Глава представництва МВФ: "За рівнем викликів ситуація дійсно унікальна"

Вівторок, 28 жовтня 2014, 17:25 — , Європейська правда

Найближчими днями до України приїде нова місія Міжнародного валютного фонду (МВФ). У співпраці з новим урядом вона має визначити, якого обсягу підтримки потребує українська економіка.

Як розповів "Європейській правді" глава представництва МВФ в Україні Жером Ваше, ще влітку ця сума оцінювалася в $1,1 млрд, однак тепер вона буде збільшена, а тягар підтримки України розділять з МВФ інші донори, перш за все – Євросоюз.

При цьому в МВФ переконують – вони з розумінням ставляться до деяких дій української влади, що прямо суперечать зобов'язанням країни перед фондом, наприклад до обмежень валютного ринку. В разі прагнення нового українського уряду до реалізації реформ програму МВФ не перерве навіть загострення ситуації на Донбасі, аж до можливого введення в країні воєнного стану.

– Насамперед розкажіть про останні переговори української влади з Міжнародним валютним фондом у Вашингтоні і про перспективи збільшення обсягу фінансування МВФ.

– Якщо можна, спочатку я поясню, що це була за зустріч. Це регулярний захід за участю керівництва МВФ і Світового банку, куди приїздять представники всіх 188 країн-членів МВФ. Подібні зустрічі відбуваються двічі на рік: навесні та восени, а тому основою метою останньої зовсім не було проведення переговорів з українською владою. Однак можливість ще раз зустрітися з представниками української влади і обговорити з ними нинішній стан економіки є дуже корисною.

Коли йдеться про обговорення програми економічних реформ, підтримка якої виявляється в рамках угоди з МВФ, то найбільш прийнятним форматом для них є візит місії МВФ щодо перегляду програми. Ми плануємо його одразу після формування нового українського уряду.

Цей візит дозволить провести дискусії як щодо цифрових показників, так і щодо аспектів економічної політики, які є частиною програми або можуть увійти до неї.

Нам також необхідно уточнити потенційні потреби України в фінансуванні, а також те, з яких джерел можливе надходження цих коштів. У зв'язку з цим все залежатиме від розвитку економічної ситуації в Україні, а також нашої оцінки економічних перспектив, в тому числі зовнішньоторговельної кон'юнктури, що впливає, зокрема, на платіжний баланс країни.

– Що ж це за позиція?

– Перегляд оцінки потреб у фінансуванні у бік збільшення залежатиме від економічної ситуації, конкретний обсяг цих коштів ще належить визначити. Також поки неясно, якою мірою питання про збільшені потреби країни у зовнішньому фінансуванні, якщо такі матимуть місце, можна було б вирішити виключно в контексті макроекономічної політики. Щойно ми актуалізуємо свою оцінку стану української економіки, почнемо обговорення шляхів її підтримки.

– МВФ буде під силу таке збільшення фінансування чи знадобиться комплексна програма спільно з Єврокомісією, як це було в Греції?

– Хоча ми часто вдаємося до тісного технічного співробітництва з іншими міжнародними донорами та донорами, які надають підтримку на двосторонніх засадах, програма МВФ розробляється і здійснюється незалежно. Часто в таких програмах умовою для виділення коштів є успіхи у співпраці з МВФ, однак донори завжди самостійно приймають такі рішення.

Що стосується МВФ, то, бачачи відчутний прогрес у реалізації реформ відповідно до наших домовленостей, ми завжди закликаємо донорів додатково підтримати програму, яку здійснює влада країни. У випадку України, як і інших країн-позичальників МВФ, оцінюючи потреби країни у фінансуванні, ми в своїх розрахунках, звичайно ж, враховуємо можливу підтримку з інших джерел.

"Ми врахували фактори воєнного конфлікту"

– Як ви оцінюєте заяви глави МЗС України Павла Клімкіна про те, що Україні буде потрібна фінансова допомога на суму понад $30 млрд?

– Ми сформулювали потреби України у фінансуванні під час відкриття програми і першого перегляду. Під час її першого перегляду ми оцінювали необхідну суму додаткового фінансування протягом наступних 12 місяців на рівні близько $1,1 млрд. Тоді очікувалося, що цю суму Україна може залучити самостійно: на ринку капіталу або з іншого джерела.

Наразі є ознаки того, що ризики, які становлять загрозу для відродження української економіки, поглиблюються. Однак, як я казав, з оцінкою додаткової суми фінансування ми поки знаходимося  на дуже попередній стадії.

– Україна перебуває в дуже складній політичній ситуації, і в будь-який момент може потребувати збільшення витрат на оборону. Як МВФ ставиться до таких незапланованих витрат? І більш загальне питання: чи можливе збереження співпраці України з фондом у разі оголошення воєнного стану?

– У нас немає окремих умов щодо фінансування оборонних витрат. Більше того, ми уникаємо того, аби висловлювати позицію, який відсоток від бюджетних доходів країна-член МВФ має витрачати на оборону. Звісно, ми відстежуємо динаміку таких витрат і вивчаємо, як це в цілому впливає на бюджет. Якщо в України виникне потреба збільшити витрати на оборону, ми будемо дивитися, як це вплине на покриття бюджетних витрат і чи потребуватиме країна додаткового фінансування.

Під час першого перегляду програми ми вивчали вплив воєнного конфлікту на економіку. У той момент ми відреагували на ситуацію, дозволивши деякою мірою врахувати ці фактори, переглянувши тим самим цільові показники уряду на 2014 рік у відповідності з більш глибокою рецесією, яку ми спостерігаємо. Разом з тим ми порекомендували уряду виробити новий пакет фіскальних заходів, який дозволить забезпечити досягнення показників, прийнятих у серпні.

Що ж до можливого введення воєнного стану, то у МВФ немає формальних юридичних заборон, що перешкоджають продовженню співпраці в таких умовах. Ми вже співпрацювали з низкою країн, на території яких розгорталися воєнні конфлікти різної активності.

Для нас важливо, щоб у країні існував план реформ і щоб дії влади сприяли його реалізації. У разі прогресу в цьому напрямку ми завжди готові обговорювати наше подальше співробітництво.

– А як ви можете оцінити нинішнє виконання українською владою плану реформ?

– У нас добре розвивається співпраця з українською владою. Ще під час розробки програми там чітко розуміли, які завдання стоять перед ними. Такий підхід дозволив нам дуже швидко просунутися від розробки програми співробітництва до її реалізації. Те саме спостерігалося і при першому перегляді програми. Українська влада чітко демонструвала, що налаштована на проведення реформ. Це істотно відрізнялося від двох попередніх програм МВФ в Україні (за урядів Юлії Тимошенко та Миколи Азарова. – ЕвроПравда). Проблема виконання програми значною мірою зумовлена складним економічним становищем – за рівнем викликів ситуація дійсно унікальна.

Однак це не означає, що зроблено багато – уряду необхідно прискорити темп реалізації реформ. Особливо це стосується таких сфер, як боротьба з корупцією. Ми сподіваємося, що після виборів новий уряд швидко мобілізується і почне виконання цих завдань.

"Ми хотіли нормального розвитку валютного ринку, але намагаємося бути прагматичними"

– А наразі МВФ вважає успішним виконання програми співпраці?

– За кілька місяців роботи нового уряду йому довелося зіткнутися з труднощами за багатьма напрямами. Було необхідно швидко стабілізувати ситуацію, зокрема, з фіскальним і фінансовим секторами. Уряд провів реформи, які ігнорувалися багато років, наприклад щодо підвищення тарифів на газ і теплопостачання. У фінансовому секторі була проведена робота з виявлення проблемних банків.

Крім того, результати низки реформ будуть помітні лише за кілька років. Були зроблені кроки до поліпшення бізнес-клімату, і тепер ми очікуємо прийняття плану дій щодо дерегуляції. Також ми позитивно оцінюємо ухвалення парламентом пакету антикорупційних законів. Це лише перший крок, але він також дуже важливий для того, щоб рухатися в правильному напрямку.

– Багато кроків уряду явно суперечать рекомендаціям МВФ. Наприклад, нинішня ситуація на валютному ринку, коли існує офіційний та тіньовий обмінний курс долара.

– Насамперед, хочу сказати, що українська влада заслуговує на схвалення за перехід до плаваючого обмінного курсу. Ми вже давно рекомендували цей крок, а крім того, враховуючи обсяг золотовалютних резервів у січні, це був неминучий крок. Вже існувало розуміння, що без цього кроку неможливо відновити конкурентоспроможність української економіки.

Що стосується адміністративних заходів, то, звісно, в цілому політика МВФ не підтримує і не рекомендує їх. Ми б хотіли нормального розвитку валютного ринку. Однак ми також намагаємося бути прагматичними. Нинішня ситуація на валютному ринку дуже складна, і це також є викликом для влади, і ми усвідомлюємо це.

Ми реально оцінюємо ситуацію і тому погодилися на збереження деяких обмежень на валютному ринку. Однак ми очікуємо, що уряд запропонує графік скасування цих обмежень.

– Однак країна пережила стрімку девальвацію! Чи не призведе це до ще більших економічних шоків, ніж збереження курсу?

– Девальвація мала і позитивні наслідки. Вона стабілізувала платіжний баланс і позитивно вплинула на конкурентоспроможність українських товарів, а також допомогла Україні пристосуватися до значних зовнішньоекономічних шоків. Втім, ми також бачимо, що ця девальвація негативно впливає на баланси банків, на бізнес, і до певної міри на домогосподарства.

– Фактично можна говорити, що девальвація і викликала нинішні проблеми у фінсекторі.

– Проблеми банків спричинила низка факторів. У багатьох проблеми існували вже давно, ситуацію загострили конфлікти в Криму і на сході України. До того ж, робота банків ніколи не йшла добре на тлі економічної рецесії. Девальвація – лише один з цих факторів.

