Геть від Москви. Як уряд допомагатиме українським експортерам

П'ятниця, 18 липня 2014, 17:24 — Юрій Панченко, ЄвроПравда

Перспектива розриву відносин із Росією означає і повне закриття ринків Митного союзу для українських компаній.

Ще кілька місяців тому такий сценарій виглядав малоймовірним, але вже в п’ятницю 18 липня прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що не виключає цілковитого обмеження двосторонньої торгівлі з Росією. "Мій прогноз такий: нам необхідно готуватися до того, що в нас буде майже цілковите обмеження торгівлі з Росією у двосторонньому форматі", - заявив він на нараді з питань диверсифікації ринків збуту та джерел постачання промислової продукції.

"Ми у фактичному стані війни й говоримо - купіть, будь ласка, в нас на мільйон доларів нашої продукції. Це якось не стикується в моїй голові, і я не знаю, можливо, для когось це нормально, але для мене це не нормально. Торговельне ембарго (може бути – ЄвроПравда) введено на всю продукцію, на яку можна й не можна було ввести. Залишили тільки те, без чого вони обійтися не можуть", - наголосив Арсеній Яценюк.

За оцінками прем'єра, у разі закриття російського ринку для українських товарів зменшення експорту становитиме близько $5 млрд.

"Я усвідомлюю всі економічні наслідки. І ви усвідомлюєте їх. Але я так само усвідомлюю, що Росія - це не єдиний ринок у світі, на який слід постачати українську продукцію. Тому уряд має зробити все для того, щоб у короткостроковій перспективі ми диверсифікували ринки збуту", - заявив він.

Метою наради біло обговорення тих заходів, завдяки яким уряд може сприяти українським експортерам компенсувати втрату російського ринку.

Перелік цих заходів є у розпорядженні ЄвроПравди.

Згідно з цим документом, загальна сума втрат від закриття російського ринку буде трохи меншою, ніж озвучив прем’єр-міністр – $4,3 млрд.

В цілому за 2014 рік темпи падіння українського експорту можуть досягти 31%.

В усіх галузях Кабмін насамперед наголошує на необхідності якнайшвидшого переходу до системи сертифікації ЄС, що дозволить збільшити експорт не лише до європейських країн, але й у регіони Азії та Америки.  

Щодо загальних шляхів допомоги варто відзначити плани уряду збільшити з 90 до 180 днів термін продажу валютної виручки.

Також Кабмін планує відкрити п’ять нових торговельних місій: в Таджикистані, Туркменістані, Індії, Бразилії та Мексиці. Ще один спосіб підтримки - створення національного експортного агентства, яке покриватиме ризики експортерів та кредитуватиме покупців товарів українського походження.

Одразу варто зазначити, що більшість цих заходів вже не перший рік оговорюється урядовцями. Деякі із них, наприклад створення експортного агентства, характеризувалися бізнесом як перспективні, а деякі (як розширення торгівельних місій) – як малокорисні.

В будь-якому випадку, до реалізації цих заходів руки в урядовців дійшли лише після того, як загроза втрати третини експорту стала реальною.

Говорячи про заходи секторальної підтримки, в уряді зазначають, що найбільших втрат від закриття ринку РФ можуть зазнати металурги.

Втрати металургів оцінюються на рівні $1,08 млрд на рік від експорту чорних металів та додатково $565 млн – від експорту продукції з них.

Допомогу цій галузі Кабмін бачить як у початку переговорів із низкою країн (насамперед США, ЄС, Бразилією, Мексикою та Таїландом) щодо відміни чинних антидемпінгових захисних мит до української продукції.

Також уряд сподівається на масштабне внутрішнє замовлення труб для модернізації вітчизняної газотранспортної системи. Обсяг цих витрат оцінений у $500 млн, більшу частину яких мають складати кошти ЄС – потенційного партнера України у газотранспортному консорціумі.  

На другому місті за втратами – українське виробництво залізничної продукції. Її втрати оцінено в $872 млн.

Допомогти галузі в уряді сподіваються завдяки фінансуванню Євросоюзом програми сертифікації української залізничної продукції, що дозволить почати її імпорт по всьому світу.

Також передбачено і масштабне внутрішнє замовлення. Уряд планує заборонити продовження терміну дії рухомого залізничного складу, що потребуватиме масштабного його оновлення.

У найближчі 1,5 роки планується закупити 2,5 тис. потягів та локомотивів, що вимагає $1,5 млрд.

Щоправда, не уточнюються, звідки Кабмін збирається залучити ці кошти.

Для стимулювання приходу приватного капіталу в галузь уряд пропонує скоротити на 15% тарифів для приватних вантажних перевезень та на 10% - на перевезення у залізничних вагонах нового покоління.

Проблеми електронного приборобудування – його втрати від закриття російського ринку оцінено в $330 млн -  пропонується вирішити шляхом проведення антидемпінгових розслідувань щодо електродвигунів китайського виробництва.  

Ще одна неоднозначна обіцянка дається автовиробникам.

Уряд обіцяє почати переговори із СОТ щодо підвищення імпортних мит на легкові  автомобілі з нинішніх 10% до 25%, як це було до вступу країни до організації.

Варто відзначити, що це не перша спроба автомобілебудівників пролобіювати повернення старих імпортних мит, однак всі вони стикалися із шаленим опором інших країн.  

Втрати аграрного експорту оцінені в $621 млн на рік.

В цій галузі, як ніде, уряд сподівається на компенсаторний ефект відкриття ринку ЄС. Втім, одночасно в уряді сподіваються на розширення поставок на азійські ринки. Зокрема, за твердженням урядових аналітиків, є перспективи експорту українських сирів до Південної Кореї та Китаю.

Допомогти вийти на нові ринки, за логікою уряду, має повернення ПДВ, який аграрії мають отримувати одними з перших.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua