Віце-президент Єврокомісії: Україна виходить з кризи, саме тому ЄС виділив вам менше допомоги

Четвер, 20 вересня 2018, 09:57 — , Європейська правда
Фото Європейської комісії

Минулого тижня ЄС та Україна офіційно підписали нову програму макрофінансової допомоги в обсязі 1 млрд євро. Для цього до Києва прибув віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс, який також виступив на форумі Yalta European Strategy, організованому фондом Віктора Пінчука, де й поспілкувався з "Європейською правдою".

Єврокомісар впевнений: попри численні виклики, суттєвих загроз для європейської економіки не існує. А відповідно, не варто турбуватися про курс євро, адже європейська валюта без проблем переживе Brexit і не лише його.

Одночасно Домбровскіс впевнений, що Україна поступово скорочує свою потребу у фінансовій допомозі ЄС. Саме цим, за його словами, й було зумовлено урізання обсягу програми – адже на початку Київ та Брюссель домовлялися про програму обсягом 1,8-2 млрд євро. 

"Українська економіка продовжить зростати"

– Перш за все – про нову програму макрофінансової допомоги. У нас були проблеми з виконанням умов попередньої, де ми не отримали останній транш. Чи буде сьогоднішня програма більш успішною?

– Дійсно, попередня, третя програма макрофінансової допомоги ЄС не була завершена Україною. Та більшість невиконаних вимог перенесені до нової програми. Йдеться про антикорупційну сферу, включаючи створення антикорупційного суду, перевірку декларацій держслужбовців, перевірку кінцевих власників компаній.

Можу сказати, що дуже багато роботи Україна вже виконала, і це дає підстави вважати, що нинішня програма буде успішною.

І я не бачу проблем, що завадять Україні отримати перший транш вже цього року.

– На початку року президент Порошенко заявляв, що ЄС надасть нам 1,8-2 мільярди євро. Зараз йдеться про 1 мільярд. Чому?

– Розмір програм макрофінансової допомоги, як правило, визначається виходячи з наявних макрофінансових проблем у державі. Це – основа, адже така програма є інструментом подолання кризи.

Ми виходили з нинішньої економічної ситуації в Україні (а я нагадаю – українська економіка зростає!), вважаємо, що дана сума є достатньою. Як ви знаєте, нова програма – це мільярд євро двома траншами по 500 мільйонів.

Крім того, наша допомога пов’язана із наявністю співпраці з МВФ. Для ЄС принципово важливо, щоб ви мали діючу програму співпраці з фондом.

– В українському уряді пропонують замінити чинну програму МВФ новою. Як це може вплинути на макрофінансову програму ЄС, в тому числі на її терміни?

– Для нас не важливо, яка програма діятиме – стара чи нова. Головне, щоб вона була.

 
Фото Єврокомісії

Граничний термін програми макрофінансової допомоги ЄС визначений за тривалістю вашої чинної програми співпраці з МВФ, тобто до весни наступного року. Якщо замість діючої програми із фондом ви отримаєте нову, для нас нічого не зміниться.

– Але ж за цього сценарія ми маємо замало часу для проведення реформ, необхідних для отримання другого траншу!

– Навпаки, цього часу (для виконання вимог ЄС) більше ніж достатньо.

– Наскільки стабільною є макрофінансова ситуація, чи бачите ви загрози для неї?

– Вже помітно, що українська економіка починає відновлюватися. Торік темпи зростання ВВП склали 2,5%, ми очікуємо прискорення до 3,5% наступного року.

Одночасно знизився дефіцит бюджету. Інфляція стабільна, безробіття зменшується. Ми бачимо, що ситуація покращується, що протягом останніх чотирьох років влада провела низку реформ, які забезпечили зростання.

– Як ваші оцінки співвідносяться з існуючими проблемами в українській економіці? У нас істотні проблеми з курсом гривні. Чи можна в такій ситуації говорити про успіх макрофінансової політики?

– Безумовно, стабільність валюти вкрай важлива. Але давайте також подивимося і на інше. Ми бачимо, що Нацбанк за останні роки істотно збільшив свої резерви, тому він здатний підтримувати і захищати національну валюту.

Важливішим для громадян є не курс, а інфляція – адже люди відчувають зміну цін. Так ось, попри проблеми з курсом, рівень інфляції в Україні в останні роки знизився.

Ці факти, які ви можете легко перевірити, дають нам підставу говорити про стабілізацію української економіки.

