Чому США скоротили свою військову присутність у Румунії і які це матиме наслідки

Минулого тижня сталося те, чого від самого початку другого терміну Дональда Трампа багато хто з острахом чекав – США перейшли від слів до дій і оголосили про виведення частини військових зі Східної Європи. А саме – з Румунії.

Рішення не стало несподіванкою, але все ж підняло хвилю занепокоєння.

"Можна з упевненістю сказати, що більшість американців не помітять, якщо США виведуть армійську бригаду з Румунії, але готові побитися об заклад – це помітить Владімір Путін", – стверджується у редакційній статті The Wall Street Journal. 

Про румунський прецедент і його можливі наслідки читайте в статті журналістки "Європейської правди" Іванни Костіної Трамп виводить війська з Європи? Як та чому США скорочують присутність біля кордонів України. Далі – стислий її виклад. 

Глава Пентагону Піт Гегсет ще у лютому заявив європейським колегам, що США хочуть зосередити більше уваги на протидії Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні. А тому не треба вважати, що американська військова присутність в Європі триватиме вічно. 

Враховуючи те, що присутність військ США у Європі вже давно стала самоочевидною річчю, ініціатива Гегсета зустріла несприйняття – в тому числі серед самих військових.

Генерал Крістофер Каволі, який очолював Європейське командування Збройних сил США, підкреслював, що наявна в Європі кількість американських військ і так є історичним мінімумом.

8 квітня цього року він повідомив, що наразі в Європі розміщено 80 тисяч американських військовослужбовців, в порівнянні з трохи більше ніж 100 тисячами до 2022 року. 

У розпал холодної війни, середня кількість американських військ, розгорнутих в Європі, коливалася від 290 тисяч до трохи менше за 350 тисяч – згідно з даними, зібраними Інститутом Гувера, консервативним аналітичним центром.

При цьому США нерішуче розширювали свою присутність в країнах, які вступили до НАТО після 1999 року (рік розширення, коли до Альянсу приєдналися Чехія, Угорщина і Польща). Вони не мали там постійних баз, доки не розмістили передовий командний пункт V корпусу в польській Познані в 2023 році.

Для підтримки своєї ротаційної присутності з 1999 року Сполучені Штати почали інвестувати в ключові центри, в тому числі в авіабазу "Михаїл Когелнічану" в Румунії.

Цінність цієї важливої чорноморської бази важко перебільшити. Та все ж минулого тижня армія США підтвердила, що солдати одного з елітних з'єднань, бригадної бойової групи 101-ї повітряно-десантної дивізії, розгорнутої буквально за кілька кілометрів від кордону з Україною в 2022 році, повернуться в Кентуккі "без заміни".

Це рішення адміністрації Трампа викликало занепокоєння не тільки у Румунії, але й у самих Сполучених Штатах, причому як серед демократів, так і серед республіканців.

Тим паче, особливої гостроти моменту додав той факт, що члени Конгресу дізналися про все не від американської адміністрації.

Сенаторка Джин Шахін, демократка від штату Нью-Гемпшир, розповіла, що члени Конгресу вперше почули про це рішення від Румунії, а не від Пентагону.

"Це рішення надсилає абсолютно неправильний сигнал Владіміру Путіну, який продовжує свою криваву кампанію в Україні і випробовує рішучість НАТО провокаціями проти інших прифронтових держав", – наголосила Джин Шахін, провідна членкиня Сенатського комітету з міжнародних відносин. 

Є ознаки того, що скорочення в Румунії може бути лише першим етапом, а подальші скорочення в Болгарії, Угорщині і Словаччині очікуються вже в середині грудня.

Але зрозуміло, що у Конгресі принаймні спробують заблокувати наступні скорочення.

Хай там як, від суперечностей між гілками влади у США і "відходу Америки з Європи" виграють лише супротивники західного світу.

Лишається сподіватися, що несприйняття виведення американських військ передусім у Вашингтоні зупинить Пентагон від подібних кроків у майбутньому, і ротація за деякий час відновиться.

Докладніше – в матеріалі Іванни Костіної Трамп виводить війська з Європи? Як та чому США скорочують присутність біля кордонів України.