Наприкінці минулого тижня у польському Сеймі відбулася найодіозніша подія за останній час — провал голосування за резолюцію про визнання Росії державою, що підтримує тероризм.

Звичайно, це не означає, що Варшава раптом змінила свій курс – ймовірно, відповідна декларація буде ухвалена вже за тиждень.

Проте нинішній провал також став показовим – це сталося через те, що у проєкті постанови з’явилася поправка про те, що Росія серед іншого несе відповідальність за замах на президента Республіки Польща.

Що викликало такий результат і чому він має стати попередженням як для Польщі, так і для України?

Болісна поправка

Визнання Російської Федерації державою, що підтримує тероризм, стало чи не однією з головних тенденцій останнього часу. Вже кілька держав та міжнародних організацій прийняли відповідні резолюції.

Цілком закономірно до них мала доєднатися і Польща. Адже ця країна є однією з найбільш потенційних мішеней для агресивних дій РФ.

І цей день настав. Принаймні, мав би таким бути.

1 грудня Сейм Польщі мав проголосувати за резолюцію про визнання Росії державою, що підтримує тероризм. Проєкт подали парламентські клуби "Лівиця" та "Право і справедливість".

Під час вечірніх дебатів, що передували голосуванню, фракції одностайно висловилися на підтримку резолюції.

У проєкті наголошується, що "Російська Федерація систематично порушує права людини, міжнародне право, Статут ООН і низку інших зобов’язань", вчиняючи агресію на території інших країн, "збройні напади, воєнні злочини та геноцид" і здійснює "ворожу економічну діяльність, особливо в галузі енергетики".

Також наголошувалося, що російські військові структури та формування вчиняють теракти на території атакованої України, зокрема "масові розстріли, викрадення, сексуальне насильство і катування, вилучення дітей із сімей для русифікації, примусовий призов громадян України до лав збройних сил Росії, розграбування майна".

"Форми терору, які Росія використовує проти громадян України, є злочинами проти людяності та геноцидом", — йшлося у проєкті ухвали.

Здавалося, навіть надзвичайно сварливий і поляризований політичний клас Польщі міг би погодитися з резолюцією про те, що Росія сьогодні є державою, що підтримує тероризм.

Втім, в останню хвилину партія "ПіС" подала поправку, яка викликала заперечення опозиції.

Вона полягала у тому, що на РФ було покладено безпосередню відповідальність за катастрофу рейсу ВПС Польщі у Смоленську у квітні 2010 року, в результаті якої загинули 96 осіб на борту, у тому числі президент країни Лех Качинський.

Варто зазначити, що для лідера "ПіС" Ярослава Качинського однією з принципових цілей є покарання РФ за загибель брата. А тому він використовує будь-яку зручну можливість задля втілення цієї мети.

Приміром, до тексту ухваленої 23 листопада Європарламентом резолюції, що визнає Росію державою-спонсором тероризму, ініціатором котрої виступила Фракція європейських консерваторів та реформістів, куди входить делегація від "ПіС", внесли звернення "про повернення уламків і чорних скриньок літака, що розбився під Смоленськом". Додано норму було на прохання саме євродепутатів від правлячої у Польщі політсили Качинського.

Однак якщо на наднаціональному рівні резолюція із зазначеною поправкою мала чималі шанси на прийняття, то в Польщі, що поступово наближається до парламентських перегонів (вони мають відбутися восени наступного року), це виявилося справжньою проблемою.

Без шансів на компроміс

Дізнавшись про законодавчу пропозицію "ПіС", перед голосуванням за резолюцію опозиція подала клопотання про перенесення засідання. А заступник доповідача комітету у закордонних справах Павел Коваль оцінив, що поправка "руйнує компроміс", вироблений у комітеті.

Втім, пропозицію про перерву в засіданні було відхилено, через що опозиція відмовилася брати участь у голосуванні й кворум було зірвано.

"Ми не можемо проголосувати за постанову, тому що ви витягнули свої картки і немає ухвали", — заявила маршалкиня Сейму Ельжбета Вітек.

Опісля Коваль і голова парламентського клубу "Громадянська коаліція" Борис Будка в інтерв’ю журналістам вказали на винуватість у "знищенні консенсусу" щодо проєкту резолюції колишнього міністра оборони, а нині депутата від ПіС Антонія Мацеревича.

Саме Мацеревич довгий час очолював Смоленську підкомісію, і проштовхування ідеї кремлівського замаху стало головним його завданням.

"Людина, яка підірвала дуже хорошу, продуману спільну постанову Сейму, яка визнавала Російську Федерацію державою, що підтримує тероризм. І що робить Антоній Мацеревич? Вносить поправку про те, що відповідальність за замах на президента Республіки Польща несе Росія. Мацеревич хоче разом із Качиньським втягнути Польщу у війну з Росією?" — поскаржився Будка журналістам у Сеймі.

Цілком імовірно, що Мацеревич вирішив використати резолюцію, щоб змусити Сейм підтримати тезу про "замах у Смоленську".

Проте загвіздка в тому, що йому так і не вдалося довести зазначене, через що опозиція не могла з цим погодитися.

Партія "ПіС" натомість не хотіла продовжувати розгляд резолюції без "смоленської" поправки.

А тому на тлі викриків про "російського агента" документ так і не було прийнято.

Випробування виборами

Провал важливого голосування спричинив розчарування як всередині Польщі, так і серед інших союзників України.

У цьому контексті важко припускати випадковість.

Партія "ПіС" могла вирішити, що спільне ухвалення резолюції про засудження Росії разом з опозицією не буде для неї політично вигідним. Адже це не відповідало б наративу щодо того, що провідні опозиційні політики, серед яких і колишній прем’єр Дональд Туск, за вказівками Німеччини зробили Польщу залежною від Росії.

Вочевидь, перспектива знищити опозицію та отримати ще один термін при владі змушує керівну партію йти на все, аби цього досягти.

І це неабияк заважає "ПіС" раціонально реагувати на виклики сучасності.

Усе вказує на те, що наступний рік — рік парламентських виборів — буде ще гіршим. Адже Польщу може спіткати серйозне політичне протистояння, і на цьому тлі на задній план можуть відійти усі інші питання, навіть війна у сусідній країні.

Це тривожний сигнал для України. Проте нинішній провал може стати холодним душем для багатьох політиків. 

А на додачу гостра реакція польського суспільства на цей провал додає оптимізму. На відміну від політиків, громадяни чітко розставляють пріоритети та відрізняють головне від другорядного.

Автор: Станіслав Желіховський, 

кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка