Чому президент Польщі заради відносин із США пішов на конфлікт із партією влади

Аналітика коротко
Середа, 29 грудня 2021, 13:10

У період різдвяних свят президент Анджей Дуда наклав вето на зміни до Закону про мовлення, ухвалення яких могло би створити справжню кризу у відносинах Варшави та Вашингтона.

Цей крок президента виявився справжньою несподіванкою для правлячої партії "Право і справедливість" (ПіС).

Про наслідки вето для польської політики читайте у статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Свобода слова довела до розколу: чому президент Польщі пішов на конфлікт з партією влади.

Нагадаємо, проєкт змін, що з’явився влітку цього року, передбачає надання ліцензій на мовлення лише тим телеканалам, чиї власники походять з країн Європейської економічної зони (окрім членів ЄС, туди входять Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн).

Польська влада пояснює цю ініціативу небезпекою купівлі медіа інвесторами з недемократичних країн, на кшталт РФ чи Китаю, або держав арабського світу. Однак насправді цей закон мав завдати удар по групі каналів TVN, чиїм власником є американський концерн Discovery (через це ініціатива отримала неофіційну назву "Lex TVN").

TVN – найбільший незалежний телемовник у Польщі. Тож атака на нього сприймалася в першу чергу як напад на свободу слова.

Перше схвалення законопроєкту в Сеймі супроводжувалося гучними протестами та критикою з боку Сполучених Штатів.

Тож не дивно, що після того як Сенат – верхня палата польського парламенту – відхилив ініціативу, у правлячій партії забули про нього на декілька місяців.

17 грудня про проєкт несподівано згадали. З порушенням процедури його за один день схвалили і в профільному комітеті, і в цілому на засіданні Сейму.

Повторне прийняття Lex TVN Сеймом скасовувало вето Сенату, тож єдиною перешкодою на шляху до набрання ним чинності залишався підпис президента Анджея Дуди.

У правлячій партії не приховували впевненості, що закон не буде ветовано. Втім, очікування не справдилися.

Пояснюючи рішення Анджея Дуди, польські політики та політологи зазвичай дають дві відповіді.

Перша – швидше психологічна. Згідно з нею, рішення про вето стало реакцією президента на відверто зневажливе ставлення до нього у правлячій коаліції.

Інше пояснення: на другому президентському терміні Анджей Дуда вже не залежить від правлячої партії у питанні свого переобрання. Натомість мусить замислитися, чим він займатиметься після завершення каденції.

Після всіх конфліктів у ЄС можливість працювати в євроінституціях для нього закрита. Залишаються міжнародні організації, проте для цього треба мати добрі відносини із США, які мають там вирішальний голос.

Більше - у матеріалі Юрія Панченка Свобода слова довела до розколу: чому президент Польщі пішов на конфлікт з партією влади.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Статті

Кінець проросійського реваншу: як Чорногорія повертається на проєвропейський шлях

Найближчими днями просербський та проросійський уряд Чорногорії має піти у відставку. Та чи стане легкою перемога над "друзями Путіна"?

Небезпечна Нормандія: хто та як тиснув на Єрмака під час зустрічі у Парижі

Формула "3+1", за якою Франція та Німеччина були на боці України, дала тріщину. Щоб уникнути найгіршого сценарію, Київ мусить діяти на упередження.

Павло Клімкін: Бліцкриг на всю Україну неможливий, але щодо Києва у Кремлі є сценарій

"Для Зеленського проблема номер один – це не постачання зброї. Головна мегазадача – це реальна експансія німецького бізнесу в Україну".