Польща опинилася у дуже незручній для себе ситуації і може отримати всі шанси стати країною-штрафником ЄС. Чому так сталося, читайте в цікавій статті кандидата політичних наук, провідного фахівця Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка Станіслава Желіховського та редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Варшава під загрозою санкцій: куди заведе конфлікт Польщі та ЄС.

Європейська комісія воліє виконати свій липневий ультиматум, розпочавши процедуру введення фінансових санкцій.

Це не лише через судову реформу, яка стала об’єктом критики з боку Брюсселя. Паралельно маршалки п’яти польських воєводств отримали від Єврокомісії ультиматум щодо так званої анти-ЛГБТ резолюції.

Ще у 2019 році кілька муніципалітетів і регіонів Польщі заявили про неприйняття на своїй території так званої "ЛГБТ-ідеології", маючи на меті заборонити проведення маршів рівності та інших ЛГБТ-заходів. На противагу опозиційним політсилам, які підписали так звану "Хартію ЛГБТ+".

Наприкінці 2019 року Європейський парламент проголосував за засудження більш ніж 80 "зон, вільних від ЛГБТ". А в липні 2021 року Єврокомісія порушила три справи про порушення прав ЛГБТ, одна з яких була проти Польщі.

На початку вересня Комісія надіслала листа п’ятьом воєводствам щодо призупинення переговорів про виділення майже 125 млн євро з фонду REACT-EU (коронакризового додатка до політики згуртованості, з якого Польща має отримати загалом 1,6 млрд євро; третина вже виплачена). 

ЄК вважає, що польська влада не надала вичерпної відповіді на питання щодо декларацій проти ЛГБТ і чекає пояснень від польської влади до середини вересня.

Отже, Польща опинилася у дуже незручній для себе ситуації. Гучна критика дій Варшави лунає не лише з Брюсселя, але й з Вашингтона.

Так до чого ж призведуть фінансові санкції Брюсселя, читайте у статті Варшава під загрозою санкцій: куди заведе конфлікт Польщі та ЄС.