Голова ОБСЄ Анн Лінде: Україна виконала всі умови для нової "Нормандії" з Путіним

Середа, 20 січня 2021, 12:41 — , Європейська правда

У 2021 році головуючою країною в Організації з безпеки і співробітництва в Європі стала Швеція, яка є однією з найприхильніших до України держав ЄС. Відповідно, головою ОБСЄ стала очільниця шведського МЗС Анн Лінде. Головування не дозволяє подолати російське вето у ОБСЄ – але все одно дає змогу вплинути на пріоритети організації.

Першим закордонним візитом Лінде на цій посаді очікувано стала поїздка до України – 20 січня вона відвідує лінію дотику на Донбасі. У Києві, перед своїм від’їздом на Схід, голова ОБСЄ погодилася відвідати редакцію "Європейської правди", де дала нашому виданню коротке інтерв’ю про Донбас, Крим, реформи та перспективи членства України у ЄС.

"Зрозумійте, ОБСЄ вам не ворог"

– Триває сьомий рік війни Росії проти України. Ви чекаєте, що шведське головування у ОБСЄ зможе щось змінити?

– Це пріоритет мого головування – спробувати розв’язати конфлікт або принаймні зробити крок до його розв’язання, не відходячи від принципу всеохопної безпеки. І, звісно ж, обов’язковим є дотримання принципу цілісності та єдності України, що включає український Крим та Севастополь.

Звісно, ми будемо ґрунтуватися на досягнутому попередніми головуваннями у ОБСЄ, використовуючи і Нормандський формат, і Тристоронню контактну групу.

– А ви знаєте, що ставлення українців до ОБСЄ загалом доволі негативне? Цю назву асоціюють із небажанням бачити порушення з боку росіян, із нерозумінням реальності тощо.

– Так. І мені дуже шкода, що так відбувається. Адже насправді це – міжнародна організація, яка намагається вам допомогти. Не було би тут ОБСЄ – не було би допомоги. А спрямовувати своє розчарування проти організації, яка намагається щось зробити – це геть хибний шлях.

Тому я звертаюся до всіх в Україні з проханням зрозуміти, що ОБСЄ – не ворог. Ми намагаємося допомогти.

"Формат "Нормандії" у нинішньому вигляді – працює"

– На пресконференції у МЗС України ви заявили, що розраховуєте на проведення саміту в Нормандському форматі вже ближчим часом. Які для цього є підстави?

– Ви знаєте, що на саміті у Парижі була домовленість про нову зустріч лідерів за низки умов. Україна виконала всі умови. Росія – на жаль, ще ні.

Тепер все залежить від того, як триватимуть переговори, від того, як саме буде домовлено виконувати ці умови.

Втім, позитив від переговорів все одно є – це перемир’я, яке триває з 27 липня. І навіть попри те, що зараз ми бачимо погіршення ситуації, що тиждень тому загинув український військовослужбовець, ситуація все одно набагато краща, ніж була рік тому! Адже у 2020 році лише за січень та лютий було 34 жертви.

– Зараз ОБСЄ не має ролі у Нормандському форматі. Чи не варто це змінити?

– Ні, "Нормандія" – це вже усталений формат. Завжди варто аналізувати, що є ефективним, що працює. А нинішній формат "Нормандії" якраз працює.

Натомість ОБСЄ сконцентрувала зусилля у Тристоронній контактній групі, де наша представниця Хайді Грау робить дуже важливу роботу.

І навіть якщо в Україні її критикують, насправді вона робить дуже багато, щоби наблизитися до вирішення конфлікту, і ці зусилля заслуговують на підтримку. Так само, як і робота СММ – найбільшої місії нашої організації.

– Ви називаєте те, що відбувається, "конфліктом". Я називаю це "війною Росії проти України". То що ж відбувається на Донбасі?

– Термінологія – питання дуже тонке. Я не можу використовувати точно таку термінологію, як ви, бо я є головуючою в ОБСЄ, а це – консенсусна організація, яка потребує згоди 57 країн. Іноді це допомагає, бо означає, що будь-яке наше рішення підтримують усі 57 держав. Але це також означає, що я, як очільник організації, не можу вийти за спільну позицію і маю використовувати спільну лексику.

Це непросто, і часом виникають ситуації, коли мої заяви як голови ОБСЄ відрізняються від того, що я говорю, виступаючи як міністр закордонних справ Швеції, держави-члена ЄС. Але такою є реальність ОБСЄ – найбільшої безпекової організації у світі.

"Донбас та Крим не можна називати замороженими конфліктами"

– Чи означає цей принцип консенсусу, що ми навіть не зможемо обговорювати Крим? Адже Росія у ОБСЄ буде проти.

– Звичайно ж ні, Крим буде обговорюватися!

І тому я дуже чітко на початку нашої розмови сказала: ми вважаємо АР Крим та Севастополь частинами України. І Росія не має права вето щодо таких дискусій. Бо це – частина європейської безпеки, і це питання принципів, навколо яких сформована ОБСЄ.

– "Кримську платформу" ви підтримаєте?

– Наразі ми хочемо отримати більше інформації про цю ініціативу. Сьогодні дещо вже дізналася, але ми ще не ухвалили рішення, як саме і яким чином ми будемо підтримувати цю ініціативу. Втім, вона безумовно є важливою, адже анексія була незаконною. Та головне для України зараз – зібрати якнайширшу підтримку цієї платформи.

– Донбас може перетворитися на заморожений конфлікт?

– Ні. І я категорично проти того, щоби називати конфлікт на Донбасі чи в Криму замороженим.

– Чому?

– Бо це означатиме, що ви здалися і не вважаєте можливим його вирішити.

І я вважаю, що зараз Донбас точно не є замороженим. Адже Тристороння контактна група чи Нормандський формат досі діють, намагаються знайти його вирішення.

– Але подивіться на Нагірний Карабах. Він був замороженим, але Азербайджан ніколи не полишав ідею повернення цього регіону – і зрештою повернув його. Чи може це бути прикладом для України?

– "Так" – у тому сенсі, що вам також ніколи не варто забувати про Крим і Донбас. Але "ні" в тому сенсі, що силу ніколи не варто застосовувати, бо силою не встановити стійкий мир. І не дарма стосовно того ж Нагірного Карабаху між сторонами немає мирної угоди.

"Україна вже має перспективу членства в ЄС"

– Що є головним пріоритетом України – проведення реформ чи завершення війни?

– Я не думаю, що є суперечність між прагненням до миру і реформами. Україна може робити одночасно і одне, й інше.

Україні дуже потрібні реформи, і влада, в тому числі президент, чудово це знають. Йдеться про децентралізацію, протидію корупції та те, що відбувається у сфері верховенства права, реформу держслужби, медіареформу. А з боку Швеції я можу гарантувати, що наша підтримка України зберігатиметься доти, доки ви будете продовжувати реформи. Ви знаєте, моя держава надає значну підтримку розвиткові України.

– Чи має Україна європейську перспективу?

– Звісно ж, вона є. Будь-яка європейська країна має право претендувати на членство в ЄС, і це стосується також України. Але це не є можливим доти, доки ви не будете відповідати критеріям членства. Саме тому зараз концентрація ваших зусиль має бути на реформах – адже без реформ можливостей для вашого вступу немає.

Але перспективу членства ви вже маєте. Вона закріплена в Договорі ЄС – "конституції Євросоюзу". Він каже, що всі європейські країни, які виконують критерії, можуть претендувати на членство. І це, звісно, поширюється на Україну.

– То ви вважаєте, що одного дня Україна буде членом ЄС?

– Сподіваюся, що одного дня буде навіть кілька нових членів Євросоюзу. Але ще необхідно подолати шлях для того, щоби це стало можливим.

Інтерв’ю взяв Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua