За останні тижні в європейських державах і особливо у Сполучених Штатах голосно заговорили про небезпеку TikTok.

Наразі про повний бан додатка не йдеться – він поширюється лише на урядовців та держслужбовців, які можуть стати жертвами шпигунства з боку Китаю.

Про те, з чого починався "хрестовий похід" проти китайського застосунку й чому він поширився зі США на ЄС, читайте у статті журналіста "Європейської правди" Олега Павлюка Хрестовий похід проти TikTok: чому ЄС та США обмежують використання китайської платформи. Радимо також подивитися відео, присвячене обмеженням проти TikTok. 

Спершу коротко нагадаємо, що таке TikTok.

На самому початку його історії, в серпні 2014 року, з’явилася платформа Musical.ly. Вона дозволяла користувачам записувати короткі (від 15 до 60 секунд) ліпсінки (англійською "lip syncs") – тобто відео, на яких вони ворушили губами, імітуючи виконання відомих пісень.

За три роки аудиторія китайського застосунку сягнула понад 200 мільйонів користувачів. Десь тоді його й придбала за один мільярд доларів китайська компанія ByteDance, яка натоді стала відома в рідній країні завдяки китайському аналогу TikTok – платформі Douyin (читається "Доуін").

Зрештою, у 2018 році, після злиття Douyin та Musical.ly, на глобальному ринку з’явився TikTok – сервіс коротких (від трьох секунд до кількох хвилин) роликів із музикою та всілякими ефектами. Користувачі можуть не лише створювати свої ролики, а й переглядати рекомендовані відео інших.

TikTok недоступний на території Китаю й оперує фактично як окрема платформа.

На китайському ринку присутній лише його аналог Douyin.

Автори TikTok змогли зловити тренд: короткі кумедні ролики з популярною музикою стали вірусними. А пандемія COVID-19 ще більше привернула увагу до додатка, який на кінець 2022 року мав мільярд (!) активних користувачів по всьому світу.

Зі зростанням популярності TikTok до нього все прискіпливіше придивлялися регулятори.

Почалося усе в США, де за часів адміністрації Дональда Трампа різко загострилося суперництво з Китаєм – зокрема й у сфері технологій.

З 2017 року в Китаї діє закон про кібербезпеку, який, серед іншого, дозволяє владі отримувати дані будь-якої китайської технологічної компанії за запитом. А TikTok, нагадаємо, керується китайською (якщо точніше – пекінською) компанією ByteDance.

Іншими словами, приватні дані користувачів TikTok можуть потрапити до рук комуністичної влади Китаю.

У липні 2020 року Дональд Трамп видає указ про заборону TikTok у США. Але є вихід: ByteDance має продати TikTok американській компанії, яка точно не передаватиме дані "китайським комуністам".

Минув час, TikTok у федеральному суді успішно оскаржив указ Трампа про заборону; президентом США став Джо Байден, який узагалі скасував ті укази попередника; та й угода про продаж із Oracle так і не склалася, і побоювання щодо TikTok відійшли на другий план.

Протягом 2022 року підозри про співпрацю TikTok із владою КНР виринули знову.

Журналісти видання BuzzFeed отримали доступ до десятків годин записів розмов китайських та американських працівників TikTok, із яких випливало: дані американців – усупереч публічним заявам компанії – все ж потрапляли в Китай, і американські працівники й гадки не мали, як їх там обробляють.

Усе це минулоріч наклалося на ще більше загострення американсько-китайських відносин на тлі повномасштабної війни Росії проти України, напруженості через Тайвань і наростання технологічної конкуренції.

Як елемент цього протистояння, почалися масові бани TikTok в американських федеральних органах влади, органах влади понад двадцяти штатів та університетах.

З початку 2023 року заборони TikTok почали ширитися і європейським континентом.

Той факт, що заборону TikTok у США та ЄС прокоментувала китайська влада, вже свідчить: ідеться про частину більш глобального протистояння.

Своєю чергою ByteDance, яка називає підстави для заборони додатка "простою дезінформацією", планує перебудувати архітектуру зберігання й обробки даних, аби усунути будь-які підозри в несанкціонованому переданні даних китайській владі.

І тут ЄС постає перед моральною дилемою: чому заборона стосується лише TikTok, а не інших соцмереж? Американські законодавці не менш активно критикують Meta (володіє Facebook та Instagram) й Alphabet (володіє сервісами Google), та над ними не нависає підозра у співпраці з китайською владою.

Саме тому існує думка, що ефективнішою є не так боротьба з конкретними застосунками чи платформами, як розробка загальних правил, які б унеможливили несанкціонований доступ до персональних даних користувачів.

Докладніше – у статті Олега Павлюка Хрестовий похід проти TikTok: чому ЄС та США обмежують використання китайської платформи.