Напередодні Різдва Україна отримала одразу два подарунки від союзників, які у перспективі мають полегшити отримання українцями відшкодування збитків, заподіяних агресією.

Так, 22 грудня Сенат США ухвалив зміни до бюджету на 2023 рік, якими було започатковано механізм конфіскації та вилучення приватних російських активів. А незадовго перед тим Канада розпочала процес вилучення активів Романа Абрамовича – мабуть, першу публічну спробу реалізації конфіскаційного механізму, впровадженого в червні цього року.

На цьому тлі недостатніми видаються зусилля третього ключового союзника України у боротьбі з російською агресією – Європейського Союзу.

Попри активні заяви та гучні заголовки, станом на кінець 2022 року ЄС так і не вжив реальних заходів для конфіскації російських активів, йдеться у колонці директора Центру Дністрянського Івана Городиського і аналітикині Центру Дністрянського Софії Косаревич Більш обережна Європа: чи піде ЄС на створення механізму конфіскації російських активів.

Автори колонки нагадують, що лідери ЄС неодноразово анонсували розробку таких механізмів.

Першою спробою впровадити відповідні механізми став проєкт Директиви щодо розшуку та конфіскації активів від 25 травня.

Цей документ, пояснюють експерти, спрямований на гармонізацію роботи держав-членів із замороженими активами РФ та впровадження комплексної стратегії їх розшуку. Важливим є і те, що цей документ допускає розширення застосування конфіскації як санкції, і навіть, в окремих випадках, без обвинувального вироку.

Далі пропозиції доопрацювали, й у підсумку 2 грудня було оприлюднено проєкт Директиви про визначення кримінальних правопорушень і встановлення покарань за порушення обмежувальних заходів Союзу, яким передбачається впровадити кримінальну відповідальність за обхід санкцій, щоб дозволило посилити ефективність роботи із розшуком і арештом активів, та доповнити Директиву від 25 травня 2022 року.

"Обидва ці документи є взаємопов’язаними, проте мають достатньо обмежений характер дії. Але головне – вони досі не прийняті, а строки набрання чинності залишаються незрозумілими", – зауважують Іван Городиський та Софія Косаревич. 

Вони зазначають, що ці проєкти не можна порівняти із рішеннями, прийнятими в США та Канаді, оскільки вони не передбачають створення спеціального механізму конфіскації, а спрямовані на застосування існуючих механізмів.

"Це можна було б трактувати як окремі кроки, але, швидше за все, це є широка стратегія ЄС щодо долі активів РФ.

Це не означає, що конфіскація не відбудеться взагалі: її можна здійснити в рамках проваджень за економічні злочини, наприклад ухилення від сплати податків (зокрема, такі справи розслідуються у Німеччині щодо Алішера Усманова) і цей спосіб, ймовірно, є пріоритетним для європейців як найбільш юридично бездоганний", – пишуть автори колонки.

Однак він довгий і, попереджають експерти, на відміну від спеціальних механізмів, не гарантує, що вилучені кошти автоматично будуть передані Україні.

Крім бажання діяти по юридично вивіреній процедурі, серед головних причин, які стримують європейців, – відсутність гарантованого консенсусу серед держав-членів. 

"Втім, така політика ЄС вже незабаром може змінитися – і саме через більш рішучі дії США.

Можливо і "Акт про конфіскацію активів для відновлення України", прийнятий Сенатом США 22 грудня, стане стимулом для союзників у ЄС більш рішучіше діяти щодо конфіскації російських активів", – вважають Іван Городиський та Софія Косаревич.

Більше – у колонці Івана Городиського і аналітикині Центру Дністрянського Софії Косаревич Більш обережна Європа: чи піде ЄС на створення механізму конфіскації російських активів.