У такій ситуації варто говорити про необхідність посилення контролю за роботою банків. І крім того, вони повинні мати достатній капітал, щоби впоратися з цими ризиками.

– Однак стрес-тест показав, що проблемними є більшість тестованих банків.

– Тепер, коли основні проблеми окреслені, найважливіше – прозорий процес рекапіталізації.

Постає мета – зробити цей процес якомога м’якішим для державного гаманця.

Більш того, рекапіталізація дозволить вирішити проблеми корпоративного управління цього сектора та стимулює його модернізацію. Найближчими місяцями цьому процесу буде приділятися дуже велика увага. Чим оперативніше будуть вирішені ці проблеми, тим швидше фінсектор буде в змозі підтримати відновлення економіки .

– Якої суми це потребуватиме і хто за це заплатить?

– Стрес-тестування 15 найбільших українських банків вже було проведене НБУ. Під час першого перегляду програми ми переглянули прогнозний обсяг державних ресурсів, призначених для підтримки процесу реструктуризації банків, змінивши його з 1% ВВП на більш консервативний прогноз 2,8% ВВП на період 2014-2015 років, включаючи 0,8% ВВП, призначені на підтримку Фонду гарантування вкладів.

– А скільки наразі становить ця сума?

– Така оцінка поки не завершена. На даному етапі велика ясність з'явилася лише стосовно державної рекапіталізації держбанків. Що стосується приватних банків, потрібно ще визначити, яка частина від загальної суми рекапіталізації буде забезпечена власниками банків.

– Зараз НБУ витрачає свої резерви на підтримку курсу, а фактично валюта йде на чорний ринок. Хіба це відповідає програмі МВФ?

– На жаль, ми бачимо, що ситуація з валютою призвела до появи чорного ринку. Звичайно, НБУ треба дуже уважно витрачати свої резерви. Тому наша програма містить цільові показники за рівнем резервів. У будь-якому випадку програма передбачає можливість для НБУ згладжувати значні курсові коливання, які могли б мати потенційно дестабілізуючий характер.

– Отже, ані адміністративне регулювання курсу, ані інші обмеження, наприклад заборона на виведення валюти з країни, не є перешкодою для співпраці з МВФ?

– Для нас важливішою є демонстрація того, що українська влада чітко налаштована на реформи, а також що макроекономічна політика і структурні реформи призведуть до більш стабільного економічного зростання.

Також ми розуміємо, що внаслідок складної ситуації в українській економіці низка показників, на які орієнтується програма, може змінитися.

"В ЄС дуже пильно стежать за результатами реалізації програми МВФ"

– Наступний транш МВФ очікується в грудні. Чи не призведе зміна уряду до його чергового перенесення?

– Чим швидше сформується український уряд, тим швидше зможе приїхати місія МВФ. Ця місія, присвячена перегляду програми, має вивчити ситуацію в українській економіці, врахувати всі прогнози і сценарії розвитку ситуації і вже тоді ми приступимо до обговорення економічної політики на подальший період. Для цього аспекту роботи особливо необхідно мати вже сформовану команду уряду, готову до обміну думками з цих питань.

– Головна мета цих переговорів – прийняття держбюджету на 2015 рік. Враховуючи, що ринки капіталу для України закриті, а приватизація теж ускладнена, єдиним джерелом покриття бюджетного дефіциту є донори. Веде МВФ консультації з Єврокомісією щодо обсягів цієї допомоги?

– Розробляючи бюджет, ви завжди робите якісь припущення. До речі, оскільки ви зачепили тему приватизації, в України справді є певний запас для приватизації. Хоча треба відзначити, що в останні роки країна мала дуже маленькі надходження від приватизації. Тим більше, що події на сході зумовили дуже складну ситуацію, тимчасово обмеживши пул потенційних інвесторів. У цій сфері також у першу чергу варто зайнятися створенням прозорої системи приватизації.

Повертаючись до теми інших фінансових партнерів України. У Євросоюзу свої механізми прийняття рішень та вимоги. Втім, у ЄС дуже пильно стежать за результатами реалізації програми МВФ.

Коли ми спостерігаємо рішучість влади у проведенні реформ, ми рекомендуємо іншим донорам також надавати підтримку, особливо тоді, коли ми бачимо супутню потребу в додатковому фінансуванні.

Новий перегляд програми надасть нам чудову можливість ознайомити всі зацікавлені сторони з ходом реформ в Україні та з перспективами розвитку її економіки. Решта залежатиме від послідовності реалізації реформ українським урядом.

Тут варто зазначити, що незалежні кроки, які Україна має виконати для реалізації Угоди про асоціацію з ЄС, не обов'язково дублюють, а швидше можуть стати доповненням програми структурних реформ, підтримуваних у рамках угоди з МВФ. Здійснювані спільно і одночасно, вони повинні сприяти швидшому відновленню української економіки.

Інтерв'ю взяв Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua