Венеціанська комісія – орган в структурі Ради Європи, який опікується юридичною оцінкою ключових законів країн-членів РЄ.

Як правило, "Венеціанка" працює досить закрито, і про її рішення журналісти дізнаються лише постфактум. Але нинішнє засідання у Венеції, що мало місце 12 грудня, стало яскравим винятком з правила.

Напередодні міністр юстиції та декілька депутатів оголосили у соцмережах, що терміново відбули до Венеції для "порятунку закону про люстрацію". І, вже на місці, українській делегації вдалося порушити ще одне усталене правило роботи ВК – висновок, який було підготовлено до засідання, не був затверджений за його підсумками.

Натомість ВК ухвалила проміжне рішення про співпрацю з Києвом щодо реформи ВК.

Але це не означає, що "Венеціанка" вже не має претензій до люстраційного закону.

Там і досі вважають, що закон – вельми поганий, але вірять, що його можливо привести у відповідність до вимог Ради Європи.

Про це, а також про конкретні претензії ВК, в інтерв'ю "Європейській правді" розповів президент Венеціанської комісії Джанні Букіккіо.

* * * * *

– То що ухвалила Венеціанська комісія?

– Комісія ухвалила свою оцінку, але проміжну, а не ту, що ми готували (до засідання).

Таке рішення було ухвалене після певного обміну думками з українською делегацією, до якої увійшли міністр юстиції та три народних депутати. Вони пояснили ситуацію, яка склалася, і запевнили, що беруть на себе зобов’язання співпрацювати з Венеціанською комісією задля того, щоби закон ("Про очищення влади") було переглянуто так швидко, як це можливо.

Тому ми всі вирішили якнайшвидше розпочати роботу над таким переглядом. Перша зустріч (експертів ВК та представників української влади) відбудеться вже до кінця січня.

За домовленістю новий закон про люстрацію має буди підготовлено протягом трьох місяців – до березня.

– В березні відбудеться також наступне засідання ВК. Ми маємо ухвалити свій закон до того, щоби було ще одне рішення комісії?

– Українська влада запевнила нас, що вже зараз працює над змінами до цього закону.

Вони запропонують нам ці зміни, і під час обміну думками з ними ми вийдемо на прийнятну формулу.

Раніше, під час підготовки до цього засідання, нам не вдалося провести такий обмін думками з українським урядом. Річ у тім, що запит на проведення юридичної експертизи надійшов до нас від ПАРЄ лише в жовтні; до того ж, у вас були парламентські вибори. Через це було неможливо організувати такий діалог з українською стороною. Тепер така можливість є.

Я хочу зазначити, що, на думку Венеціанської комісії, ухвалення в Україні закону про люстрацію представників колишньої влади, як таке, є прийнятним.

Але водночас він має бути демократичним, він має відповідати українській Конституції, а також європейським стандартам в цій сфері.

– Я читав проект висновку ВК, який ви планували ухвалити початково. Він був дуже жорстким, претензій виявилося чимало – приміром, щодо люстрації суддів. Чи збережуться ці вимоги під час підготовки змін до закону?

– Дійсно, по люстрації суддів є питання. Ми не можемо сприйняти того, що у вас один за одним було ухвалено два закони, які стосуються люстрації суддів (закони "Про очищення влади" та "Про підновлення довіри до судової системи". – ЄвроПравда). Комісія у своєму висновку рекомендувала об’єднати ці два документи.

Імовірно, спеціалізований  закон щодо судової системи буде анульовано, а його положення – інтегровані в текст загального люстраційного закону. Це – один зі шляхів вирішення проблеми

– У проекті висновку ВК наполягала, що Вища рада юстиції є єдиним органом, який має право звільняти суддів. Ви наполягатимете на цьому?

– Як знаєте, у державі є три гілки влади. Судова гілка відокремлена від всіх інших. Її незалежність має суворо дотримуватися. Саме через це більшість європейських країн – і Україна також – має Вищу раду юстиції.

Це – єдиний орган, який має повноваження для звільнення суддів чи накладання на них будь-яких стягнень.

Ми не зможемо сприйняти такий варіант люстрації, за якого виконавча влада втручатиметься в роботу судової гілки

– Якою буде позиція ВК  на переговорах з Києвом щодо люстрації чиновників на підставі їхнього комуністичного минулого?

– Звісно, тут є проблеми. Починати люстрацію за 20 років після завершення комуністичного правління – це дещо необґрунтовано.

Ми сприйняли б таку люстрацію, якби вона відбулася одразу після падіння радянського режиму – так само, як було в східноєвропейських країнах.

– Чи отримали ви від української делегації запевнення в тому, що люстраційний комітет буде відокремлено від Міністерства юстиції?

– Так, і це дуже важливо для нас.  Орган, відповідальний за люстрацію, має бути дійсно незалежним, він не може бути пов’язаний з Мінюстом.

Вони (представники України) намагалися переконати нас, що цей орган і зараз незалежний, що його формує громадянське суспільство. Але, на думку ВК, той факт, що він діє в структурі Мінюсту, – це вже поганий знак.

Щодо органу, який виносить люстраційні рішення, не має бути жодних сумнівів у його незалежності.

– Скажу чесно, в українському суспільстві є занепокоєння, чи не підриває ВК процес люстрації?

– Ми не руйнуємо процес. Але ухвалення люстраційного закону – це завжди непросто.

Ми визнаємо той факт, що ви можете проводити люстрацію. Україна має право ухвалювати закон про люстрацію.

Але така люстрація має проходити у відповідності з нашими стандартами (Ради Європи), закон має відповідати низці критеріїв. І тепер – найближчими тижнями та місяцями – ми ставимо завдання досягти такої відповідності разом з вами.

– У ВК вже є досвід аналізу люстраційних законів інших країн? Якими були висновки щодо них?

– Так, ми вивчали ситуацію в Албанії  та Македонії – конституційні суди цих країн звернулися до нас з проханням надати висновок щодо конкретних моментів люстрації. Тобто певний  досвід у нас є.

Ці закони також викликали нашу критику, особливо – в албанському випадку.

І, зрештою, після нашого висновку Албанія відмовилася від ідеї проведення люстрації.