IT-еміграція до Польщі. Квиток в один бік чи з перспективою повернення?

Четвер, 14 січня 2016, 14:45 — Олександр Кононенко, для ЄвроПравди

За даними авторитетного видавництва Rzeczpospolita, до Польщі виїхало понад 400 тисяч наших співвітчизників, або майже 1% населення. Це "середня температура по лікарні" в цілому по країні; якщо ж подивитися на частку відтоку в прикордонних регіонах, вона виявиться ще більшою.

Втім, не треба бути статистиком, варто просто прогулятися вулицями Варшави: іноді виникає відчуття дежавю, ніби нікуди й не їхав – так часто чуєш навколо українську та російську мови. І не тільки на вулицях, а й у сфері обслуговування – крамницях, перукарнях.

Про причини міграції населення було сказано достатньо, але останнім часом намітилася, нехай ще й не масова, тенденція міграції бізнесу до наших найближчих західних сусідів.

І що найгірше – високотехнологічного бізнесу, того самого, який потенційно здатний в перспективі зробити з України якщо не Кремнієву долину, то хоча б подобу економік Бразилії та Індії, що стрімко розвиваються.

Андрій Колодюк, засновник сервісу інтернет-телебачення Divan.TV і співзасновник фонду AVentures, називає відтік мізків нечесною грою для Польщі за нинішніх умов.

Водночас у самого підприємця правоохоронні органи кілька місяців тому провели обшук і вилучили два сервери, 18 комп'ютерів (у тому числі особисті пристрої співробітників) та оргтехніку. Колодюк зумів відстояти чесне ім'я в суді, але неприємний осад все одно лишився.

Поспілкувавшись із кількома підприємцями, в цілому вдалося знайти відповіді на одвічні питання: "Что ищет он в стране далекой? Что кинул он в краю родном?". Можливо, для нашої влади ця інформація буде корисною.

Безпечне місце

Олексій Корнілов, засновник сервісу спортивних прогнозів Betegy, який зумів залучити на розвиток свого проекту понад 800 тис. євро від приватних інвесторів з Німеччини та Росії, каже, що переїхав до Варшави за покликом серця. Натомість більшість підприємців в IT-індустрії їдуть до Польщі, на його думку, як до безпечного місця для ведення бізнесу.

Для підприємців важливо захищати інтелектуальну власність свого бізнесу. Це основа вартості кожної компанії в IT-індустрії.

На жаль, на один приклад Колодюка з успішним фіналом (і то якщо не зважати на збитки, завдані бізнесу діями силовиків) можна знайти кілька сумних історій.

"Я, як директор компанії NIC.UA, виходив з того, що до Польщі не дістануться українські "фахівці" з держорганів, не винесуть дороге устаткування, не поставлять під питання існування нашого бізнесу і бізнесу наших клієнтів, – каже Андрій Хветкевич. – Досвід співпраці з поляками показав, що це не лише безпечно, а й вигідно".

У квітні 2015 року в NIC.UA вилучили сервери, але з часом компанії вдалося отримати резервні копії. Треба було терміново відновлювати сайти клієнтів на новому обладнанні, та ще й так, щоб запобігти проблемам у майбутньому.

Хветкевич обрав Польщу невипадково: це найближча до України європейська країна, яка дозволяє забезпечити максимальну швидкість передачі даних з мінімальними затримками. Крім того, співробітники знайшли підходящий TIER-III дата-центр. Він відповідає всім вимогам як до каналів зв'язку, електрики, так і до безпеки.

Законодавча база в Україні не дає можливості цілковито захистити інтелектуальну власність фірми, впевнений Корнілов. Це добре видно по вже звичним вилученням серверів і комп'ютерів в IT-компаніях.

Такими ризиками складно керувати, і інвестори не надто хочуть інвестувати в компанії, які можуть втратити інтелектуальну власність. Польща, зі свого боку, дозволяє такі ризики виключити.

Стартовий майданчик для експансії на західні ринки

Ось вже півроку перебуває в Берліні співзасновник і генеральний директор освітньої платформи Preply Кирило Бігай.

Велика частина команди поки зосереджена в Києві, але отримані інвестиції за програмою акселерації європейського підрозділу американського фонду Techstars пішли, серед іншого, і на експансію на польський ринок. Менш ніж за рік частка в структурі доходів досягла 6%.

Зупинятися на Польщі Бігай не планує і в 2016 році розраховує відкрити ринки Німеччини та Австрії.

Виходячи в Польщу, директор і співзасновник польського офісу компанії DelFast Андрій Бичковський шукав хоч якусь можливість просто вийти за межі України.

На той момент у нього була філія в Росії, але умови ведення бізнесу там не дуже привабливі.

"Особливого кайфу не було ані в роботі в Україні, ані в Росії, – згадує підприємець. – У Польщі я бачив втілення усіх своїх бажань щодо ведення чистого прозорого бізнесу, за правилами, зрозумілими і дійсними для всіх – як для приватного бізнесу, так і для державних структур".

"Ми зареєстрували європейську компанію, вивчили оподаткування, що, як виявилося, значно простіше за українське", – розповідає Хветкевич.

До плюсів Бичковський додає і своєчасне повернення ПДВ, і різноманітні програми пільгового працевлаштування співробітників, і зарахування до видатків компанії великої кількості представницьких витрат. Ну і, звісно, широкі можливості ведення бізнесу з іншими країнами Європи.

Засновник і генеральний директор колись дніпропетровської софтверної компанії "908" Андрій Хорсев націлений на довгострокову присутність у Польщі й навіть сподівається на підтримку місцевої влади – попервах доводиться багато витрачатися на релокейт співробітників та їхніх родин.

"Експансію на інші ринки чудово можна здійснювати і з Польщі, як раніше ми це робили з України", –каже Хорсев. "Польща – це своєрідний трамплін, ми однозначно плануємо експансію на європейський ринок", – згоден із ним Хветкевич.

Неоднозначні висновки

"Прикро, що моя компанія, в якій працюють патріотично налаштовані співробітники, платить податки чужій країні, а не Україні. Але іншого варіанту зараз для нас немає". У цьому коментарі Хветкевича – вся суть проблеми.

Причому податки чужим країнам платять не лише окремі компанії, а й сотні тисяч українців, які залишили Батьківщину. А ще їхні гроші тепер не лежать в українських банках.

Несподівано для себе сусідня з Україною держава отримала перевагу у вигляді надходження капіталу і нових робочих місць – далеко не завжди їх займають виключно українці.

З одного боку, на користь Польщі зіграла невизначеність і високі ризики ведення бізнесу в Україні. З іншого – є заслуга польського уряду в тому, що за час перебування у складі ЄС він спромігся побудувати розвинену інфраструктуру і створити сприятливі умови для розвитку бізнесу.

Тож збільшення приїзду підприємців із сусідніх країн – Росії, України, Білорусі, Казахстану – цілком закономірне.

При цьому керуючий партнер AVentures Capital Євген Сисоєв звертає увагу, що IT-галузь Польщі цілком співвідносна з ІТ-галуззю в Україні, а за деякими параметрами навіть відстає від неї.

Венчурний ринок Польщі – на тому ж рівні розвитку, що й в Україні. ВВП Польщі так само мало важить у світовому масштабі, як і України й Росії. Кількість продуктових стартапів в Україні, особливо на ринку США, вже сьогодні більше в Україні, ніж у Польщі.

"Коли криза мине, думаю, більшість повернеться в Україну, – не втрачає оптимізму Сисоєв. – Чи відкриють другий офіс у США і переведуть до України розробників".

 

Автор: Олександр Кононенко,

IT-журналіст, 

для "Європейської правди"

 

 

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua