Очільник дипмісії України в Угорщині Федір Шандор – максимально нетиповий посол.

Він не має досвіду в дипломатії, досі може плутатися у деталях кадрової вертикалі МЗС, але має переваги, з якими складно сперечатися.

Закарпатець Шандор – етнічний угорець. Зважаючи на те, що для офіційного Будапешта підтримка своєї діаспори за кордоном – це пріоритет, є перевагою мати на чолі посольства людину, яка походить саме з цієї спільноти і може сказати, чи надумані чергові претензії на адресу України.

Федір Шандор – доброволець, що до свого призначення на цю посаду воював у званні сержанта у 68-му окремому батальйоні ТрО "Закарпатські шаркані" і досі підтримує дуже тісний зв’язок з побратимами.

А ще Шандор – фігура медійна та "мемна". В Україні він здобув славу як "професор з окопів", бо він, викладач Ужгородського національного університету, продовжив читати лекції навіть з війська. А в Угорщині про нього дізналися через зовсім інший епізод – у жовтні 2022 року, у важливу для кожного угорця дату, він зняв відео з революційним угорським прапором після звільнення села на Харківщині.

Попри угорське походження Шандора, режим Орбана зустрів його призначення зовсім не тепло, постійно надсилаючи проти нього своїх пропагандистів. Через це посол понад рік відмовлявся від інтерв’ю для українських медіа. Але перемога партії "Тиса" на виборах відкрила нову сторінку у відносинах України та Угорщина. Про все це – у його першому великому інтерв’ю, яке Федір Шандор дав "Європейській правді" у Будапешті.

Для тих, хто віддає перевагу читанню, ми підготували текстову версію розмови, в якій лишили найголовніше.

"Угорці сказали "ні" неправді про Україну"

– Чи можна говорити, що на цих виборах в Угорщині перемогла Україна?

– Я вважаю, Україна взагалі перемагає п'ятий рік, долаючи наративи, які проти нас запускають – починаючи з "Київ за три дні", "ми маленькі проти ядерної держави" тощо.

А щодо цієї кампанії, то я жартую, що Володимир Зеленський міг би виграти вибори в Угорщині, бо тут було стільки його реклами, що люди на дільницях шукали його у бюлетенях: а де ж Володимир Зеленський? Ви ж бачили, білборди з його обличчям були по всій країні.

– Але напис на цих білбордах казав, що Україна – це зло, це небезпека.

– А угорці у відповідь показали, що вони не повірили цій пропаганді.

Так, вибори ще не завершилися, ще не дораховані голоси у закордонному окрузі, і це також може вплинути на результати, але за всіх розкладів можна стверджувати, що конституційна більшість угорців сказала: не можна відповідати на всі внутрішні проблеми такими "зовнішніми" аргументами.

Бо на виборах Україна була "відповідальна" за все.

Чому йдуть скорочення медиків і ліквідовуються лікарні? Винна Україна.

Чому погані дороги? Винна Україна.

Чому Дунай упав? Теж винна Україна. І коли піднявся – теж.

Тож ми бачимо, що угорці сказали: "Це неправда", і вони сказали "ні" цій неправді.

– Яких змін ми чекаємо у відносинах України і Угорщини?

– Ми чекаємо дуже простої, елементарної речі: добросусідських відносин.

Бо недарма у нас кажуть, що сусід ближче, ніж родич. Сусід завжди поруч, він має межу з тобою і в складний час або допомагає, або відвертається. Тому ми чекаємо добросусідських відносин з Угорщиною. Таких, які у нас були в минулому – і точно ще будуть.

Про це свідчить історія. Перша дипломатична місія України в світі була в Угорщині. Голодомор першою визнала Угорщина. Допомогу в багатьох проблемних ситуаціях, як-от під час повеней на Закарпатті, першою надає Угорщина. Від Угорщини ми раніше отримували реверсний газ, реверсну нафту. І так далі.

Тож ми чекаємо поновлення добросусідських відносин. Ми до них готові, відкриті, і угорський народ також відкритий – він показав це на виборах.

– Розмови Володимира Зеленського і Петера Мадяра ще не було. А що на рівні МЗС? Чи спілкувалися вже міністр Андрій Сибіга і майбутня міністерка Аніта Орбан?

– Є деякі речі, які мусять "відстоятися". Тому протокольна розмова може бути не раніше 11 травня, коли збереться новий парламент. Тож офіційно угорська сторона і українська сторона говоритимуть, очевидно, 11-12 травня.

Але дійсно, вже відбувся контакт між двома міністрами зовнішніх справ.

Між Андрієм Сибігою і Анітою Орбан вже, як кажуть у дипломатії, пішов дипломатичний сигнал.

– Уточнить: "контакт", "сигнал" – це що означає?

– Що вони обмінялися привітаннями і позитивними наративами.

І тепер можна бути впевненими, що після того, як Петер Мадяр офіційно стане прем'єр-міністром Угорщини, буде офіційний діалог.

"Така дурість, як "локальні санкції" проти України, має закінчитися"

– Для мене було важливо почути на пресконференції Петера Мадяра, що він не блокуватиме лінію допомоги у 90 млрд євро, яку надає ЄС. Для нас це суперважливо, це питання виживання України. Ви теж почули цю тезу?

– Він це сказав дуже гарно. Бо для політика важливо, щоб тебе почув твій народ. Тому він сказав зрозуміло для угорського народу. І не тільки для своїх виборців – бо Мадяр почав пресконференцію з того, що він звертається також до виборців "Фідеса" (партії Віктора Орбана. – ЄП) та всіх інших партій.

І він чітко сказав: "Ми до цих 90 млрд нічого не маємо. Але є процедура Європейського Союзу, яка вимагає єдності. І оскільки угорський народ від цього економічно не постраждає, то чого ми маємо своїми діями це заперечувати?"

– Чого ще ми чекаємо від Угорщини?

– Відновлення того, що раніше працювало.

Перше – відновлення роботи експертної групи стосовно прав національних меншин.

Друге – відкриття угорсько-української економічної комісії, яка не працювала з 2020 року. З нашого боку її очолює віцепрем'єр Тарас Качка. З угорського боку – чекаємо на визначення складу після формування нового уряду.

А ця комісія – це відкриття логістичних хабів, це відновлення роботи в банківській сфері. Вона має ухвалити рішення по фармацевтичній лінії, дуже важливі для угорської промисловості.

Також сподіваємося, що закінчиться така дурість, як "локальні санкції", запроваджені Угорщиною щодо певних українських продуктів. 22 продукти перебувають під цими "локальними санкціями", хоча це дурниця і це смішно, адже Євросоюз – це спільний ринок, тому ці продукти все одно продаються в Угорщині як начебто "зроблені в" Словаччині, Польщі, Чехії, Іспанії тощо. Єдиний ринок ЄС не можна обмежити локальними санкціями, якщо нема спільного рішення ЄС.

– Давайте щиро: зараз у нас є проблеми більш кричущі, ніж відновлення комісій. Минула влада Угорщини пограбувала український інкасаторський конвой. Це був кримінал, розбій, і вкрадене досі лишається тут.

– Це я можу прокоментувати як дипломат. Я беру участь на всіх етапах; ось у цьому приміщенні, де ми з вами зараз, відбувалися закриті переговори між банкірами. Можу запевнити, що робота не зупинена. Все фіксується.

Зафіксовані порушення прав сімох українців, яких незаконно затримали, яких піддавали тортурам, до яких не пускали консула. І вилучення транспортних засобів, що є власністю України, які потім віддали пошкодженими. А вантаж, який перевозили в цих автомобілях – євро, долари і злитки золота, – перебуває на території Угорщини.

Все це стане предметом суду, тому що за все це треба покарати.

– То маємо ще чекати, поки суд щось вирішить? Як на мене, нова влада має просто віддати награбоване.

– Я згідний, що це має бути повернуте. Але не так, що нам це просто віддали – і все, немає проблем. Ні! Йдеться про злочин, який відбувся. Є ті, хто його скоював, представники угорських спецслужб та інші. Угорська преса назвала поіменно, хто це робив, де це робили, які були порушення.

А тепер має відбутися не просто повернення цінностей, а й покарання. І поки що це є речовим доказом скоєного злочину. Так, ці гроші потрібно повернути в Україну, але також треба покарати, щоб більше не було таких прецедентів.

– Що ще з конкретики має зробити Угорщина? Очевидно, є очікування по лінії ЄС.

– Звичайно, наше бажання – щоби стартувала робота з відкриття кластерів на переговорах про вступ України в ЄС, але це теж буде можливо тільки після закінчення протокольних моментів, внутрішніх процесів в Угорщині – і вже потім будуть загальноєвропейські процеси.

Європейський Союз – велика складна машина з 28 – перепрошую, 27 країн.

– Я вважаю, що про 28 – це "по Фрейду". Україна буде 28-м членом:) 

– Так:)

"Ми отримали ненависть до України, якої не мало бути"

– А як пересічні угорці ставляться до того, що Україна буде в ЄС?

– Наративи проти України були створені і, на жаль, мали ефект.

Ми мусимо визнати, що ті 2,5 мільйона угорців, які голосували за інші партії, сприйняли ці наративи.

Тепер треба переконувати їх у зворотному. І українській стороні, і угорській стороні. В першу чергу – добросусідськими діями. Культура, міста-побратими, спорт – задіяти усі можливі засоби. Бо стереотипи є, не вийде просто викинути їх з голови.

Зрештою, це не тільки з Угорщиною є проблема, коли російські ІПСО створювали в історичних підручниках, у монографіях, у фільмах альтернативну реальність – і багато що перейшло з цих ІПСО в людську свідомість.

Ми отримали ненависть, якої реально не мало бути.

Тепер треба своїми кроками, демонструючи добросусідство, знімати пластами те лайно, яке наробив в Угорщині наш сусід.

– І давайте щиро – цьому сусіду, Путіну, допомагали сусіди тут, в Угорщині.

– На жаль. І не безплатно.

– Так, це правда. По суті, режим Орбана живився російськими грошима. Як журналіст, я можу стверджувати це з певністю. Ви також згадали про очікувані рішення щодо угорської меншини. Реально ухвалити щось, що переконає Угорщину у тому, що для нас є очевидним: що утисків угорців в Україні немає?

– Для цього, перш за все, мають бути протокольні кроки. Має відновитися робоча група з питань прав меншин – наразі з української сторони вона повноцінно сформована, а з угорської – ні.

Чому я кажу про групу: бо важливо, щоб не політики придумували рішення, як допомогти угорцям в Україні, а фахівці у цій групі, а політики – підписували те, що ця група погодить.

Я був присутній на її засіданнях – один раз це тривало вісім годин, другий раз – одинадцять. Ви не повірите, які нюанси там опрацьовують! Важливі навіть коми, деталі формулювання.

Україна готова давати гарантії збереження прав меншин.

Я поясню на прикладі. От для нас автоматично зрозуміло, що угорськомовні діти у школах говорять угорською не лише на уроці, а й на вулиці або у коридорі. Але угорська сторона попросила зафіксувати на папері, що й на вулиці немає обмежень на мову, якою спілкуються учні. То нема проблем!

Я часом кажу: "Ви жартуєте, такі речі прописувати?". Вони кажуть: "Ні, це для майбутнього".

І я запевняю: українська сторона готова зафіксувати на папері законодавчо всі такі речі. Кажіть, що ще – ми запишемо.

Бо для нас зрозуміло, що закон про освіту 2017 року був спрямований проти Росії. Але він подіяв і на інші національні школи, і там цього злякалися. Хоча насправді він не був імплементований у реальне життя. І взагалі не був спрямований проти словацьких, румунських, болгарських, угорських, німецьких, польських тощо шкіл. Але всі отримали певні обмеження, тому що державною мовою в Україні є українська.

– У Будапешті експерти, посадовці тощо розуміють, що закарпатські етнічні угорці повинні знати державну мову?

– Самі угорці Закарпаття – розуміють. Вони знають, що українська їм треба, бо інакше не буде кар’єрного статусного зростання.

Ти ж хочеш стати головою сільради або працювати в бібліотеці? Тоді мусиш знати мову, бо тобі потрібні курси підвищення кваліфікації, спілкування з державними органами тощо. Щоби вступити до вишу в Києві або у Львові – потрібна українська.

А щоб у Будапешті це зрозуміли – потрібно працювати. Досі це було неможливо: була заборона співпрацювати з нами за цим напрямом. Тепер я докладатиму всіх можливих зусиль, щоб ця група запрацювала.

А ми, закарпатці, це вже знаємо.

Понад 700 угорців воювали або воюють у складі ЗСУ. 106 з них, на жаль, загинули. Але вони обрали свою сторону. 106 угорців загинули за незалежність України. Угорці так само, як і інші громадяни України, віддали своїх найкращих синів і дочок на захист цивілізації.

І нам на фронті допомагали угорські волонтери.

"Ми були з багатої сім'ї, із Закарпаття"

– Ви кажете про волонтерів. Йдеться про допомогу звідси, з Угорщини? Не про закарпатських угорців?

– Так. І навіть не про діаспору українську. Це угорці-угорці, які до 2022 року взагалі не мали зв’язку з Україною. Але підтримали нас, підтримали перш за все тих угорців, які воюють на фронті.

Я безпосередній винуватець появи такої ініціативи. Це було, коли я воював у складі 68 батальйону, 101 бригада. Ми звільняли село Амбарне 23 жовтня 2022 року під час Харківської операції.

Ну, і ми зайшли в село із lyukas zászló, тобто прапором із діркою. Це прапор Революції 1956 року (23 жовтня угорці відзначають річницю повстання проти радянської окупації. – ЄП).

Ми виставили це кількасекундне відео, привітали угорський народ зі святом Революції. Це відео набрало 4,7 млн лайків і в Угорщині також завірусилося. У ньому ми сказали Hajrá, magyarok! (українською "Вперед, угорці!") і написали в пості, що вітаємо всіх зі святом Революції 1956 року та пишаємося бути носіями тієї традиції.

З цього зародилася дружба з угорськими волонтерами, яка починалася з трьох Ecoflow. Тоді про них мало хто знав, але ми, як кажуть, були з багатої сім'ї, із Закарпаття.

І зрозуміло, що ці Ecoflow, дрони тощо, які передавали волонтери, потрапляли не тільки безпосередньо до угорців, а допомагали усій бригаді.

– Які ще зміни необхідні у відносинах з Угорщиною?

– Енергетика. Бензин, дизель та інші нафтопродукти. Продаж газу, продаж електроенергії, адже тут є атомна станція Пакш. Зараз Угорщина запровадила заборону на постачання в Україну, хоча економічно сама від того втратила. Від цих незрозумілих санкцій постраждали угорські підприємці на ринку енергетики, тому що поляки і румуни одразу з радістю зайняли їхнє місце.

Потрібно зняти штучні заборони на ринку агропродукції.

Угорщина була основним покупцем українського меду і залишається ним, попри санкції – просто купує його нібито не як український.

Нам потрібно більше використовувати угорську логістику. У нас дев'ять переходів на кордоні, дуже зручних для транспортних перевезень.

І я нагадаю, що Угорщина – єдиний сусід, який не влаштовував нам демонстрації на кордонах. Коли поляки і словаки блокували кордон – угорці лишалися відкриті, і саме через них йшли вантажі. А також через Угорщину транзитом проходили військові вантажі. Транзитом без перетину кордону – хоч про це не говорили публічно.

– Нове угорське керівництво розуміє, що Україна в ЄС потрібна самій Угорщині?

– Тут я маю знову повернутися до виборів і до тих хибних наративів, які сформували у суспільстві.

Кожен мусить озиратися на свого виборця, і я розумію політиків, які на це зважають. Я також розумію виборців, яких годували цією пропагандою 16 років, і тут кажуть: "То все було не так".

Тому все це потребує часу.

Є такий український вислів: "Терпіння нам, брати". І саме це нам треба.

Я розумію, що світ рухається, що у нас на дворі війна і гинуть люди, але треба набратися терпіння.

Спілкувався Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди", з Будапешта