– Ви сказали, що урізали поточну програму, оскільки стан української економіки зараз кращий, ніж рік тому. А якщо у нас знову виникне криза – чи зможемо ми розраховувати на додаткову фінансову допомогу від ЄС?

– Ми не розглядаємо такий сценарій.

Ми прогнозуємо, що українська економіка продовжить зростати, більш того – ми бачимо прискорення економічного зростання.

І ми сподіваємося, що такий позитивний тренд матиме продовження. Ми сподіваємося, що Україна вийде з кризи.

– Ваша оцінка враховує політичні ризики, в тому числі – пов'язані з наближенням виборів?

– Коментувати внутрішню політику в Україні я не можу. Наші розрахунки враховують політику нинішнього уряду і базуються на проведених ним реформах.

"Нам потрібен компроміс, а не поступки Євросоюзу"

– Новий виклик для світу – повномасштабний торговий конфлікт, в тому числі між США і ЄС. Як він впливає на макрофінансову стабільність ЄС?

– Важливе уточнення: цей конфлікт почав не Євросоюз. США почали торговий конфлікт в односторонньому порядку, підвищивши тарифи на сталь і алюміній.

На щастя, за підсумками зустрічі президента Єврокомісії Юнкера і президента Трампа було досягнуто згоди припинити подальшу ескалацію.

Нам вдалося уникнути найгіршого, і це вкрай важливо.

Зараз ми сидимо за столом переговорів і шукаємо шляхи вирішення проблеми. Для цього створена робоча група. Але для нас принципово, щоб майбутня угода представляла компроміс, а не односторонні поступки Євросоюзу.

– Дональд Трамп уже погрожує розірвати домовленості з Юнкером.

– Зараз ми ведемо переговори на позитивній ноті і навіть не обговорюємо такий сценарій. У нас немає установок на це. І ми бачимо, що американська сторона залишається за столом і має намір вести переговори.

Для нас усіх важливо також зберегти міжнародну систему торгівлі та роль Світової організації торгівлі. А для цього важливо, щоб великі економіки – такі як США, ЄС або Китай – виконували її правила.

– На конференції ви говорили про інвестиції з Китаю, сказавши, що іноді ці інвестиції становлять певну небезпеку для ЄС. Чи варто і нам побоюватися інвестицій з Китаю?

– ЄС відкритий для іноземних інвестицій, у тому числі іноземних інвестицій з Китаю. Але водночас у нас є певні стратегічні сектори і стратегічні активи, визначені самими державами-членами ЄС, де ми не завжди готові сказати, чи продається цей актив.

Така політика стосується не лише Китаю, а й інвестицій з РФ.

І звичайно ж, влада України також має право самостійно визначати політику інвестування в стратегічні сектори і самостійно визначати, яких інвесторів вона там готова бачити і на яких умовах.

Домбровскіс на форумі Yalta European Strategy
Домбровскіс на форумі Yalta European Strategy
Фото Єврокомісії

"Істотних ризиків для ЄС я не бачу"

– Не можу не запитати про РФ, точніше, про ефект російських контрсанкцій. Про них часто згадують, пропонуючи йти на компроміс з Москвою. Як в Єврокомісії оцінюють наслідки російських обмежень на імпорт з ЄС?

– Безумовно, деякі наслідки існують, але вони не вплинули на нашу рішучість зберігати санкції проти Росії – зовсім недавно санкції були ще раз продовжені.

Звичайно, контрсанкціі РФ мають деякий вплив на економіку, перш за все на країни, у яких були більш тісні економічні відносини з Росією. Насамперед йдеться про країни Центральної та Східної Європи.

Європейська комісія допомагала цим країнам. Наприклад, у балтійських державах була надана допомога молочному сектору, в інших країнах – виробникам фруктів і овочів.

Тож певного негативного ефекту Росії вдалося досягти.

Але навіть ті країни, де вплив контрсанкцій був найбільшим, уже успішно адаптувалися, перебудувавши торговельні потоки.

Саме тому збитки від санкцій РФ ми оцінюємо як незначні.

– Ще однією проблемою для Східної Європи, в тому числі для України, стала стрімка девальвація турецької ліри. Що ви думаєте про це?

– Ми серйозно ставимося до цієї загрози, але поки її макрофінансовий ефект вельми обмежений.

Ми стежимо за розвитком подій, і в разі необхідності готові запропонувати допомогу постраждалим країнам, але поки що, повторюся, падіння курсу ліри має дуже обмежений ефект на економіки європейських країн.

– У чому ви бачите основні ризики для макрофінансової системи ЄС?

– Суттєвих ризиків я не бачу. Ми очікуємо, що економіка ЄС продовжить зростати – на рівні близько 2% на рік. Держфінанси поліпшуються, рівень безробіття знижується – рівень зайнятості зараз рекордно високий.

А основні ризики пов'язані з глобальною невизначеністю в торгівлі, зокрема з тим, про що ми говорили з приводу двосторонніх відносинах з США. Також нас непокоїть можлива ескалація в торгівлі з Китаєм.

Тому я сказав би, що ключові проблеми для ЄС полягають у конфліктах і нестабільності в сусідніх регіонах: на Близькому Сході, в Північній Африці і в Росії.

"Торгівля з ЄС повністю компенсує для вас вплив Brexit"

– Поговоримо про Brexit. Наскільки серйозні проблеми він створить для макрофінансової стабільності ЄС і України?

– Наразі ми не бачимо істотного впливу Brexit на економіку ЄС. Ми не змінюємо прогноз і очікуємо, що економіка ЄС наступного року продовжить зростати приблизно на 2% – темпи, подібні до нинішніх.

Звісно, криза має негативний економічний ефект, але для ЄС-27 (для всіх країн, окрім Британії. – ЄП) цей ефект буде досить обмеженим.

Інша річ – сама Британія.

Тут ефект Brexit набагато помітніший. Велика Британія зараз – одна з двох економік ЄС, поряд з Італією, що мають найбільш повільне зростання. Гарним результатом 2018 року буде зростання британської економіки на 1,2%.

Що стосується України, то для вас найбільш важливий показник – загальні темпи зростання економіки ЄС. Економічні зв'язки між Євросоюзом і Україною з року в рік посилюються. Обсяги торгівлі за рік зросли на 25%. Це повністю компенсує для вас можливі проблеми, пов'язані з Brexit.

– Ви згадали про низькі темпи зростання італійської економіки. Чи можна говорити, що Італія стала проблемою для ЄС?

– Не зовсім, оскільки і в Італії економіка теж зростає, як і у всіх 28 державах-членах ЄС.

Що стосується Італії, то тут вкрай важлива її податково-бюджетна політика. І нас тішить, що ми бачимо схильність їхнього уряду до позитивних структурних змін у бюджеті, які потрібні для скорочення співвідношення боргу до ВВП.

Але, звісно, ще потрібно побачити практичну реалізацію їхніх намірів, побачити проект їхнього бюджетного плану – а держави єврозони повинні подати проекти своїх бюджетних планів до середини жовтня.

– Заяви уряду Італії ставлять під сумнів таку бюджетну політику.

– Ми повинні зробити все можливе, щоби переконати Італію не змінювати фіскальну політику. У Італії – другий за величиною борг відносно ВВП в Євросоюзі. Вищий тільки у Греції.

Її борг складає близько 160% ВВП.

У такій ситуації будь-яке відхилення у фіскальній політиці призводить до нестійкості на ринку державного боргу, до підвищення відсоткових ставок і створює довгострокові проблеми для економіки країни.

– Місяць тому кредитори офіційно оголосили, що Греція вийшла з кризи. Чи не є це самообманом?

– Все так, минулого місяця ми завершили програму Європейського механізму стабільності. Економіка Греції відновила зростання, грецький бюджет – у профіциті. Більше того, Греція перевершила фінансові цілі, закладені в програму підтримки.

Це не випадковий успіх – рух до цього ми спостерігали впродовж трьох останніх років.

З іншого боку, я змушений погодитися: у Греції вкрай обмежена можливість для маневру, навіть більшою мірою, ніж у Італії. У Греції співвідношення боргу до ВВП становить близько 180%, і таке високе навантаження означає дуже великі ризики.

Тому дуже важливо, які сигнали Греція подає фінансовим ринкам і як буде впливати на них, адже тепер Афінам потрібно фінансувати себе за допомогою ринкових інструментів.

На практиці це означає: хоча Греція вийшла з кризи, вона може знову туди потрапити.

Щоб цього не сталося, вони повинні і надалі дотримуватися узгодженої фіскальної програми, яка передбачає первинний профіцит держбюджету в розмірі 3,5% ВВП, і продовжувати структурні реформи. Збереження цього курсу заспокоїть ринок і дозволить Греції фінансувати себе, розміщуючись за притомними відсотковими ставками.

Інтерв'ю взяв Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua