Облаштування кордону з ЄС: як перестати бігти по старих граблях

Середа, 7 червня 2023, 17:02 — , "Європа без барʼєрів"
Фото автора

Найближчим часом в уряді мають затвердити новий план розбудови західного кордону – надважливого стратегічного напрямку в умовах війни з Росією. Принаймні, такі анонси пролунали в останні місяці від урядовців різного рівня, включно з прем’єр-міністром.

Новий план має замінити попередній, ухвалений ще до повномасштабного вторгнення, і бути адаптованим до нових реалій і потреб, спричинених війною.

Варто нагадати: розбудова кордону була болючою темою задовго до війни через свою постійну, просто-таки легендарну неефективність.

Звичайною справою були проєкти, які починалися і не могли дійти завершення по п’ять, десять і навіть п'ятнадцять років.

Проте зіткнення з безпрецедентною кризою у 2022 році показало, що все може бути інакше.

Раніше неспроможні довести справу до кінця, профільні агенції по обидва боки кордону за лічені дні обросли крицевими м’язами та почали зрушувати гори.

Було відкрито два нові пункти пропуску на румунському кордоні, повернуто до життя кілька покинутих залізничних шляхів, проведено доволі ефективну реорганізацію автомобільного руху на кордоні з Польщею.

На жаль, зараз, коли кризове реагування перейшло на етап кризового планування, є ознаки того, що Україна ризикує повторно наступити на старі граблі створення планів, які не будуть виконані.

Усі попередні спроби розбудови західного кордону, у тому числі все ще формально чинний План на 2021-2023 роки, стикалися приблизно з одними й тими ж перепонами, які не дозволяли впроваджувати їх у життя.

Серед найважливіших можна назвати часті реорганізації профільних органів, відсутність гнучкості у розподілі коштів навіть у рамках одного й того ж проєкту, і як наслідок - затримки фінансування та неможливість провести закупівлі чи роботи, проблеми з відведенням земельних ділянок.

З десятків прикладів того, як це гальмує роботу з розбудови кордону, наведемо лише два.

Реорганізація

У 2021 році завершилось приєднання територіальних органів до апарату Держмитслужби зі створенням єдиної юридичної особи.

Таке злиття спричинило необхідність перерозподілу бюджетних призначень, що потребувало часу, а також тривале блокування рахунків Держмитслужби через часті судові позови до її територіальних органів.

У підсумку з 12 серпня до 31 грудня 2021 року рахунки були заблоковані дві третини часу, що призводило до значного відтермінування виплати авансів та оплати виконаних робіт підрядникам.

Зарегульованість бюджетних процедур

Виділення фінансування з бюджету на реалізацію планів з розбудови кордону відбувається за стереотипними патернами без можливості гнучко реагувати на зміни ситуації.

Наприклад, хоча у 2021-2022 році існувала можливість більш інтенсивного освоєння коштів польського кредиту, два роки поспіль Планом заходів та Державним бюджетом України встановлювався річний ліміт сум на облаштування ПП "Краковець", "Рава-Руська", "Шегині" у розмірі 68,2 млн грн, що гальмувало роботу, при тому, що кошти на неї були наявні.

Крім того, фінансування Плану заходів у 2021-2022 роках зосереджувалося у другій половині року, досягаючи пікового обсягу у грудні.

Це призводило до додаткових витрат часу на формування запитів на переміщення коштів на перше півріччя, затягувало терміни оплати підрядникам робіт та послуг, які передували будівельним, сплату авансів, а також оплату будівельних робіт, розпочатих в попередньому бюджетному періоді. 

У підсумку це все завершувалося неосвоєнням коштів, що надходили наприкінці року.

Як наслідок, ці кошти доводилося повертати до держбюджету, щоб фінансування необхідних робіт прописали у плані на наступний рік. І так по колу. 

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

Листопад

Грудень

33,3

52,5

135,4

192,5

244,5

348,5

Графік находження бюджетних коштів на рахунки Держмитслужби на
виконання Плану заходів у другій половині 2022 року, млн грн

10 кроків до оптимізації

На початку травня поточного року представники Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (новий відповідальний за автомобільні пункти пропуску орган) зазначали, що чинний план "не потребує суттєвого доопрацювання і під час пріоритезації об’єктів лише необхідно врахувати нові експортні шляхи вивозу продукції".

Це не так.

Новий план потребує суттєвого доопрацювання механізмів його впровадження, інакше Україна знову зіткнеться з довгобудами на кордоні, що за нинішніх умов неприпустимо.

Простіше кажучи, потрібно створити План, який можна виконувати, а не постійно переробляти, навіть якщо його розробка триватиме на кілька місяців довше, аніж було анонсовано урядом.

Доопрацювання потрібні за такими напрямками:

  1. Переглянути проєктно-кошторисну документацію (ПКД) та врахувати зміни цін на товари і послуги.
  2. Погодити ПКД з усіма учасниками процесів управління на кордоні, щоб не вносити потім десятки змін від кожного органу.
  3. Розробити конкретні плани роботи щодо відведення земельних ділянок для кожного окремого пункту пропуску. Землевідведення – це одне з найбільших гальм розбудови кордону.
  4. Домовлятися про виділення землі з місцевою владою до того, як подавати проєкт пункту пропуску Кабінету міністрів.
  5. Проводити щоквартальний аналіз виконання плану та стану освоєння коштів, щоб оперативно вносити зміни до розподілу коштів у плані.
  6. Спростити перенаправлення та перерозподіл коштів у межах Плану.
  7. Опрацювати можливість підвищення ліміту використання кредитних коштів.
  8. Змінити графік надходження коштів так, щоб вони не приходили перед Новим роком.
  9. Врахувати у розробці плану не тільки думку органів влади, а й бізнесу.
  10. Узгодити План з усіма діючими стратегіями, планами та програмами регіонів України, а також планами на вступ України в ЄС.

Впровадження цих 10 пунктів зробить новий план розбудови кордону виконуваним, і виконуваним швидко та гнучко, з можливістю оперативно реагувати на зміни ситуації, які, безумовно, з’являться.

В іншому разі державна машина просто не впорається із цим завданням.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.