11 вересня – доленосна дата для Швеції. Цього дня там відбулися парламентські вибори, які стали справжнім політичним переломом. 

Про те, що ж, власне, сталося і чого чекати, в тому числі Україні, читайте в статті старшого викладача Університету Еребру (Швеція) Романа Горбика Ультраправий прорив: чи зменшить коаліція з радикалами підтримку України Швецією.

У Швеції до влади повертається права коаліція. 

Хоча саме соціал-демократи, які поки що перебувають при владі, набрали найбільше голосів і навіть покращили свій результат порівняно з попередніми виборами, однак сумарно тільки усі праві партії можуть забезпечити більшість, потрібну для створення уряду (175 мандатів або більше).

 Жоден формат коаліції без правих не набирає належної кількості мандатів у Ріксдагу.

У шведській політиці традиційно панують ліволіберали.

Праві уряди, хоча в останні десятиліття регулярно приходили до влади, як правило, надовго не затримувалися.

Тепер же перспектива уряду під проводом правих – вперше після відставки кабінету Фредріка Рейнфельдта у 2014 році – є майже невідворотною.

Головний елемент зсуву – це крен не просто вправо, а вихід за межі того, що роками формувало норму для шведської політики.

Вперше найбільше голосів на правому крилі політичного спектра здобули "Шведські демократи" (ШД), партія з вельми сумнівною репутацією.

Вона утворилася у 1980-х роках внаслідок злиття низки маргінальних ультраправих груп, а на її чолі спершу стояли відкриті нацисти і навіть ветеран СС. У 1990-ті партія не цуралася залучати скінхедів.

Утім, з того часу "Шведські демократи" стали значно поміркованішими і на загальному європейському фоні виглядають як звичайна консервативна партія.

Упродовж довгого часу ШД були паршивою вівцею шведської політики.

"Жодної співпраці з ультраправими" – це було гаслом усіх без винятку шведських партій.

Утім, з 2010 року, коли "Шведські демократи" вперше увійшли в Ріксдаг з трохи більше ніж п’ятивідсотковою підтримкою, їхня популярність постійно зростала і врешті нині перевалила за п’яту частину виборців.

Тепер ШД не просто покращили результат. Вони обігнали "модераторів" (так називають Помірковану коаліційну партію, шведською – Moderata samlingspartiet) і стали партією №1 на правому фланзі шведської політики, а також другою найбільшою партією після соціал-демократів. Вони є фактичними переможцями цих виборів.

Тобто, тепер переговори про формування нового уряду ведуть "модератори", ліберали, центристи, християнські демократи та "Шведські демократи".

А це майже неминуче означатиме входження міністрів від ультраправих у майбутній кабінет Ульфа Крістерссона.

Шведські інтелектуали та ліві перебувають десь між трауром і панікою. Та чи варто очікувати реальної загрози для демократії в Швеції?

Така перспектива якщо і є, то поки що дуже віддалена.

А чого чекати Україні?

Швеція – невеликий, але ключовий союзник, який надає нам фінансову та військову допомогу.

Хоча Швеція не має великої армії, однак має потужну й самодостатню військову промисловість (навіть уславлені NLAW – саме шведсько-британська розробка).

Будь-яка нестабільність і зміна коней на переправі для нас невигідна саме зараз.

Зміна уряду може потягнути за собою зміну ставлення до постачання зброї Україні або ж зміну до його втілення на практиці.

"Шведські демократи" скептично ставляться до ЄС та НАТО і декларують принцип опертя на власні сили через підвищення витрат на оборону до 2,5% ВВП, що може негативно вплинути на постачання озброєнь Україні.

Державна підтримка та допомога в інтеграції українських біженців за їхнього владування точно скоротиться. 

Прикметно водночас, що в програмі партії немає жодної згадки про Україну (при тому, що одним із гасел лібералів було "більше зброї Україні").

Однак і панікувати не варто. Усі шведські партії декларували підтримку України.

Докладніше – у матеріалі Романа Горбика Ультраправий прорив: чи зменшить коаліція з радикалами підтримку України Швецією.