Як уряд та президент Польщі воюють за судову систему

Аналітика коротко
П'ятниця, 9 лютого 2024, 08:44

Нова польська влада воліє реформувати судову систему попри спротив з боку президента Анджея Дуди та тепер вже опозиційної партії "Право і справедливість".

Ключова проблема полягає в тому, що відмова визнавати цю реформу легітимною "підвішує" статус так званих неосуддів – суддів, обраних відповідно до нового законодавства.

І якщо ця проблема не буде вирішена найближчим часом, це може мати справді катастрофічні наслідки для Польщі, йдеться в статті кандидата політичних наук, експерта-міжнародника Станіслава Желіховського Очищення чи політичний контроль? Куди заведе Польщу війна за судову систему. Далі – короткий її виклад. 

За роки правління "Права і справедливості" судочинство, як вважається, стало політизованим, за що неодноразово потрапляло під критику.

Головна суперечка розгорілася щодо методу призначення суддів у Польщі, а саме щодо того, чи можна вважати незалежними суддів, призначених на прохання Національної ради судочинства (НРС), яка з 2018 року складається переважно з представників парламенту.

Цю реформу свого часу гостро розкритикували у Євросоюзі, вважаючи, що такий підхід створює чималі ризики того, що під час відбору кандидатів у судді у НРС керуватимуться політичними симпатіями, а не кваліфікацією та досвідом.

Через відмову попередньої польської влади скасувати цю реформу в ЄС пішли навіть на замороження фінансування післяковідного відновлення країни.

Так хто саме має мати вирішальний вплив на відбір суддів: суддівська спільнота (як це було до 2017 року), чи демократично обрані парламентарі (як це було з 2018 року)?

Прихильники першого варіанта роблять наголос на незалежності судової влади – і ця позиція зустрічає підтримку в ЄС.

Натомість прихильники другого сценарію наголошують на необхідності зміцнення демократичної легітимності судової влади та її очищення. 

Щоб зрозуміти масштаб проблеми, варто згадати, що за новим законом було призначено близько 2 тис. суддів.

Тепер їхній статус ставиться під сумнів через звинувачення у відсутності незалежності від законодавчої та виконавчої гілок влади.

Так що ж буде надалі з Національною радою судочинства, яка переважно складається з парламентарів і на прохання якої президент і призначає суддів?

Вважається, що потрібно перейти до етапу, пов’язаного з обранням нових членів цієї Ради, зробивши відповідні зміни до чинного законодавства. 

У лютому до польського Сейму має надійти проєкт поправок до закону про НРС за авторства нового міністра юстиції Адама Боднара, що наразі розглядається в юридичних колах.

Ключовим є питання обрання суддів до складу НРС на прямих та таємних виборах. Участь в них повинні були б взяти представники суддівських асоціацій — але за винятком "неосуддів", тобто висуванців політизованої Ради.

Судді, делеговані до Міністерства юстиції, а також голови чи заступники голів судів, більшість з яких були призначені Збігневом Зьобро, також не зможуть брати участь у виборах.

Втім, підготовлений Мін’юстом проєкт не вирішує проблеми неосуддів. Зокрема, незрозуміло, чи можуть вважатися легітимними рішення, прийняті ними за останні роки.

Ця проблема може бути вирішена шляхом політичного компромісу.

Проте президент Анджей Дуда не має наміру йти на поступки з цього питання та обіцяє до останнього захищати неосуддів.

Ситуація має шанс породити серйозну конституційну кризу в Польщі. А разом із тим – і зупинити економічне життя у країні.

Докладніше – у матеріалі Станіслава Желіховського Очищення чи політичний контроль? Куди заведе Польщу війна за судову систему.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.