14 лютого у Брюсселі відбулося дев’яте засідання Контактної групи з питань оборони України.

Винищувачі, якщо судити з публічних заяв і української сторони, й західних країн, виявились далеко не головною темою. Ба більше, ніякого прориву в цьому питанні не оголошувалось.

Натомість наголос робився на тому, що Україна має бути готовою до контрнаступу навесні – й час починає поступово грати проти Києва та Заходу.

Тож про те, якими виявились підсумки дев’ятого "Рамштайну" – в матеріалі журналіста "Європейської правди" Олега Павлюка з Брюсселя "Рамштайн" без літаків, але з надією: як союзники готуватимуть Україну до наступу.

Сподівання на хоча б якесь рішення щодо винищувачів на "Рамштайні" все ж були – підігріті, зауважмо при цьому, саме українською стороною.

Лише нещодавно Україна змогла зламати цю чергову "червону лінію". Зокрема, Велика Британія перша оголосила, що почне підготовку українських пілотів на західній авіації. 

Втім, навіть за таких умов про передачу літаків поки не йшлося, а міністр оборони Сполученого Королівства Бен Воллес узагалі натякнув, що результати програми, можливо, з’являться вже по завершенні фази повномасштабної війни.

І хоча після завершення засідання Контактної групи з оборони України польський міністр Маріуш Блащак обережно заявив про позитив у питанні літаків, ніяких конкретних оголошень про них так і не пролунало.

Публічну відповідь про літаки озвучив генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг: обговорення щодо винищувачів ведуться, та вони – не на часі.

Непублічна ж версія, яку, як вважається, обговорювали на "Рамштайні", полягає в підготовці Росією масованого наступу. Якщо точніше – наступу із застосуванням авіації, від широкомасштабного розгортання якої досі утримувалась.

Відомо, що РФ зберегла значну частину своєї авіації – насамперед тому, що їй так і не вдалося знищити українську протиповітряну оборону в перші дні війни.

І, як повідомила у вівторок Financial Times із посиланням на представника західної розвідки, на тлі надзвичайних втрат у живій силі й техніці Росія може задіяти авіацію для "масованого авіанаступу" – і саме це нібито стало темою обговорення нинішнього "Рамштайну".

У таких умовах, очевидно, довгострокові проєкти на кшталт F-16, на які Україна чекала б мінімум кілька місяців навіть за найбільш сприятливих умов, і справді не на часі.

Очільник Пентагону Ллойд Остін на пресконференції після "Рамштайну" підтвердив, що пріоритетом зараз є протидія авіаційному потенціалу РФ.

Саме на цьому тлі з’явилася заява Німеччини про відновлення виробництва боєприпасів для зенітно-ракетних комплексів Gepard (про експорт яких вона безуспішно намагалася домовитися зі Швейцарією). 

А також – спільне рішення Франції та Італії передати Україні комплекс SAMP/T й Нідерландів – надати пускову установку для NASAMS.

Та чи означає це, що питання винищувачів узагалі зняте з порядку денного? Навряд. Адже вже пізніше міністр оборони Німеччини (яка, нагадаємо, виступала категорично проти передання бойової авіації) Борис Пісторіус допустив: обговорення може відновитися за три-чотири місяці.

І це – символічний таймінг, адже якраз припадає на період, коли Україна, як вважають на Заході, здійснить запланований контрнаступ.

Тут наголос робиться на важкій бронетехніці, яку західні країни вже зобов’язалися надати Україні. А ще — підготовці українських сил з тим, щоб вони могли використовувати цю техніку злагоджено з іншими підрозділами конкретно для деокупації територій.

Усі міністри оборони й посадовці НАТО наголошували на тому, що важливою у допомозі України є швидкість і нагальність – принаймні на цьому етапі.

Ще одна не менш важлива проблема – нестача артилерійських боєприпасів, які в Україні витрачаються рекордними з часів Другої світової війни темпами. 

Поки що, судячи з публічних заяв, учасники "Рамштайну" роблять ставку на запуск додаткового виробництва снарядів.

А в середньостроковій перспективі – очікують на зміну тактики української сторони. Зокрема, потрібно робити наголос на маневреності. 

Важливий момент, який побіжно згадували українська й американська сторони після "Рамштайну" – питання підзвітності щодо військової техніки, яка передається в Україну.

З чим пов’язана така несподівана увага до питань підзвітності зброї, журналістам прямо не пояснили. Та співрозмовники ЄвроПравди вказували на те, що західні союзники не проігнорували останні корупційні скандали в Міноборони.

Докладніше – у матеріалі Олега Павлюка "Рамштайн" без літаків, але з надією: як союзники готуватимуть Україну до наступу.