Україна нарешті зробила важливий крок до захисту від торгового тиску Росії.

12 лютого стало відомо, що наприкінці минулого тижня Україна надіслала в СОТ вимогу про створення Групи експертів в рамках справи щодо численних обмежень транзиту з території України через територію Російської Федерації до третіх країн: Казахстану та Киргизстану (DS512 "Росія – заходи щодо транзитного руху"). Слухання в цій справі мають початися вже 20 лютого. 

Таке блокування для українського експорту до Казахстану було введено Росією з січня минулого року у відповідь на старт дії зони вільної торгівлі з Євросоюзом. А вже з липня минулого року таким самим чином було блоковано наш транзит до Киргизстану.

В Мінекономрозвитку зауважують, що негативний вплив блокування зазнало 79% експортних поставок з України до Казахстану та 95% – до Киргизстану. Втім, завдяки вжитим заходам, запевняють у Мінекономрозвитку, падіння українського експорту в країни Центральної і Східної Азії в 2016 році скоротилося на 38,3% у порівняння із 2015 роком. Раніше у Мінтрансі називали оцінки збитків від російської транспортної блокади на рівні $1 млрд. Однак для позову у СОТ Мінекономрозвитку уточнило цю суму.

Збитки українських експортерів оцінено на рівні $400 млн.

Досі торгова суперечка у СОТ відкрита лише за одним із численних російських порушень. 16 грудня минулого року Орган з врегулювання суперечок СОТ на вимогу України ухвалив рішення створити групу експертів для розгляду спору щодо неправомірних обмежувальних заходів РФ щодо імпорту вагонів і залізничного устаткування з України.

Втім, незабаром Україна може подати заявку на відкриття ще однієї експертної групи – щодо нетарифних обмежень експорту кондитерських виробів та соку.

Однак нинішній позов можна назвати особливим.

По-перше, порушення Росією ключових принципів вільної торгівлі (не кажучи вже про численні двосторонні угоди) настільки "шито білими нитками", що звернення до СОТ було більш ніж очікуваним. Обмеження транзиту виглядає як найочевидніше порушення Москвою принципів СОТ. 

А головне,

Україна вперше розпочала справу в СОТ, що стосується принципових торгових обмежень з боку РФ.

Попри це, існували суттєві побоювання, що Київ не піде на цей крок. 

Декілька джерел зі сторони ЄС припускали, що Київ не піде на створення експертної групи у СОТ, оскільки у відповідь на це РФ погрожувала введенням нових обмежень.

Непрямим доказом цього є російська реакція на цей крок Києва. Традиційно питання, пов'язані із СОТ, у РФ коментує представник профільного міністерства. Максимум – міністр економіки. Але цей крок дуже оперативно прокоментував речник Путіна Дмитро Пєсков, який заявив, що у відповідь РФ "використає засоби захисту, визначені міжнародним правом".

А це, як мінімум, свідчить про те, що український позов дійсно став неприємним сюрпризом для Кремля.

Але питання не лише в Росії. Досить обережною була й позиція Заходу. Обіцяючи свою допомогу, Україну "наполегливо просили" не торкатися дуже делікатної сфери правомірності торгових обмежень по ст. XXI ГАТТ. І це вимагає окремого пояснення.

Річ у тім, що Росія свої дії пояснює "захистом з міркувань безпеки". Це – пряме посилання на ст.XXI ГАТТ СОТ "Винятки з міркувань безпеки", де допускається тимчасове введення обмежень, якщо країна "вважає це за необхідне для захисту суттєвих інтересів своєї безпеки, у відповідь на загрозу національнім інтересам".

Інша річ, що досі у СОТ не використовували цю "шпарину". Саме тому ця норма залишається "сірою зоною" законодавства СОТ.

А відповідно – будь-яке рішення за цією справою стане насправді історичним для всієї Світової організації торгівлі.

А це – чималі ризики для всіх країн. Маючи прецедент, що є дозволеним рівнем обмежень заради захисту національної безпеки, інші країни частіше використовуватимуть цей механізм.

Це – вихід із "зони комфорту" для всіх провідних економік світу. А тому можна сміливо прогнозувати, що участь ЄС у цій експертній групі буде дуже активною. 

З іншого боку, пасивність ЄС та США вже призвела до того, що РФ використовує цю шпарину для обгрунтування всіх своїх обмежень. Наприклад – введення харчових контрсанкцій. Невипадково ані ЄС, ані США досі не оскаржили ці заходи. Хоча у Єврокомісії анонсували такий крок.

А відповідно – рішення за нашою транзитною суперечкою може розблокувати подання таких скарг. Або "обвалити" ключові принципи СОТ, що складалися десятиріччями.

Як бачимо, українська скарга може мати епохальні наслідки для всього світу.

Втім, за останні роки українцям вже не звикати жити в епіцентрі світової історії.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"