"Шановні пасажири, через навчання у повітряному просторі Німеччини рейс затримується на 30 хвилин". Таке та подібні оголошення почули пасажири багатьох європейських авіаліній, у тому числі ті, хто 13 червня разом з кореспонденткою "ЄвроПравди" прямував рейсом Варшава – Брюссель, тобто маршрутом, що пролягає над німецькою територією. 

Наймасштабніші в історії Альянсу повітряні навчання Air Defender 23 справді спричинили незручності для цивільної авіації. 

Але вони засвідчили, що НАТО серйозно ставиться до обіцянки захищати "кожен дюйм" своєї території та всерйоз сприймає потребу бути готовим до такого розвитку подій.

Хоча, вочевидь, ця підготовка відбувається не без проблем. 

Минуло майже дев’ять років відтоді, як у 2014 році, після нападу РФ на Україну, всі держави-члени Альянсу зобовʼязалися підвищити свої оборонні витрати до рівня щонайменше 2%, але усі проблеми лишаються актуальними: лише кілька держав досягли поставленої мети. 

Тому в той час, як Україна розгортає контрнаступ, в НАТО шукають гроші на власні оборонні бюджети.

І робити це доводиться паралельно з продовженням військової підтримки України, яка, до слова, не входить у підрахунок оборонних бюджетів держав-членів Альянсу. Тож це питання стане одним з ключових на саміті лідерів НАТО, який відбудеться за чотири тижні у Вільнюсі. 

В Україні саміт багато хто вважає історичним: не в останню чергу тому, що він, як сподіваються, прояснить долю вступу нашої держави до Альянсу.

А 15-16 червня у Брюсселі пройде зустріч міністрів оборони НАТО, які підготують фундамент до липневого саміту. 

"Європейська правда" вирушила до штаб-квартири НАТО, щоб зʼясувати, які теми у пріоритеті союзників напередодні Вільнюса.

Нова-стара ціль НАТО

"Ми очікуємо, що союзники досягнуть 2% ВВП якомога швидше. Війна в Україні продемонструвала нагальність цього", – каже генсек НАТО Єнс Столтенберг, окреслюючи одне з головних на сьогодні питань для Альянсу.

Цей показник оборонних витрат не є новим; правило про те, що союзники мають тримати цей рівень, існує багато десятиріч, але після завершення холодної війни чимало держав почали урізати ці витрати. Мовляв, немає СРСР – немає з ким воювати. 

Але на саміті в Уельсі восени 2014 року, після того як Росія вторглась в український Крим та анексувала його і розпочала війну на Донбасі, союзники одноголосно вирішили: впродовж наступного десятиріччя кожна з держав Альянсу мала б витрачати на оборону щонайменше 2% від ВВП.

Втім, відведене на ці зміни десятиліття майже закінчилося; Росія здійснила ще одне вторгнення в Україну, цього разу повномасштабне; а поставлена мета майже так само далека. 

Згідно зі звітом, який щороку готує генсек Столтенберг, у 2022 році лише сім держав Альянсу виділяють на оборону мінімум 2% від свого ВВП.

Хоча тепер реалії вимагають ще вищої планки. 

"2% ВВП на оборону – це не стеля, якої треба досягти, а основа, від якої ми повинні відштовхуватися", – пояснює генсек Альянсу.

Цікаво, що лідером Альянсу за цим показником є не США!

Сімку очолила Греція, яка через проблемні стосунки з Туреччиною багато інвестує у власну оборону.

Сполучені Штати, хоч і виділяють найбільше коштів у грошовому еквіваленті, та з огляду на розмір своєї економіки у відсотковому вимірі посіли друге місце: Греція витрачає на оборону 3,54% від ВВП, США – 3,46%. 

З великих європейських економік у сімці "відмінників" НАТО – тільки Велика Британія (яка виконувала норматив у 2% і станом на 2014 рік).

А от Німеччина, Італія і Франція, хоча й збільшили видатки за останнє десятиріччя, але не змогли досягти поставленої цілі: Німеччина витрачає 1,49%, Франція – 1,89%, Італія – 1,51% від ВВП.

Ще чотири держави у сімці – це "антиросійські яструби", для яких сусідство з РФ стало болючим історичним досвідом: країни Балтії та Польща. Хоча й вони не суттєво перевищили мінімальний показник: Литва досягла рівня у 2,47%, Польща – 2,42%, Естонія – 2,12%, Латвія – 2,07% від ВВП.

Але амбітності їм не позичати.

Польща заявляє про прагнення створити найпотужнішу армію в Європі, погоджується, що 2% замало у нинішніх реаліях, і принаймні на словах прагне досягти показника у 5%. Балтійські держави теж кажуть, що спільна для НАТО мета у 2% – це замало.

До повномасштабного вторгнення РФ більшість союзників було важко переконати у тому, щоб вони виділяли кошти не на освіту чи охорону здоровʼя, а на оборону. Та тепер, схоже, ситуація змінилася. 

Вже є сигнали, що деякі союзники, які раніше показували незразкові результати, стали готовими виділяти необхідні 2%. Наприклад, Чехія на законодавчому рівні затвердила щорічні витрати на оборону у розмірі щонайменше у 2% ВВП. 

Та найбільш показовим є, мабуть, приклад Німеччини. Берлін у 2015 році витрачав на оборону лише 1,14% від ВВП та прямо відмовлявся від підвищення витрат, а за заклики про це часом навіть брався лякати інших "мілітаризованою Німеччиною".

Та після 24 лютого 2022 року німці зрозуміли помилку. Тепер Німеччина на рівні державного рішення гарантує, що йтиме до цього показника. Ці плани, звісно ж, ще потрібно втілити в життя, але розворот німецької оборонної політики в останні місяці й потужна військова допомога Україні довели, що Берлін на це здатний. 

Фокус на снаряди

Працюючи над збільшенням оборонних витрат, НАТО паралельно встановлює іншу амбітну мету: нарощення запасів боєприпасів, які російсько-українська війна практично виснажила.

Євросоюз, хоч і не є оборонним проєктом, робить кроки до вирішення цієї проблеми та ухвалив план, який передбачає постачання мільйона 155-міліметрових снарядів Україні та спільні закупівлі боєприпасів. Детально про це "ЄвроПравда" писала у статті "Європа готує снаряди".

І справді, проблема боєкомплекту є украй серйозною.

В НАТО визнають, що Україна використовує більше боєприпасів, ніж її партнери встигають виготовляти. 

Тож у четвер у Брюсселі, в штаб-квартирі Альянсу, вперше відбудеться зустріч, на якій керівники найбільших оборонних компаній проведуть переговори з представниками держав НАТО на такому високому рівні, щоб визначити параметри домовленостей про нарощування виробництва. "Зустріч дозволить міністрам оборони обговорювати безпосередньо з представниками промисловості, як найкраще збільшити виробництво, захистити наші ланцюжки поставок і усунути перешкоди для співпраці", – пояснив генсек Столтенберг.

На зустріч, за даними ЗМІ, запросили такі компанії, як британську BAE Systems та німецьку Rheinmetall (які, до слова, прагнуть розгорнути власне виробництво в Україні). Серед двох з половиною десятків компаній – також холдинг KNDS, який представляє виробника Leopard 2 KMW, французька Nexter, турецька Baykar, американські Raytheon Technologies і Lockheed Martin та багато інших.

Йдеться про виробництво критично важливих великокаліберних артилерійських снарядів, боєприпасів для систем ППО та далекобійних ракет, таких як британська Storm Shadow. Західна промисловість хоче гарантій того, що замовлення від урядів будуть довгостроковими та виправдають їхні інвестиції у нові виробничі потужності та ланцюги поставок.

І не лише для України, а й для самих союзників.

Ще один аспект обговорення – стандартизація боєприпасів великого калібру, що дозволило б військам усіх союзників використовувати снаряди одне одного. Нині у НАТО діють стандарти щодо боєприпасів для стрілецької зброї, а от стандартизація щодо 155-мм чи 120-мм снарядів неповна.

"Це було б справжньою зміною правил гри, якби 120-мм снаряди для танка Leopard підходили і для Abrams", – пояснюють потребу стандартизації джерела у промисловості. 

"Рамштайн" номер 13

Звичайно, поповнення боєзапасів особливо важливе на тлі контрнаступальних дій, які розпочала Україна. 

Союзники НАТО, зокрема США, наразі відмовляються давати оцінку українським зусиллям: занадто рано. Але визнають: втрат у людях і в обладнанні зазнає не тільки Росія, але й Україна. "Коли мова йде про сучасне натовське обладнання, ніхто не очікував, що буде нуль втрат", – коментує генсек НАТО. Тому забезпечення нових збройних потреб України буде у центрі чергового "Рамштайну" в четвер.

Вашингтон вже анонсував кілька додаткових пакетів допомоги, у тому числі з БМП Bradley та Stryker, які зможуть замінити вже пошкоджені або знищені.

Так само постала потреба у додаткових поставках танків, таких як Leopard 2, про що Україна оголосила публічно. 

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус визнав, що Берлін не зможе замінити кожен танк, який виходить з ладу на полі бою. Але пообіцяв постачати більше відремонтованих танків Leopard 1 A5 з липня. До кінця року їх має бути понад 100.

Ремонт та оснащення західної техніки – ще одна тема, якій присвятять час на "Рамштайні". За словами глави Міноборони Олексія Резнікова, зараз обговорюють відкриття різного типу хабів, як на території України, так і у дружніх прикордонних країнах.

І, звичайно, в центрі обговорень буде формування і розвиток "коаліції винищувачів". 

Після того як США кардинально розвернули свою політику і заявили, що не проти поставок винищувачів F-16 іншими державами, питання щодо постачання змінилося з "чи" на "коли". 

Авторка: Христина Бондарєва, 

журналістка "Європейської правди",
з Брюсселя