Експортери обирають ЄС

Вівторок, 15 липня 2014, 16:14 — Юрій Панченко, ЄвроПравда

Девальвація гривні та експорт до Європи допомогли Україні вийти на позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами.

За результатами перших п’яти місяців 2014 року Держстат фіксує позитивне сальдо зовнішньої торгівлі на рівні $524,5 млн.

При цьому місяцем раніше обсяг імпорту товарів до України був більшим за обсяг експорту на $3,37 млрд.

Ситуацію виправило різке зниження імпортних поставок до країни. Порівняно із січнем-травнем 2013 року їхній обсяг скоротився на 18% і зараз становить $23,67 млрд. Таке падіння стало безпосереднім результатом девальвації гривні на початку року, що одразу вплинула на імпорт товарів до України.

Втім, вже за результатами травня Держстат фіксує нове зростання імпорту – порівняно з травнем 2013 року він зріс на 3,5% і складає $4,82 млрд. Зростання пояснюється збільшенням закупівель газу – у травні Україна імпортувала блакитного палива на $500 млн більше, ніж у квітні.

Вже за результатами червня "газовий фактор" має продемонструвати зворотній ефект. Нагадаємо, що із середини червня Росія заявила про продаж природного газу Україні лише за умови передплати. Після цього НАК "Нафтогаз України" не купував російський газ. Відповідно обсяг імпорту газу в червні і наступні місяці будуть суттєво менші, ніж у травні, навіть якщо враховувати газ, що прийшов у країну за реверсними маршрутами.

Більш важливою тенденцією 2014 року стало помірне падіння експорту українських товарів. Протягом січня-травня зниження експорту склало 5,1%, а безпосередньо у травні – лише 1,5%.

Таке падіння могло бути і більшим, особливо зважаючи на проблеми українських компаній на ринках Митного союзу (МС).

Дійсно, статистика фіксує значне зменшення українського експорту до Росії. За рік обсяг експорту до РФ впав на 23,9%.

Також знижуються поставки до інших країн МС. Український експорт до Білорусі впав на 22,4%, а до Казахстану – більше ніж вдвічі (на 53%).

В цілому частка трьох країн Митного союзу в структурі українського експорту знизилася до 22,9%.

Насамперед це пов’язано із численними обмеженнями, що протягом останніх місяців впроваджувала російська влада. В основному вони стосувалися продуктового імпорту. Одночасно у травні Україна заборонила експорт до РФ товарів військового та подвійного (що можуть використовуватися також у військових цілях) призначення – вплив цього фактору стане помітний вже у статистиці наступних місяців.  

Закриття ринків Митного союзу значною мірою було компенсовано відкриттям європейського ринку.

Як свідчить Держстат, частка країн Європейського Союзу становить 33,5% від загального обсягу українського експорту, тоді як рік тому вона складала лише 27,6%.

Як бачимо, частка ринків МС вже поступається частці країн ЄС. В уряді прогнозують, що протягом року ця динаміка лише триватиме.

Загальний обсяг українського експорту до ЄС за рік зріс на 15,3%.

Найбільші темпи зростання демонструють мінеральні палива та продукти нафтопереробки (47,5%), зернові культури (34,3%), деревина (34,2%), руди та шлаки (15,6%), електричні машини (13,6%), жири та олії (12,7%), а також чорні метали (10,7%).

Закріпитися на ринках ЄС українським компаніям допомогла і девальвація гривні. "За результатами травня ми вперше бачимо, що девальвація призвела до збільшення поставок товарів за кордон",- констатує головний економіст інвестиційної компанії Dragon Capital Олена Білан.

Найбільше зростають поставки українських товарів до Польщі – на 21,6%, Італії – на 10,9%, Німеччини – на 10,7% та Угорщини – на 3%.

Варто зазначити, що травень став першим повним місяцем, в якому українські товаровиробники змогли використовувати одностороннє зменшення мит з боку Євросоюзу. Нагадаємо, режим автономних преференцій з боку ЄС набрав чинності 22 квітня.

"Зростання українського експорту до ЄС поки важко пояснити одним лише фактом відміни мит Євросоюзом. Як визнає бізнес, поки він не зміг повною мірою скористатися такими преференціями. Швидше варто говорити про те, що, бачачи проблеми на ринках Митного союзу, бізнес поступово переорієнтовується на ринки ЄС, а також інших країн", - пояснює Олена Білан.

Дійсно, шукаючи заміну російському ринку, українські виробники намагаються закріпитися і в регіоні Азії та Близького Сходу.

На початку року українські експортери збільшили поставки до Єгипту – за рік експорт до цієї країни зріс на 41,9%, а її частка в загальному об’ємі українського експорту – до 5,1%. Також на 9% зріс український експорт до Китаю.

Однак для подальшого зростання експорту українським компаніям перш за все треба повернутися до масштабних капітальних інвестицій. "Орієнтація на ЄС вимагає від бізнесу капіталовкладень, а за умов кризи ми бачимо падіння таких інвестицій. Без модернізації виробництва позитивний ефект від відкриття європейського ринку буде набагато меншим, ніж може бути", - визнає директор економічних програм Центру ім. Разумкова Василь Юрчишин.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua