Попри російську заборону: як Азербайджан змінює своє ставлення до війни в Україні

Вівторок, 22 березня 2022, 15:32 — , Європейська правда
Фото пресслужби ДПСУ
Розвантаження гуманітарної допомоги з Азербайджану. Київ, 12 березня 2022 року

Вже нікого не дивують новини про блокування Росією на своїй території численних західних ЗМІ.

Проте цього разу під заборону потрапили провідні медіа Азербайджану. І це дійсно унікальний випадок!

Наприкінці минулого тижня під заборону на території РФ потрапили Haqqin.az, Minval.az, а також Korrespondent.az. До речі, це достатньо суттєвий удар по цих медіа, адже завдяки діаспорі РФ давала їм від 30% до 50% переглядів.

Проте важливішим є інше. Від початку російської агресії проти України, тобто від 2014 року, азербайджанські ЗМІ намагалися подавати конфлікт якомога нейтральніше.

І це попри те, що загалом азербайджанське суспільство налаштоване радше проукраїнськи, а керівництво Азербайджану визнає суверенітет та територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах.

Повномасштабне вторгнення Збройних сил РФ змінило дуже багато, в тому числі і в настроях азербайджанських ЗМІ. Як наслідок, там з’явилися великі матеріали про бомбардування українських міст, про масові жертви серед мирного населення. Зрештою, це і стало причиною заборони.

Показовий момент – такий розворот стався не одразу.

Фактично в перший день війни видання намагалися зберегти звичну нейтральність, і лише з часом різко змінили свою позицію.

Тут варто зазначити, що досі політика Азербайджану полягала у бажанні уникати гострих конфліктів з РФ, але одночасно – зменшувати свою залежність від неї. Остаточно новий баланс у регіоні склався за результатами другої війни за Карабах – у ній Москві довелося змиритися з тим, що вона вже не має ексклюзивного впливу в регіоні, поділивши його з Туреччиною, яка активно підтримала Баку в питанні повернення Карабаху.

Втім, і після початку цієї війни Баку був максимально обережний у симпатіях в російсько-українському конфлікті. Зокрема, президент Ільгам Алієв так і не прокоментував російське вторгнення, а коментарі МЗС Азербайджану були надзвичайно стриманими.

Єдине – фактично від самого початку Баку почав говорити про готовність виступити посередником у переговорах України та РФ.

Із такою заявою виступив помічник президента Азербайджану та завідувач відділу з питань зовнішньої політики президентської адміністрації Хікмет Гаджиєв.

"Така пропозиція від України надійшла і Азербайджану. Якщо будуть такі наміри, то ми завжди готові виступити стороною для такої зустрічі. Раніше в Азербайджані проводилися зустрічі високопосадовців США і Росії, а також переговори НАТО-Росія. Азербайджан не є ані членом НАТО, ані членом ОДКБ. Азербайджан є головою Руху неприєднання. У цьому зв'язку вважаємо, що кожна зі сторін може почуватися комфортно", – запропонував він. 

Дії Баку, принаймні у публічній площині, показують, що Азербайджан шукає формат, як не увійти у конфлікт ані з Україною, ані з РФ.

Знаковим є те, що вже 26 лютого Азербайджан направив в Україну перші літаки з гуманітарною допомогою, в першу чергу з медикаментами. Станом на сьогодні відправлено вже шість літаків з вантажем загальною вагою понад 500 тонн. Крім того, азербайджанська мережа заправок SOCAR безкоштовно надає пальне для українських медиків та рятувальників.

Але одночасно – на голосуванні у Генасамблеї ООН 2 березня про засудження агресії РФ, Азербайджан виявився однією з 12 країн, що утрималися від голосування. І так само азербайджанські депутати не голосували за виключення РФ зі складу Ради Європи.

Справжнє ставлення Баку до розв’язаної Путіним війни можна побачити лише за, на перший погляд, незначними симптомами.  

Такими, як проукраїнська позиція азербайджанських медіа, що не побоялися піти на конфлікт з РФ.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: