Транзитна війна дійшла до СОТ. Три ключових питання про шанси України

П'ятниця, 16 вересня 2016, 09:55 — Олена Омельченко, «Ілляшев та Партнери»

Україна зробила довгоочікуваний крок, ініціювавши консультації у Світовій організації торгівлі (СОТ) щодо обмеження Росією нашого міжнародного транзиту.

Це абсолютно прогнозована і дуже важлива дія Києва у зв'язку з обмеженнями українського транзиту з боку Москви.

Тим більше, що весь цей час тривала підготовка до спору.

Мінекономрозвитку України на чолі з торговим представником провело внутрішню підготовчу організаційну роботу, а також неодноразово піднімало питання в Генеральній раді СОТ, в Раді з торгівлі й комітетах, висловлюючи свою стурбованість ситуацією, що склалася, щодо неправомірності обмежень, прийнятих Російською Федерацією.

Важливо, що ми отримали підтримку з цього питання від низки країн: Канади, США, Японії, Австралії, Швейцарії, Кореї та Туреччини. А також Євросоюзу.

Чому саме СОТ?

Застосування обмежень транзитного руху вплинуло практично на всю торгівлю, здійснювану автомобільними і залізничними шляхами, що традиційно проходять через територію Російської Федерації до країн Центральної/Східної Азії і Кавказу.

Це завдало і продовжує завдавати істотної шкоди українській економіці і нівелює зусилля бізнесу та уряду щодо просування експорту і раніше отриманого доступу до ринків третіх країн.

В сьогоднішніх складних політичних умовах СОТ – єдиний спосіб повернути можливість здійснення транзиту через РФ до країн Центральної/Східної Азії і Кавказу.

СОТ має чіткий механізм врегулювання спорів, що впливає на торговельну політику країн-членів, на відміну від інших міжнародних майданчиків. Росія бере активну участь у діяльності організації, і до сьогодні не було прецедентів в рамках СОТ, які прямо вказували б на ризики невиконання Росією рішення, прийнятого в межах Органу врегулювання спорів.

Зрозуміло, що рішення про обмеження транзиту має політичне підґрунтя, але спір у СОТ може бути "додатковим бонусом" на користь України у подальших неминучих переговорах.

Важливо, що використання механізму врегулювання суперечок в СОТ має позитивно позначитися на іміджі України на міжнародній арені.

Впливові країни, які надали підтримку нашій країні в Генраді СОТ, очікують подальшого кроку і могли б не прийняти причин подальшої бездіяльності.

Після численних заяв сьогодні необхідно було переходити на новий рівень врегулювання спору.

Інакше дії нашої країни були б нелогічними і перестали б серйозно сприйматися нашими партнерами.

Що порушила РФ і що може оскаржити Україна?

Однозначно необхідно оскаржити порушення основних принципів – це "свобода транзиту" і "режим найбільшого сприяння", так званий "РНБ".

Запит на консультації ще не опублікований на сайті СОТ, але вже зараз можна припустити, що Україна буде стверджувати, що Росія:

- обмежила можливість здійснення транзиту за найоптимальнішими маршрутами і робить розходження по товару залежно від місця походження, відправлення, в'їзду, виїзду або призначення (порушення ст. V:2 ГАТТ 1994);

- створила непотрібні затримки переміщення українських товарів не тільки в Казахстан і Киргизстан, але й в інші країни Азії (порушення статті V:3 ГАТТ 1994);

- запровадила збори та правила, які є необґрунтованими (порушення статті V:4 ГАТТ 1994), а ухвалені нормативні акти РФ не були оприлюднені без затримки таким чином, щоб бізнес і держави могли заздалегідь ознайомитися з новими умовами (порушення статті Х:1 ГАТТ 1994).

Зі свого боку, міністерство економічного розвитку Російської Федерації вже відреагувало, повідомивши, що запит на консультації є досудовою стадією вирішення спору, і міністерство разом із зацікавленими сторонами уважно вивчить запит України і аргументи, що в ньому містяться.

Результат справи поки рано прогнозувати до появи офіційних документів.

Але з великою ймовірністю варто очікувати, що спір не вирішиться на рівні консультацій і буде скликана група арбітрів для врегулювання спору.

Які шанси України виграти цей спір?

СОТ вже розглядав спір щодо обмежень транзитних перевезень у справі DS366 "Colombia — Indicative Prices and Restrictions on Ports of Entry".

Як наслідок, група арбітрів дійшла висновку, що

товарам з усіх країн-членів СОТ має забезпечуватися однаковий рівень доступу і ідентичні умови здійснення міжнародного транзиту.

Питання, чи виграє спір Україна, прямо пов'язане не тільки з наявністю доказів про порушення норм СОТ, але й з процесом підготовки та представництва інтересів України в даному спорі.

Іншими словами, дуже важливо, хто виробить тактику і стратегію захисту інтересів України і хто представлятиме інтереси в Женеві.

Очевидно, що міністерство не зможе своїми силами забезпечити належний захист інтересів за відсутності внутрішніх ресурсів, з одного боку, а також серйозної підготовки РФ до цієї справи, з іншого.

Також не варто розраховувати виключно на отримання консультацій від міжнародних експертів в рамках проектів технічної допомоги. Цього буде явно недостатньо.

Для виграшу Україні необхідна сильна команда міжнародних юристів, які спеціалізуються на вирішенні спорів на майданчику в Женеві.

Важливо, щоб Мінекономрозвитку мало достатньо коштів для залучення висококваліфікованих радників, як, на сьогоднішній день, МЗС та Мін'юст, що мають у своєму розпорядженні фінансування для реалізації своїх функцій представництва інтересів в міжнародних юрисдикціях (арбітражах).

Президент України цього тижня вже підкреслив, що в держбюджеті на 2017 рік буде збільшено фінансування МЗС для забезпечення функцій з представництва в міжнародному арбітражі з морського права.

Належне фінансування необхідно і Мінекономрозвитку.

В цілому для країни це незначні кошти, але вони можуть гарантувати можливість гідного представництва інтересів України в такого роду процесах.

Слід пам'ятати, що РФ не буде економити на юридичній підтримці, а тому спроби заощадити можуть дорого нам коштувати.

Збільшується ризик затягування процесу розгляду спору на етапі консультацій і навіть ймовірність програти справи в СОТ – незважаючи на наявність вагомих аргументів на користь України.

Більш того, рішення необхідно приймати якомога швидше. Тактика РФ полягає в залученні до суперечок в СОТ якомога більшого кола провідних юрфірм, що працюють у цій сфері.

Це вимагає значних витрат, проте одночасно обмежує можливості України щодо залучення до суперечки провідних юристів.

Тому дуже важливо, щоб Кабмін і парламент України були готові підтримати такі ініціативи Мінекономрозвитку, зробивши це максимально оперативно.

 

Автор: Олена Омельченко,

юрист з міжнародної торгівлі
юрфірми "Ілляшев та Партнери"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua