Очищення чи політичний контроль? Куди заведе Польщу війна за судову систему

Четвер, 8 лютого 2024, 15:00 — , для Європейської правди
Фото: Wojciech Olkusnik/East News
"Полем битви" між президентом Польщі Анджеєм Дудою та новим урядом на чолі з Дональдом Туском стала судова система країни

Нова влада Польщі на чолі з прем’єром Дональдом Туском намагається ліквідувати найбільш одіозні рішення своїх попередників. І полем нової битви стала судова система країни.

Це не дивно, адже за роки правління "Права і справедливості" ("ПіС") судочинство, як вважається, стало політизованим, за що неодноразово потрапляло під критику.

Проте таке протистояння може стати надзвичайно небезпечним для країни.

Головна суперечка розгорілася щодо методу призначення суддів у Польщі, а саме щодо того, чи можна вважати незалежними суддів, призначених на прохання Національної ради судочинства (НРС), яка з 2018 року складається переважно з представників парламенту.

Цю реформу свого часу гостро розкритикували у Євросоюзі, вважаючи, що такий підхід створює чималі ризики того, що під час відбору кандидатів у судді у НРС керуватимуться політичними симпатіями, а не кваліфікацією та досвідом.

Через відмову попередньої польської влади скасувати цю реформу в ЄС пішли навіть на замороження фінансування післяковідного відновлення країни.

Нова польська влада воліє реформувати цю галузь попри спротив з боку президента Анджея Дуди та тепер вже опозиційної "ПіС".

Проте ключова проблема полягає в іншому – відмова визнавати цю реформу легітимною "підвішує" статус так званих неосуддів – суддів, обраних відповідно до нового законодавства.

І якщо ця проблема не буде вирішена найближчим часом, це може мати справді катастрофічні наслідки для Польщі.

Суперечливий спадок

Суть суперечки навколо неосуддів полягає в сумнівах щодо того, хто саме — чи суддівська спільнота (як це було до 2017 року), чи демократично обрані парламентарі (як це було з 2018 року) — повинні мати вирішальний вплив на відбір суддів.

Прихильники першого варіанта роблять наголос на незалежності судової влади – і ця позиція зустрічає підтримку в ЄС.

Натомість прихильники другого сценарію наголошують на необхідності зміцнення демократичної легітимності судової влади та її очищення. Зокрема, впроваджуючи цю реформу, у "ПіС" наголошували, що судова гілка влади стала єдиною, де не відбулося очищення від кадрів комуністичного періоду.

За чинним законодавством Національна рада судочинства Польщі є колегіальним органом, до складу якого входять двадцять п’ять членів, а саме:

  • перший голова Верховного суду;
  • голова Вищого адміністративного суду;
  • міністр юстиції;
  • особа, призначена президентом Польщі;
  • чотири депутати, обрані Сеймом;
  • два сенатори, обрані Сенатом;
  • п’ятнадцять членів, які обираються Сеймом із числа суддів Верховного суду, загальних судів, адміністративних судів і військових судів на чотирирічний термін повноважень.

Як можна зрозуміти, саме представники парламенту мають більшість голосів у Раді, що надає їм вирішальний вплив на те, які кандидатури будуть представлені президенту на посади суддів (або неосуддів, як їх називають противники цієї реформи).

Примітно, що до приходу до влади "ПіС" п’ятнадцять суддів НРС обиралися суддівською спільнотою. Втім, уряд "ПіС" вирішив, що це недостатньо "демократично". І з 2018 року, після реформи, суддів Ради (або, за неофіційною термінологією, – нео-НРС) обирає Сейм.

Таким чином, було перервано повноваження законної НРС та звільнено всіх її членів. А на їхнє місце прийшли політичні призначенці, обрані Сеймом переважно голосами партії "ПіС", яка тоді мала більшість.

Щоб зрозуміти масштаб проблеми, варто згадати, що за новим законом було призначено близько 2 тис. суддів.

Тепер їхній статус ставиться під сумнів через звинувачення у відсутності незалежності від законодавчої та виконавчої гілок влади.

Більш того, під час урядування "ПіС" деякі особи, призначені в політизований спосіб, зробили стрімку і досить несподівану кар’єру. Наприклад, окружний суддя Рафал Пухальський, якого тодішній міністр юстиції Збігнев Зьобро призначив головою окружного суду в Жешуві, був призначений президентом Анджеєм Дудою суддею апеляційного суду.

Війна гілок влади

З огляду на зазначене, протягом кількох років Верховний суд Польщі, Європейський суд з прав людини та Суд ЄС винесли низку рішень, в яких стверджується, що чинний порядок негативно впливає на довіру суспільства до суддів.

А тому спосіб обрання п’ятнадцяти членів суддів НРС потребує термінових змін.

Критикувала ситуацію й тодішня опозиція, яка після жовтневих парламентських виборів сформувала новий уряд на чолі із Дональдом Туском. Це дозволило їй втілити задуми в життя, а саме реформувати політизовану "нео-НРС", яка ставить Варшаву під удар з боку західних партнерів.

Так, у грудні члени новоствореної правлячої коаліції подали до Сейму проєкт резолюції із закликом до суддів, членів "нео-НРС", піти у відставку, з посиланням на рішення вищезазначених польських та європейських судових інституцій.

На думку розробників, вибори до НРС були проведені Сеймом з порушенням принципу поділу та балансу влади і незалежності судової влади, під час виборів конституційний термін повноважень чинних членів НРС було перервано, а склад "нео-НРС" сформовано у спосіб, що не відповідає Конституції Польщі.

"Термін "нео-НРС" з того часу став символом органу публічної влади, який через жорстку політичну підпорядкованість втратив здатність самостійно та автономно реалізовувати свої конституційні функції і завдання", — зазначається у документі.

Втім, президія НРС фактично проігнорувала цю постанову Сейму.

Навіть більше – у відповідь там ухвалили власну постанову, в якій наголошується, що "постанова Сейму Республіки Польща від 20 грудня 2023 року підриває довіру до конституційних органів, порушує правовий порядок, і, всупереч назві, ініціює конфлікт з ознаками конституційної кризи".

Як зазначається, "постанова Сейму була прийнята без законної підстави і поза межами його компетенції".

Таким чином, ситуація отримала патовий характер.

Шлях до колапсу

Виникає запитання: що буде надалі з Національною радою судочинства? З цього приводу мають місце різні думки.

Втім, виходячи з того, що необхідно діяти рішуче, враховуючи резолюцію Сейму та рішення вищезазначених судів, є сходження в тому, що потрібно перейти до етапу, пов’язаного з обранням нових членів Ради, зробивши відповідні зміни до чинного законодавства.

У лютому до польського Сейму має надійти проєкт поправок до закону про НРС за авторства нового міністра юстиції Адама Боднара, що наразі розглядається в юридичних колах.

"Це абсолютно фундаментальний проєкт", — заявив Боднар, представляючи міністерський проєкт змін, наголосивши, що "завдяки цьому принаймні частина суперечки про верховенство права буде припинена".

Ключовим є питання обрання суддів до складу НРС на прямих та таємних виборах. Участь в них повинні були б взяти представники суддівських асоціацій — але за винятком "неосуддів", тобто висуванців політизованої Ради.

Судді, делеговані до Міністерства юстиції, а також голови чи заступники голів судів, більшість з яких були призначені Збігневом Зьобро, також не зможуть брати участь у виборах.

Втім, підготовлений Мін’юстом проєкт не вирішує проблеми неосуддів. Зокрема, незрозуміло, чи можуть вважатися легітимними рішення, прийнятті ними за останні роки.

Ця проблема може бути вирішена шляхом політичного компромісу.

Проте президент Анджей Дуда не має наміру йти на поступки з цього питання та обіцяє до останнього захищати неосуддів.

Ситуація має шанс породити серйозну конституційну кризу в Польщі. А разом із тим – і економічну.

От як один із польських підприємців пояснює наслідки цього конфлікту на прикладі своєї компанії: "Ми знаходимося у судовій суперечці, проте у нашій справі було призначено суддю з нових. Тепер, навіть якщо ми й виграємо справу, я не можу бути певним, що рішення не буде скасовано – якщо виявиться, що цей суддя не мав права виносити рішення".

За його словами, цей конфлікт має потенціал зупинити економічне життя у країні. Якщо, звичайно, президент та парламентська більшість не погодяться на політичний компроміс.

Автор: Станіслав Желіховський, 

кандидат політичних наук, експерт-міжнародник 

 
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.