Як має змінитися світ, щоби протистояти США та КНР – основне з історичної промови Карні

Цього тижня у швейцарському Давосі лідери держав, урядів та світових компаній зібралися на Всесвітній економічний форум. Та попри назву, було розуміння, що ця зустріч буде не тільки про економіку, а й про геополітику.

20 січня у Давосі виступив із промовою прем'єр-міністр Канади Марк Карні.

Його виступ багато хто вже називає історичним або епохальним, бо він змальовує обриси нового світового порядку. 

Редакція "Європейської правди" погоджується з цією характеристикою і публікує його промову у повному обсязі в матеріалі У часи Трампа світ має припинити прикидатися. Історична промова прем'єра Канади. Далі – головні його тези.

Ми перебуваємо у вирішальному моменті. І для Канади, і для всього світу.

Ми бачимо, що відбувається розрив світового порядку. Кінець приємної вигадки минулого і початок суворої реальності, де геополітика – а точніше, геополітика великих сил, "супердержав" – не підпорядковується жодним обмеженням. Коли їх ніщо не стримує.

Водночас – і я хочу на цьому наголосити – інші країни, особливо "середні" держави, такі як Канада, не є безсилими.

Вони здатні побудувати новий порядок, що враховує наші цінності, серед яких повага до прав людини, сталий розвиток, солідарність, суверенітет і територіальна цілісність різних держав.

Сила менш потужних починається з чесності.

У 1978 році чеський дисидент Вацлав Гавел, який згодом став президентом Чехії, написав есей за назвою "Сила безсилих", в якому поставив просте запитання: як комуністична система підтримувала сама себе?

Відповідь на нього він почав почалася з прикладу продавця овочів.

Щоранку цей власник крамниці вивішує у своїй вітрині табличку: "Пролетарії усіх країн, єднайтеся!". Він не вірить у те, що там написано. І ніхто навколо не вірить. Але він все одно щодня вивішує табличку, щоб уникнути неприємностей, щоб сигналізувати про згоду з правилами, щоб ужитися з реальністю.

Але оскільки кожен власник крамнички на кожній вулиці робить те саме – система зберігається – не через насильство, а через участь звичайних людей у ритуалах, котрі, як вони самі знають, є фальшивими.

Сила системи походить не від правди, а від готовності кожного поводитися так, ніби це правда.

Але й крихкість системи походить з того ж джерела.

Коли хоча б одна людина перестає грати цю роль, коли продавець овочів знімає свою вивіску – ілюзія потужності системи починає давати тріщини.

Друзі, настав час для країн зняти свої "фальшиві вивіски".

Перш за все, треба припинити посилатися на "міжнародний порядок, заснований на правилах" і вдавати, ніби він досі існує у тому вигляді, як про нього розповідають.

"Жити правдою" – означає потребу будувати ту систему, про віру в яку ми кажемо, а не чекати на відновлення старого порядку. Це означає створювати інституції та угоди, які функціонують так, як описано. 

"Жити правдою" – означає діяти послідовно, застосовуючи однакові стандарти до союзників і суперників. Коли середні держави критикують одних за економічне залякування, але мовчать, коли воно походить від інших – то ми, як казав Гавел, тримаємо вивіску у вікні.

Водночас ми віримо, що на зламі можна побудувати щось більше, краще, сильніше, справедливіше. Це – завдання "середніх держав".

Ми маємо припинити прикидатися, назвати реальність, розбудовувати свою силу вдома і діяти разом.

Це шлях Канади. Ми обираємо його відкрито і впевнено, і цей шлях широко відкритий для будь-якої країни, яка бажає стати на нього разом з нами.

Докладніше – в матеріалі У часи Трампа світ має припинити прикидатися. Історична промова прем'єра Канади.