Братам Клюєвим готують санкції зворотної дії

Четвер, 18 грудня 2014, 12:35 — Сергій Сидоренко, Європейська правда

"Поки що в списку троє, інформація в ЗМІ про це – правдива. Але якщо українські слідчі працюватимуть так, як зараз, список зростатиме..."

Такими словами відразу кілька джерел "Європейської правди" в структурах ЄС прокоментували повідомлення про те, що Брюссель готується зняти санкційні обмеження з декількох чільних представників команди екс-президента Януковича.

З розрізнених повідомлень та з даних від власних джерел "Європейська правда" зібрала дані про те, хто може випасти з "санкційного списку", за яких обставин це відбудеться і що є причиною намірів ЄС.

Почнемо з імен. В першу серію "антисанкцій" Єврокомісія пропонує включити Андрія Клюєва, Сергія Клюєва та Андрія Портнова, запевняє джерело, причетне до підготовки рішення.

На момент падіння режиму Януковича Сергій Клюєв був народним депутатом від Партії регіонів, його брат Андрій очолював адміністрацію президента, а Андрій Портнов працював заступником глави АП.

Всі троє перебувають у санкційному списку ЄС ще від 5 березня 2014 року, коли ЄС – під тиском української влади та деяких країн Євросоюзу – запровадив санкції проти 18 українців, включно з екс-президентом Януковичем та його синами.

У всіх цих 18 осіб в рішенні ЄС зазначена одна і та сама причина: розтрата державних коштів та їх виведення за кордон. Генпрокуратура, яку тоді очолював Олег Махницький, не надто переймалася пошуком релевантних обвинувачень та написала "під кальку" ідентичний рядок для всіх "дійових осіб".

Мовляв, "потім розберемося".

Жодних документальних підтверджень того, що прокуратура дійсно веде розслідування щодо цих осіб, Брюссель тоді так і не отримав, але вирішив повірити Києву. (Так, тоді нам ще вірили в ЄС; згодом зловживання цим призвело до того, що сьогодні європейці відверто кажуть про вичерпання кредиту довіри до української влади.)

Але найдивніше відбулося згодом. Вже восени – за генерального прокурора Віталія Яреми – Євросоюз отримав письмове повідомлення з Києва про те, що правоохоронні органи України не проводять жодних процесуальних дій проти братів Клюєвих та Андрія Портнова за звинуваченням у розтраті.

І – ані слова про інші можливі претензії на їхню адресу.

Ми вже зауважили, що три особи в "антисанкційному списку" - це тимчасова кількість, яка може збільшитися.

В ЄС вже мають попередні дані: що перелік тих, проти кого ГПУ так і не розпочала розслідування, значно ширший за три прізвища.

Просто щодо інших наразі не надійшло остаточних письмових підтверджень про те, що прокуратура вважає їх "порядними людьми".

Чому саме Портнов та Клюєви?

Достовірних даних "Європейська правда" не має. Наше припущення просте – ця трійця виявилася найбільш активною у протидії санкціям.

Колишній юрист Януковича Андрій Портнов, відомий своїми публічними перфомансами, за останні півроку "затролив" прокуратуру позовами про спростування даних щодо його судимості. ЄС також не лишився поза його увагою.

 

Портнов у звичній жартівливій манері надсилав листи у всі можливі інституції ЄС з проханням повідомити світ про його заарештовану власність та незаконні дії у європейських державах. Або – спростувати цю інформацію, якщо вона неправдива.

Нарешті, він виявився єдиним із колишніх посадовців, хто коректо оформив позов до Суду ЄС, надіславши його французькою. (І це, між іншим – свідчення того, що "трудовий контракт" Портнова з Януковичем наразі припинено, адже останній помилково позивався до Люксембургу англійською, що дещо затягує термін розгляду справи).

Імовірно, були й інші юридичні кроки, про які ми не знаємо; та й наявність у Портнова "своїх" людей у ГПУ ніхто не скасовував.

З Клюєвими – інша ситуація. Вони більше за інших втратили від санкцій, адже ключові активи та управляючі компанії їхньої родини розташовані в Європі (в Австрії та Люксембурзі), нехай навіть оформлені на підставних осіб та на "компанії-прокладки".

У публічній сфері про боротьбу Клюєвих з санкціями жодного разу не повідомлялося, та хто має сумнів у тому, що вони працювали "за кулісами" задля повернення та збереження своєї власності?

Нарешті, особливої уваги заслуговує діяльність (чи бездіяльність) ГПУ у розслідуванні дій "трійці".

Ситуацію з непереслідуванням Портнова (який, нагадаємо, влаштував юридичний тролінг прокуратури) ще можна пояснити. До січня 2014 року він працював на посаді радника Януковича і де-юре не мав доступу до бюджетних потоків, а тому в архівах АП навряд чи є документи за його підписом, які свідчили би про розкрадання державних грошей.

Сергій Клюєв вже не перший термін є депутатом Верховної ради і так само за часів Януковича не мав юридичних бюджетних важелів. А депутатський бізнес-лобізм, як відомо, не є карним злочином.

Однак наявність у списку "трійки" Андрія Клюєва, який з 2010 по 2012 рік був першим віце-прем’єром, під цю логіку точно не підпадає.

"Українська правда", приміром, ще чотири роки тому публікувала розслідування про те, як урядовий комітет на чолі з Клюєвим виділяв багатомільйонну безповоротну держдопомогу підприємству Клюєва. Більший конфлікт інтересів навіть уявити собі важко!

 

Що заважало спершу прокуратурі Махницького, потім – прокуратурі Яреми принаймні розслідувати цей епізод, щоби з’ясувати, чи містять дії посадовця ознаки злочину, чи все це – "наклеп журналістів"?

Але порушивши справу за даним фактом, прокуратура зламала би всю схему – шанси на зняття арешту з європейського майна Клюєвих впали б до нуля...

Єдина версія, яка спливає на думку – можливо, прокуратура була "мотивована" зробити все, щоби родина Клюєвих якнайшвидше забула про санкції як про страшний сон?

* * * * *

То коли можуть зняти санкції з трьох названих посадовців?

Остаточної відповіді на це запитання немає.

"Ми підготували пропозиції і надіслали їх до Ради ЄС. Тепер слово – за країнами-членами, які не завжди дослухаються до наших пропозицій. Вгадати тут неможливо", - каже один зі співрозмовників "Європейської правди".

Санкції на родини Януковичів, Клюєвих, Азарових та на інших чільних представників колишньої влади було накладено строком на один рік. Тому до 5 березня 2015 року ЄС має вирішити, чи буде продовжено обмеження, а якщо буде – то проти кого.

Це рішення має ухвалюватися консенсусом. Тобто достатньо однієї країни, яка сумніватиметься у коректності арешту активів конкретної особи – і вона автоматично випаде з санкційного переліку.

Тому в Єврокомісії вважають, що варто вже зараз анулювати санкції проти названої трійки, щоби звернути увагу Києва на кричущі проблеми у розслідуванні дій колишніх посадовців. Інакше в березні в списку буде значно більше імен.

Інший дипломат в розмові з "Європейською правдою" висловив думку, що ЄС навряд чи зможе домовитися про дострокове зняття санкцій. "Думаю, доведеться чекати березня", - вважає співрозмовник.

За власним прогнозом "Європейської правди", події розгортатимуться таким чином:

зняття санкцій з родини Клюєвих та з Портнова буде можливе ще до кінця січня, але за однієї умови – якщо ЄС буде готовий одночасно запровадити нові обмеження. Приміром, проти кримської "влади" лідерів або ж проти Росії.

Брюссель нині не хоче надсилати політичний сигнал про зменшення санкцій.

Але якщо буде можливо зменшити їх в одному секторі та одночасно збільшити в іншому – це може стати прийнятним для всіх компромісом.

Та якщо цієї домовленості не буде досягнуто протягом ближчих полутора місяців, то в березні імена Сергія Клюєва, Андрія Клюєва, Андрія Портнова та, можливо, ще 3-5 колишніх посадовців гарантовано зникнуть з усіх обмежувальних списків.

До цього переліку можуть потрапити також скандально відомий соратник Януковича Юрій Іванющенко, син екс-прем’єра Олексій Азаров та навіть – цілком можливо – син екс-президента Віктор Янукович. Адже вони з документами від Генпрокуратури на руках зможуть апелювати до ЄС – мовляв, ми чисті перед законом, немає жодних причин для санкцій!..

...Якщо, звісно, не станеться диво і генпрокурор Ярема до того часу не отримає вказівку припинити саботування розслідування дій колишньої влади.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua