П’ять причин для Угорщини: чому та як Будапешт змінює тактику щодо України

Вівторок, 18 лютого 2020, 14:30 — , для Європейської правди
Фото угорської урядової агенції MTI

Останні візити угорських високопосадовців до України виглядають позитивними настільки, що це навіть трохи збиває з пантелику. Особливо зважаючи на гостроту конфлікту з Угорщиною протягом минулих 2,5 років. 

На зустрічах з пресою в Києві і міністр закордонних справ Петер Сійярто, і угорський єврокомісар Олівер Варгеї поводилися так, наче остаточне порозуміння – справа вже вирішена, залишилося просто провести зустріч Володимира Зеленського і Віктора Орбана.

Дійсно, Київ та Будапешт сьогодні є ближчими до нормалізації відносин, ніж будь-коли від осені 2017-го, але говорити про це як про доконаний факт, на жаль, передчасно.

Тим паче, що сам Орбан не планує відмовлятися від ключової вимоги до України – повернення угорській нацменшині того обсягу прав, який вона мала раніше.

Отже, команда Віктора Орбана лише змінює тактику щодо України, але не стратегію. 

Нова тактика Будапешта

Замість улюбленого та фірмового стилю провокування конфліктів, схоже, Угорщина переходить до класичної (якщо хочете, нудної) дипломатії.

Принаймні, тимчасово.

Саме тому глава МЗС Угорщини Петер Сійярто терпляче слухав на кожній зустрічі в Києві, що Україна виконала всі ключові рекомендації "Венеціанки" і Будапешт має негайно зняти своє вето в НАТО. 

Читайте також
Умови миру для Зеленського: про що просив в Україні посланець прем'єра Угорщини

І тому він так дипломатично відреагував на зажорстку заяву міністра освіти України Ганни Новосад, яка розкрила та відразу відкинула пропозиції угорської сторони

Звідси і домовленість провести вже у березні засідання міжурядової українсько-угорської комісії, яка не діяла останні сім років.

Хоча загалом така тактика для Будапешта не нова. 

Свого часу за таким сценарієм відбулася зміна у відносинах Угорщини зі Словаччиною, Сербією та навіть Румунією, із нормалізацією їхніх відносин після гострих суперечок. 

Цей сценарій має всі шанси запрацювати в українсько-угорських відносинах. А якщо бути оптимістами, то він вже запрацював. 

До слова, Віктор Орбан якраз готується цьогоріч відкривати на Закарпатті футбольну академію, зведену за кошти угорського уряду – і це також точно те саме, що він робив свого часу у сербській Воєводині та Дунайській Стреді на півдні Словаччини на знак примирення та дружби після жорстких суперечок про права угорської меншини у цих країнах.

Чому ж відбулася ця зміна риторики Угорщини?

Орбана змусили до цього обставини. І не лише ті, які створила українська сторона.

Чому Орбан (не) відступає

Але якщо комусь здається, що Віктор Орбан готовий капітулювати в українському питанні, то цю версію слід відразу забути. Капітуляція – це не про політика Орбана. Він – це вічна боротьба.

Змінити тактику в українському напрямку угорського прем’єра змусило, в першу чергу, наступне:

Перше: зміна президента України.

З Порошенком у Орбана ще до ухвалення закону про освіту виникла особиста недовіра та неприязнь. Натомість у Володимирі Зеленському угорці побачили нові можливості. Саме тому Віктор Орбан вже майже рік прагне особистої зустрічі з ним і не приховує цього. 

А ніхто не погодиться на зустріч в умовах тієї риторики на адресу Києва, яку "заряджав" Будапешт за часів Порошенка. 

Друге: Угорщина домоглася виконання завдання-мінімум щодо мови освіти.

Йдеться про виведення приватних шкіл з-за меж 7-ї мовної статті та пролонгація перехідного періоду до 2023 року. 

При цьому в Будапешті багато хто усвідомив неможливість суттєво вплинути на освітню політику в Україні в найближчій перспективі навіть за Зеленського. Зайвим доказом цього є те, що Угорщина останній рік активно розбудовує на Берегівщині приватну освітню інфраструктуру.

Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ ще наприкінці 2018 року отримав від угорського уряду 2,5 мільярда форинтів, що є еквівалентом майже 200 мільйонів гривень. Це лише на 70 мільйонів менше, ніж річний бюджет всього Берегова. На ці гроші, зокрема, інститут взяв в оренду колишню берегівську школу №2 та розбудовує на її потужностях угорський коледж.

Напис на баннері та на трибуні: Для нас Угорщина понад усе
Напис на банері та на трибуні: "Для нас Угорщина понад усе". Для Орбана це не просто слоган, а національна ідея
Фото МТІ

Третє: поява на порядку денному в Україні інших вкрай важливих для Угорщини питань, як-то подвійне громадянство, нове законодавство щодо нацменшин. 

За відкритої конфронтації з Києвом вплив Будапешта на кінцеві рішення в цих питаннях зводиться до мінімуму.

Четверте: втрата угорцями низки посад в Україні.

Вже понад рік триває суттєве згортання угорського впливу в Україні, у першу чергу на Закарпатті, з ризиком втратити ще більше цього року. 

Так, протягом останнього року-півтора: 1) угорська громада втратила свого представника у Верховній раді – Брензович, на якого ставив Будапешт, з тріском програв парламентські вибори; 2) СБУ фактично паралізувала роботу ключового в Україні угорського фонду Егана Еде; 3) децентралізація та адміністративно-територіальна реформа показали, що здатні серйозно похитнути присутність та вплив угорців у місцевій владі Закарпаття. 

Ба більше, навіть на виборах у новоствореній угорській Косонській ОТГ кандидат, підтримуваний офіційними угорськими організаціями, зазнав поразки.

Усе це може обернутися політичним фіаско для Будапешта на місцевих виборах 2020 року – у той час як на попередніх виборах, у 2015-му, угорці здобули представництво практично у всіх місцевих радах Закарпаття та золоту акцію в обласній раді, яку обміняли на безпрецедентне представництво у владі регіону.

П’яте: тиск з боку США та НАТО.

Віктор Орбан вкрай майстерно використав угорське питання в Україні як привід перезапустити відносини з Вашингтоном та вийти напряму на "однодумця" Дональда Трампа. ЄвроПравда писала про це у статті "Атака заради Трампа: навіщо Угорщина зберігала конфлікт з Україною". 

Але цей діалог має приносити результат і для Білого дому – а цього не помітно.

Ще у 2018-му Вашингтон вимагав від Будапешта негайно владнати суперечку з Києвом, але Орбан утримував позиції, посилаючись на те, що Україна ніяк не виконає рекомендації "Венеціанки".

Зараз це пояснення не працює.

Орбан налагодив особистий контакт із Трампом - в тому числі використавши українське питання
Орбан налагодив особистий контакт із Трампом – в тому числі використавши українське питання
Фото МТІ

До слова, за день до візиту Сійярто до Києва, а саме 6 лютого, до угорського МЗС завітала делегація топдипломатів країн-членів НАТО, які вимагали від Будапешта відмовитися від вето проти України. За інформацією авторитетного угорського видання Direkt36, на тій зустрічі були гострі дебати, і гості спільно тиснули на угорських колег. 

За даними журналістів, на тій зустрічі були представники не лише США, Британії, Канади та Естонії, що традиційно підтримують Україну в НАТО, але також Франції, Німеччини і, що особливо важливо – Румунії, яка також не в захваті від українського освітнього закону. 

Причина єдності союзників, яка спантеличила угорців того дня, – не стільки Україна, як Росія та її агресивні дії.

Однак, як стверджують джерела Direkt36, на тій зустрічі в Будапешті угорські дипломати відкинули ультиматум союзників, повторивши, що стратегічна мета Угорщини та особисто Віктора Орбана залишається незмінною. 

Українська відповідь на сакральне питання

Будапешт не збирається відмовлятися від вимог до України повернути закарпатським угорцям ті права, які вони мали раніше, – у першу чергу, право на освіту рідною мовою на всіх рівнях, від дитячого садка до університету.

Теоретично, Угорщина може пом’якшити вимогу чи не ставити її у вигляді ультиматуму.

Але відмовитися від цієї вимоги взагалі – ніколи. 

А зараз, у рік 100-річчя Тріанону, про це немає сенсу навіть говорити!

Тріанонський договір 1920 року, за яким після завершення I світової війни Угорщина втратила ⅔ своїх територій – це справді сакральна тема не лише для офіційного Будапешта, але й для пересічних угорців.

Ми детально писали про це у статті "Що ховається за ідеєю автономії угорців?".

Тому й Києву треба усвідомлювати: Будапешт продовжить тиск на Україну. 

Якщо не завжди через НАТО, то через ЄС. Тим більше – зважаючи, що у наступні п'ять років єврокомісаром з розширення працюватиме угорець Олівер Варгеї.

Так, цей тиск буде іншим – зрештою, право вето в нинішніх умовах співпраці України та ЄС майже не діє. 

Але це те, що треба, в умовах, коли Будапешт хоче перезапустити відносини з Україною на власних умовах – хай не здобувши повну перемогу в суперечці з Києвом, але точно не поступившись і створивши плацдарм на майбутнє. 

До слова, Петер Сійярто під час візиту до Києва публічно заявив саме про "перезапуск" відносин. До того ж, такий варіант цілком відповідає національним інтересам Києва, бо дозволяє розблокувати роботу в НАТО

Але чи є в інтересах України щодо Угорщини щось більше, ніж просто зняти вето? 

Має бути обов’язково. 

Проблемою нинішньої системи відносин є те, що ми останні роки йшли у фарватері, який формувала Угорщина. 

Натомість Києву потрібно нарешті сформувати власні пропозиції, ідеї проєктів. Пропозиції щодо ролі Угорщини в регіоні. Зрештою, навіть зустрічні вимоги Києва до Будапешта. Усе це важливо озвучити на майбутній зустрічі Володимира Зеленського та Віктора Орбана.

Також в українському портфелі обов’язково має бути стратегічне бачення щодо прав нацменшин та розвитку Закарпаття, хай дехто і переконуватиме, що це дріб’язково. 

Для Будапешта це дійсно сакральні питання. І якщо Київ так і не сформує свою політику у цій сфері – ми у будь-який момент у майбутньому можемо зануритися у нову виснажливу суперечку на кшталт тієї, що тривала останні 2,5 роки.

Настав час покласти цьому край і нарешті перевести наші відносини в нудну рутинну дипломатію.

Автор: Дмитро Тужанський,

спеціально для "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua