Голова європейської дипломатії Жозеп Боррель вже не вперше зробив передчасну обіцянку щодо військової допомоги Україні.

Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє Politico.

На саміті ЄС у Версалі Боррель створив чітке враження, що серед лідерів є згода використати ще 500 мільйонів євро з Європейського фонду миру (EPF) — фонду військової допомоги — для допомоги Україні в її боротьбі проти вторгнення Росії.

27 лютого ЄС вперше прийняв рішення про постачання зброї в країну, яка перебуває в стані війни.

"Вчора я запропонував це лідерам. А Європейський фонд миру подвоїть свою підтримку з додатковими 500 [мільйонами] євро", – сказав Боррель журналістам у п’ятницю вранці.

На запитання, чи важко було переконати країни-члени ЄС підтримати розширення EPF, Боррель відповів: "Ні, ні. Усі добре усвідомлюють, що ми маємо посилити військову підтримку України, продовжувати тиснути на Росію… Отже, ще 500 мільйонів євро".

Але канцлер Німеччини Олаф Шольц і прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте, заявили, що збільшення допомоги на 500 мільйонів євро не було частиною їхніх обговорень. І про це не згадано у підсумковій заяві лідерів.

Передчасна обіцянка Борреля, якого раніше критикували за використання неточних формулювань, з’явилася лише через пару тижнів після того, як він викликав міжнародну плутанину, заявивши, що ЄС надасть Україні винищувачі.

Наступного дня він відмовився від цього оголошення, сказавши, що трансфери надходитимуть з окремих країн ЄС, а не з самого блоку. Але навіть ця перспектива незабаром зруйнувалася, коли Вашингтон відхилив план Польщі щодо доставки літаків до України, використовуючи США як посередника.

Слід зазначити, що президент Європейської ради Шарль Мішель також у п’ятницю створив враження, що домовленість про додаткові 500 млн євро для України досягнута. Виступаючи французькою мовою на заключній пресконференції саміту, він сказав, що "взято орієнтацію, щоб додати ще 500 мільйонів євро до Фонду миру".

Прессекретарі як Борреля, так і Мішеля пізніше визнали, що 500 мільйонів євро були пропозицією, а не тим, що було остаточно погоджено.