Енергетичні зобов'язання України – стан та перспективи

П'ятниця, 6 червня 2014, 11:55 — Анастасія Єрмакова, для ЄвроПравди
www.dialog.ua

Уже більше ніж три роки Україна є членом Енергетичного Співтовариства. Багато для того, щоб розпочати глибокі реформи в секторі, і мало для того, щоб повноцінно інтегрувати свій ринок у ринок європейський.

Але ми не виконали навіть першу частину – щодо реформ. Головна перепона - постійні "гойдалки" щодо зовнішньополітичного курсу країни. Ще минулого року керівництво держави навіть мало сумнів, чи варто Україні взагалі залишатись членом Співтовариства.

Звичайно, ж це вплинуло на швидкість та якість виконання зобов’язань України.

Нинішній уряд має шанс змінити цю тенденцію. Взято чіткий курс на імплементацію не лише основних європейських директив, але і найбільш чутливого для українсько-російських відносин так званого "Третього енергопакету", який має суттєво посилити роль регулятора, посилити конкуренцію на ринку і стримати "Газпром" в його прагненнях закріпитись на внутрішньому енергетичному ринку України.

Але за заявами мають слідувати чіткі кроки.

Саме тому коаліція громадських організацій, в рамках проекту ЄС "Покращення імплементації Україною зобов’язань в рамках Енергетичного Співтовариства через посилення ролі громадськості" вирішила щомісяця моніторити прогрес у цьому напряму.

Отже, у травні найактивніше уряд попрацював у газовій сфері. І це не випадково: напружені відносини з Росією вимагають зменшення залежності від поставок російського "блакитного палива". З метою диверсифікації джерел постачань енергоресурсів керівництво НАК "Нафтогаз України" у травні оголосило про укладення контракту на реверсні поставки через Угорщину з неназваною європейською компанією. У середині травня поставки за угорським напрямом збільшилися до 3,7 млн. кубометрів на добу. За даними ЗМІ, окрім "Нафтогазу" імпорт здійснюють ще щонайменше сім компаній.

Крім того, минулого місяця Словаччина офіційно підтвердила намір постачати газ до України і вже розпочала роботи з підготовки відповідного газопроводу. За підрахунками експертів, завдяки подібним крокам Україна вже поточного року зможе імпортувати з ЄС до 6 млрд куб. м газу.

Рішенням РНБО, яке вже введено у дію, передбачено актуалізувати положення Енергетичної стратегії України до 2030 року. До 20 червня має бути затверджено прогнозний баланс надходження та розподілу природного газу в Україні на 2014 рік. Хоча прямо це не пов’язано з виконання зобов’язань України перед Енергоспівтовариством, але дає шанс привести у відповідність з європейськими цілями наші стратегічні документи та підняти прозорість ринку.

На виконання основних вимог Третього енергетичного пакету щодо розмежування ринку природних монополій (електроенергії та природного газу) на сегменти з виробництва, продажу та транспортування енергоносіїв, уряд ухвалив рішення щодо реформування "Нафтогазу" та створення на його базі двох додаткових компаній – ПАТ "Українська газотранспортна система" (відповідатиме виключно за прокачку газу магістральними трубопроводами) та ПАТ "Українські газові сховища" (займатиметься оперуванням газових сховищ), а також отримав від РНБОУ завдання − запровадити дієві механізми стабілізації фінансово-економічного стану "Нафтогазу". Сам "Нафтогаз" на шляху до збільшення прозорості своєї діяльності приєднався до системи відображення даних AGSI+ за стандартами асоціації Європейських операторів підземних газових сховищ (GSE) та замовив аудит власних показників – руху грошових коштів та касового дефіциту.

У свою чергу Європа підтримала ініціативу Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка з перенесення  точки приймання російського газу на кордон з РФ та підписання нових угод, які б дозволили європейським компаніям використовувати вільні потужності українських ПСГ. Єврокомісія вже запропонувала найбільшим європейським споживачам заповнити українські ПСГ газом та пообіцяла сприяти модернізації вітчизняної ГТС.

Між тим, в Росії ця ідея прогнозовано не здобула підтримки.

Декілька важливих кроків було зроблено і в галузі електроенергетики. Зокрема, 15 травня парламент ратифікував Гарантійну угоду між Україною та Європейським співтовариством з атомної енергії щодо надання компанії "Енергоатом" позики розміром 300 млн євро, на реалізацію проекту, яким передбачено підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС.

Виконуючи одну з вимог міжнародних фінансових інституцій та вирівнюючи цінові перекоси на ринку електроенергії, НКРЕ відповідно до постанови Кабміну, схвалила підвищення тарифів для населення на 10-40%. Разом із тим, важливо щоб надалі, окрім підвищення цін і тарифів, уряд також дбав і про посилення прозорості фінансових потоків та підзвітності компаній, які працюють на ринку, адже населення все більше буде задавати питань, як і наскільки ефективно витрачаються кошти. Крім того, з метою виконання основних вимог Третього енергопакету мають бути реформовані ДП "Укренерго" та всі обленерго (кожне на дві компанії: одна відповідатиме за діяльність з передачі електроенергії, а друга − за діяльність з постачання).

На початку травня відбулася зустріч голови НКРЕ з представником технічної місії МВФ, під час якої сторони дійшли висновку про необхідність надання більш адресних субсидій з метою захисту найбідніших верств населення країни від наслідків підвищення тарифів. Уряд розраховує, що цього року субсидіями зможе скористатися 1 млн малозабезпечених сімей. Ще 3,5 млн сімей зможуть скористатися спеціальними компенсаціями додаткових витрат на оплату комунальних послуг (варто нагадати, що до цього часу житловими субсидіями користувались 800 тис. сімей). Крім того, для соціальної підтримки населення уряд вважає за доцільне залучити позику в 300 млн дол від Міжнародного банку реконструкції та розвитку − для участі в переговорах з цього питання вже створено делегацію та розроблено відповідні директиви.

У межах реалізації проекту технічної підтримки НКРЕ в розробці проекту Закону про регулювання в енергетиці відповідно до Третього енергетичного пакету ЄС, який здійснюється за підтримки Світового банку, в травні відбулося декілька зустрічей членів Комісії з головним консультантом компанії "DNV KEMA Energy & Sustainability – KEMA Consulting GmbH", під час яких були розглянуті питання досвіду країн ЄС та Енергетичного Співтовариства щодо адаптації національного законодавства до Третього енергетичного пакету в частині статусу, організації та незалежності регулюючого органу.

Автор: Анастасія Єрмакова, "Українська енергетика"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.