Санкції без виходу – ПАРЄ готує перший перегляд покарання для РФ

Понеділок, 26 січня 2015, 08:40 — Сергій Сидоренко, Європейська правда, Страсбург
Фото Council of Europe

В понеділок у Страсбурзі розпочнеться сесія Парламентської асамблеї Ради Європи. Міжнародна організація, яка першою запровадила санкції проти Російської Федерації, стане першою, яка юридично зобов'язана їх переглянути.

Але переглянути – не означає скасувати.

Зміна санкцій можлива як в один, так і в інший бік. Тому і проукраїнські, і проросійські депутати нині готуються до протистояння в Страсбурзі, яке триватиме, найшвидше, без зупинки від понеділка до четверга.

Гостроти процесу додала обіцянка Росії вийти зі складу Ради Європи у разі, якщо санкції буде продовжено чи посилено.

Що є зараз?

У квітні 2014 року – невдовзі після офіційного рішення РФ про анексію Криму – асамблея вирішила обмежити в правах російську делегацію. Це стало першим міжнародним рішенням про впровадження санкцій проти Росії як держави.

Доти всі санкції, зокрема, ухвалені Євросоюзом, були спрямовані не проти Росії, а проти конкретних росіян – посадовців та депутатів.

Отже, 10 квітня, на хвилі обурення діями Кремля в Криму, ПАРЄ позбавила російських депутатів (незалежно від прізвища та партійності) прав голосувати за рішення асамблеї, а також брати участь у керівних органах ПАРЄ. У них лишилося право виступати на засіданнях, а також працювати (та навіть голосувати) у комітетах та робочих групах.

Але Росія у відповідь вдалася до "контрсанкцій", покаравши себе ще більше. Росіяни відмовилися брати будь-яку участь у діяльності асамблеї та її органів.

(До слова, згодом вона вчинила так само у відносинах з ЄС, після впровадження Євросоюзом економічних санкцій запровадивши контрсанкції, які обмежили російського ж споживача.)

Росіяни хотіли продемонструвати, що насправді їх не лякає покарання від ПАРЄ, мовляв, їм і самим асамблея не надто потрібна. Є й друга версія щодо мотивів РФ – у квітні російська делегація перетворилася в Страсбурзі на "хлопчиків для побиття", адже жодних виправдань анексії Криму вони не мали і не могли мати.

Тож в РФ вирішили взяти паузу у своїй діяльності в Страсбурзі.

Тепер ця пауза закінчилася.

25 січня російська делегація в повному складі прибула до Страсбурга, маючи повне право голосувати.

Від 1 січня минулорічні санкції автоматично добігли кінця, і Москва пообіцяла зробити все, щоби запобігти їх поновленню.

Пан або пропав

22 січня спікер Держдуми Сергій Наришкін зробив сенсаційну заяву: він відвів ПАРЄ один рік на розгляд питання про поновлення прав Росії. Коли цей строк спливе, буде піднято питання про членство Росії в Раді Європи. Запобігти цьому можна лише в разі, якщо РФ повністю відновлять в правах в ПАРЄ, попередив Наришкін.

Рада Європи – організація, заснована задля захисту прав людини на континенті, тож питання порушень прав людини мало би бути таким, де компроміси неприпустимі...

Але реальна дипломатія, як завжди, складніша за теорію. Нині мало хто у Страсбурзі готовий до виключення росіян з Ради Європи.

Навіть Київ виступає проти такого сценарію.

"Вихід Росіє з РЄ – це на даний момент погана ідея. Ті, хто її озвучує, очевидно, прагнуть звільнити РФ від усіх зобов’язань щодо захисту прав людини та основних свобод. З урахуванням нинішньої ситуації ми переконані, що кількість та якість таких зобов’язань Росії має зростати, а не навпаки", - заявив "Європейській правді" Дмитро Кулеба, посол України з особливих доручень.

Річ у тім, що вихід Росії з конвенції про дотримання прав людини (а це – єдиний шлях покинути Раду Європи) означатиме тектонічні зміни і для РФ, і для РЄ.

1)
В цьому разі в Росії зупиняється дія рішень Європейського суду з прав людини. Для Кремля це лише плюс, адже останнім часом Москва раз за разом програє в суді позови політичним опонентам Путіна, а деякі справи загрожують російському бюджету мільярдними втратами.

Також не забуваємо про фінансові позови України до РФ через анексію Криму, які вже зареєстровані в ЄСПЛ.

2)
Чимало співробітників апарату Ради Європи – власники російських паспортів. Далеко не всі вони підтримують Путіна – кореспонденту "Європейської правди" довелося зустрічати в Страсбурзі доволі "проукраїнських" росіян. Однак всі вони, у разі виключення Росії з Ради Європи,  втрачають право на досить високооплачувану роботу в структурах РЄ.

Як думаєте, чи в захваті вони нині від такої перспективи? І чи не працюють вони над тим, щоби за будь-яку ціну зняти небезпеку виходу Росії з організації?

А в деяких структурах в рамках РЄ – зокрема, в офісі генсека Ягланда, – кількість прибічників РФ є особливо великою.

3)
Не забуваємо про фінансовий аспект. Членські внески РФ нині формують 8% бюджету Ради Європи. Це не головний аргумент проти виключення Росії, але досить важливий.

4)
Нарешті, в Страсбурзі є досить потужні лобісти, які воліють відновити повноцінну участь Росії у роботі ПАРЄ, і не завжди йдеться про "агентів Путіна". Річ у тім, що деяких країнах Європі і досі є поширеною концепція "залучення агресора", згідно з якою треба за будь-яку ціну підтримувати діалог з РФ і не надто дратувати її, щоби це спілкування не обірвалося.

Такий підхід є дійсно серйозною хворобою низки європейських політиків, в тому числі – президента асамблеї Ради Європи Анн Брассер.

До прикладу, нещодавно вона пішла на нечуваний крок та заборонила проведення в Страсбурзі, під час сесії ПАРЄ, української фотовиставки, присвяченої порушенням прав людини на Донбасі – адже її проведення могло образити російську делегацію (?!).

Ще один приклад – заява Анн Брассер після обстрілу терористами Маріуполя, в якій вона ані словом не згадала про винуватців загибелі людей, натомість "закликала всі сторони (?!) згадати про свою відповідальність".

Що далі?

Російське лобі в Страсбурзі потужне, але не всесильне.

Джерела "Європейської правди" в керівництві асамблеї свідчать, що тиждень тому між керівниками ключових депутатських груп було досягнуто компроміс про те, яким може бути рішення асамблеї.

Рівень санкцій міг бути дещо пом’якшений, але Росія лишалася під дією обмежень.  

"На зустрічі в Парижі були керівники всіх політичних груп ПАРЄ, окрім комуністів. Домовилися, що санкції буде збережено, але їхній обсяг не був остаточно узгоджений. За однією з версій, росіянам мали дозволити брати участь у керівних органах ПАРЄ, але позбавити їх права голосу на засіданні асамблеї", - розповів "Європейській правді" інформований представник асамблеї.

За нашими даними, на засіданні в Парижі був особисто присутній також Сергій Наришкін. (Попри те, що керівник Держдуми перебуває під санкціями ЄС, задля участі в засіданні ПАРЄ йому дозволили в’їзд до Франції.)

Отже, коли Наришкін заявляв про можливість виходу Росії з ПАРЄ, він вже знав, що на 2015 рік санкції проти РФ, безумовно, будуть продовжені – в тому чи в іншому обсязі.

Але все це було до Маріуполя.

Останні ж дні перевернули уявлення багатьох європейців про рівень загрози від Росії. І, виходячи із заяв українських депутатів, вони планують цим скористатися.

Заступник голови української делегації Сергій Соболєв розповів "Європейській правді", що в понеділок буде порушене питання про повне позбавлення російської делегації прав у ПАРЄ. Процедура для цього існує. Вона передбачає, що для розгляду такого рішення потрібно близько трьох днів, тож ініціювати його потрібно саме 26 січня, далі буде пізно - сесія закінчиться.

"Після подій у Маріуполі і розстрілу мирних громадян в Донецьку (на зупинці "Боссе") змінилися настрої тих політичних груп, які досі були проти виключення російської делегації. Українська делегація буде серед тих членів, які поставлять в залі питання про невизнання статусу російської делегації", - заявив Соболєв ЄвроПравді.

До слова, росіяни чудово розуміють, що їм загрожує. Керівник комітету Держдуми у міжнародних справах Олексій Пушков в неділю заявив, що "умови проведення сесії ПАРЄ різко ускладнилися", а також що "Захід погрожує новими мірами (санкціями)".

Чи досягнуть своєї мети лобісти найжорсткіших обмежень для РФ?

Прогнозувати наразі складно, дуже багато залежатиме від подій на Донбасі у наступні дні. Але з певністю можна сказати, що без санкцій росіяни зі Страсбургу не поїдуть.

"Європейська правда" слідкуватиме за розвитком подій на сесії ПАРЄ. Найсвіжіші новини зі Страсбурга читайте на нашому сайті, на сторінці у Facebook та у twitter.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua