Чи здатне громадянське суспільство допомогти державі зміцнити свою енергетичну безпеку? Теоретично – так, його взаємодія з держорганами має попереджати кризові ситуації та сприяти оперативному реагуванню у разі їх виникнення. Однак чи відповідає це дійсності?

"Сорос скупить українські стратегічні заводи" (варіанти – чорноземи, надра, владу). Група політтехнологів активно "продає" штабам політиків сценарій електоральної кампанії, який, за їхнім задумом, дозволить адаптувати "успішний досвід" Угорщини до українських реалій.

Київ повинен бути готовий дебатувати з Петером Сійярто щонайменше 4 роки, причому в такому ж режимі, як це було після ухвалення закону про освіту. Насправді це дебати особисто з Віктором Орбаном, який досі на українську тематику відмовчується.

Українсько-угорський діалог перетворився на гру, де програють усі. Компроміс стає все менш реалістичним. Будапешт і надалі вимагає негайної зупинки та скасування мовної норми, а Київ каже, що це неможливо ні юридично, ні політично...

Як на українському Закарпатті проходили вибори в парламент Угорщини? Скільки закарпатців взяли в них участь? Чому Київ втрачає свої позиції в цьому регіоні, кому симпатизує місцеве населення і чи можливий тут "донбаський" або "кримський" сценарій – в репортажі з прикордонного курортного містечка Берегове. (рос.)

Україні треба усвідомити, що чинна угорська влада – це всерйоз і надовго. Навіть якщо нам у ній щось не подобається. Щоправда, є одна партія, яка претендує на роль "угорської альтернативи". Це – сумнозвісна партія "Йоббік", проросійська та праворадикальна...

Угорців почали вже не просто лякати мігрантами, а розповідати про загрозу перетворитися на меншість у власній країні, де мігранти захоплять домівки та храми і почнуть ґвалтувати прямо на вулицях. Усе це, згідно з публікаціями провладних ЗМІ, щодня відбувається у сусідніх країнах.

Латвія посилює присутність державної мови у школах. Новий закон про освіту вже призвів до протестів росіян Латвії. Латвійський досвід важливий і для нас. По-перше, він дає нам аргументи у суперечці із Угорщиною, а по-друге, практичний досвід впровадження цих змін буде корисний Україні...

Заява міністра – сенсаційна, але має одну ваду: вона є неправдивою від початку до кінця... Це – не перша неправда від МЗС Угорщини щодо України. Можна навіть говорити, що викривлення є головною стратегією Будапешта на українському напрямку...

У виборчу кампанію в Угорщині, де, здавалося б, усе вже вирішено, несподівано повернулася хоч якась інтрига. Місцеві вибори дали чіткий сигнал: влада "Фідес" та Віктора Орбана не є вічною. У відповідь влада знову посилила розмови про "ворогів Угорщини".

Вдала недержавна пенсійна система вимагає захисту від держави, у якої завжди буде спокуса експропріювати вдало розміщені й високодохідні активи. І в цьому угорський досвід має прямий стосунок до українських реалій.

Підпал в Ужгороді – далеко не перший випадок провокацій проти відносин з сусідами. Але вперше злочин вчинили громадяни країни ЄС. Цей факт навряд чи зніме напругу в угорсько-українських відносинах, але може стати додатковою проблемою у відносинах з Польщею.

Складається враження, що це хтось системно працює над перетворенням найзахіднішої області України на регіон нестабільності, над створенням атмосфери конфлікту на етнічному ґрунті. Так само, як це роками відбувалося на Донбасі та в Криму...

Є сподівання, що НАТО погодиться відійти від подвійних стандартів і визнати новий статус України після президентської зустрічі на саміті в липні. На перешкоді стоїть конфлікт з Угорщиною, яка відкрито декларує намір "блокувати будь-яке зближення України та НАТО".

"Угорське питання" в Україні сьогодні – це дрібниці порівняно із ситуацією в Румунії. Особливо з огляду на історичне минуле й територіальні зміни, чисельність угорської нацменшини, її вплив на політичне життя Румунії та постійні вимоги територіальної автономії.

Українське питання в Угорщині – яскрава ілюстрація терміну "пост-правда". Байдуже, якою є реальність; важливо, що про неї кажуть. Фраза про повну заборону навчання угорською, згадана в заяві МЗС, не обмежується лише урядовим сайтом...

В Угорщині не звикли, що Київ може мати свою думку, адже 20 років поспіль ситуація була іншою. Але нині ми будуємо нову державу. Це не скасовує потребу бути друзями – але не ціною національних інтересів України. Будапешту доведеться це усвідомити...

Конфлікт навколо освітнього закону засвідчив: Україні бракує комплексного розуміння впливу своєї національної політики на відносини з європейськими сусідами. Одночасно Україні вкрай необхідна постійна підтримка та пряма комунікація з меншинами.

Віктор Орбан справді вірить, що Угорщина стоїть на варті справжньої Європи, а інтереси його нації є основою стабільності на континенті. Протистояння з Києвом він переносить у комфортну для себе площину боротьби угорців за власну ідентичність та лідерство в Європі...

Використання угорських прапорів на державних установах у Берегові офіційно дозволене ще з 2008 року. Таке рішення підписав міський голова Іштван Гайдош, більше відомий киянам як народний депутат, член фракції Партії регіонів та активний учасник "Антимайдану"...

Віктор Орбан: "Ми домоглися того, що і США, і Росія, і Німеччина, і Ізраїль, і Китай, і Туреччина – всі перелічені країни зацікавлені в успіху Угорщини. У нас немає конфліктів з будь-якою великою країною: навпаки, всі країни, які формують світову політику, зацікавлені в успіху Угорщини"...

Списувати все на Росію – легковажно та безвідповідально, бо між Україною та Угорщиною є ще чимало факторів для непорозуміння. Але роль Москви у нинішній кризі вагома, її дуже важливо розуміти, аби максимально вичистити дискурс українсько-угорських відносин від гібридного впливу.

Якщо Угорщина вважає, що український закон "Про освіту" порушує Угоду про асоціацію, вона має всі можливості порушити всередині ЄС питання про виникнення спору з Україною. Але чому Будапешт не робить цього, обмежуючись лише погрозами?

Україна увійшла у жорстке протистояння з низкою країн Європейського Союзу. Йдеться не лише про угорців, але дії Будапешта стали найгострішими. Обіцянка уряду Орбана блокувати будь-які євроінтеграційні кроки України – проблема, значення якої складно переоцінити...

Шквал обурення не стихає й досі, і навряд чи стихне найближчим часом. Ми не дарма робимо наголос саме на Угорщині. Її тиск – найгостріший та найсистемніший порівняно з будь-якою іншою країною. Навіть з Росією. І це вже далеко не тільки через "сьому статтю"...

Стотисячні протести проти закриття Центральноєвропейського університету, випади на адресу Джорджа Сороса, постійні загравання з Кремлем, закриття головної опозиційної газети... Угорщина готується до парламентських виборів, які матимуть безпосередній вплив і на відносини з Україною.

Для маленьких приватних виноробів Словаччина, Угорщина та й загалом Євросоюз забезпечують сприятливі умови для розвитку бізнесу. Не дивно, адже виноробство – це значно більше, аніж виготовлення та споживання вина.

Очевидно, що на Порошенка та Орбана тисне не тільки національний інтерес, а й політична ситуація. Можливо, навіть більше саме останнє. І схоже, що на угорського прем’єра ця ситуація впливає навіть більше, ніж на українського президента...

У заявах з Будапешта про автономію закордонних угорців немає спекуляцій чи особистої позиції когось із угорських високопосадовців, що припускало українське МЗС. Це щось більше, системніше. Це озвучення державницької позиції нинішньої угорської влади, відображеної у Конституції країни.

Шукати "порушників" Порошенко планує "на офіційних веб-сайтах, в офіційних друкованих виданнях" або за паспортом, який побачить у людини прикордонник. Каратимуть і тих, хто отримав український паспорт... Та насправді чимало норм у проекті Банкової – утопічні...