Перша втрата Трампа на російському фронті: чому пішов у відставку радник президента з нацбезпеки

Вівторок, 14 лютого 2017, 12:30 — , Європейська правда
Фото Getty Images

День Валентина розпочався з новин про зміни у найближчому оточенні президента США Дональда Трампа.

Незадовго до опівночі за вашингтонським часом (або вже після шостої ранку в Києві) Білий дім офіційно повідомив про відставку Майкла Флінна, президентського радника з питань національної безпеки та одного з найдавніших соратників Трампа у складі адміністрації Сполучених Штатів. Від початку 2016 року Флінн був консультантом Трампа у питаннях міжнародної політики та нацбезпеки.

Важливість цій історії додає те, що до відставки призвели його контакти з росіянами. Точніше, постійна увага ЗМІ до цих контактів.

До слова, Флінн фігурував у так званій шпигунській доповіді про вплив РФ на американські вибори як один з ключових контактів Кремля.

Достовірність цих даних і досі лишається під питанням – найімовірніше, доповідь містить велику кількість неточностей та помилок.

Однак наразі можна із певністю говорити, що питання до радника Трампа виникли недарма – навіть ті його дії, що вже підтверджені американською розвідкою, викликали у Вашингтоні чимало запитань.

Про що розмова

Історія з відставкою Майкла Флінна розгортається навколо його телефонних розмов із послом Росії в США Сергієм Кисляком. Мовляв, вони кілька разів поспіль спілкувалися телефоном 28 грудня – того дня, коли президент Обама оголосив про видворення з США 35 російських дипломатів та про заборону доступу росіян до одного з об’єктів нерухомості, використовуваного ними.

Газета The Washington Post ще в січні повідомила про деталі цих розмов: за даними журналістів, тоді Флінн закликав російського співрозмовника до стриманої відповіді та запевнив, що новий американський уряд подумає над скасуванням нових санкцій після того, як Трамп офіційно стане до виконання обов’язків президента.

Флінн тоді не був офіційним посадовцем – його (так само, як і інших членів команди Трампа) призначили на посаду лише в січні.

До певної міри проблему створює вимога законодавства про те, що приватна особа не може вести переговори з представниками іноземних держав, запевняючи їх, що говорить від імені США.

Але справжньою причиною відставки стало інше.

Та й значення Флінна у зв’язках команди Трампа з РФ аж ніяк не обмежується його спілкуванням із послом.

Російські гонорари та фото з Путіним

Радник Трампа з питань національної безпеки (тепер вже колишній) був людиною, що випадала з "матриці" звичних представників американського істеблішменту.

Колишній шеф військової розвідки Майкл Флінн відомий своїми ісламофобськими висловлюваннями і захопленням теорією змови. Він був ідеологом різких заяв Трампа щодо майбутніх дій США на Близькому Сході. Зокрема, на його думку, США мають якнайтісніше співпрацювати з РФ у боротьбі проти "Ісламської держави".

Та й взагалі, на російському векторі "особливість" Флінна була чи не найбільш помітною.

Добре відомий приклад: у 2015 році він взяв участь святкуванні 10-річчя телеканалу Russia Today, причому виявився на цій події почесним гостем, зайнявши місце по праву руку від Володимира Путіна.

Флінн святкує у Москві річницю Russia Today 

Згодом з'ясувалося, що він отримував також гонорари від RT – після публічних запитань з цього приводу Флінн визнав, що консультував  російський пропагандистський телеканал.

Обсяги гонорарів наразі не розголошуються, та сам факт їх отримання став підставою для претензій на його адресу – законодавство США чітко забороняє посадовцям отримувати кошти від іноземних урядів, навіть опосередковано.

А ще Майкл Флінн запам’ятався тим, що став фігурантом скандального документа про зв’язки Трампа з РФ та з компроматом на нього.

"Кремль взаємодіє з декількома потужними американськими гравцями, включаючи Стейна, Пейджа і колишнього директора розвідки Міноборони Майкла Флінна, в тому числі фінансує їх візити до Москви", – стверджувалося в одному зі звітів.

Щонайменше у питанні поїздки на святкування з Путіним ці дані підтвердилися.

Через брехню, а не дзвінок

Та повернемося до відставки.

Те, що відбувається нині у Вашингтоні, нагадує скандал із... колишнім президентом Біллом Клінтоном після історії з Монікою Левінскі. Як відомо, історія з позашлюбним зв’язком Білла в Овальному кабінеті ледь не призвела до імпічменту – але не через стосунки президента і його практикантки, а через те, що глава держави брехав під присягою.

Те саме – в історії з Майклом Флінном.

Спершу він спростовував сам факт розмови, але згодом був вимушений визнати, що вона була.

Історія зі звинуваченнями на адресу Флінна розгорталася ще в січні, до інавгурації Трампа. В цей період команда обраного президента трималася разом, відбиваючи атаки. В тому числі – звинувачення з боку спецслужб, які саме вели розслідування про втручання РФ у результати виборів.

Якщо відверто, то тоді у Трампа боялися, що інавгурація взагалі не відбудеться, а тому часом шли ва-банк.

Можливо, через це до брехні Флінна долучився і віце-президент Пенс.

"Я можу запевнити, що розмови Флінна, що відбувалися в той самий час, коли США ухвалювали рішення про видворення російських дипломатів, не стосувалися питання, що робити з санкціями", – категорично заявив він тоді в інтерв’ю телеканалу CBS.

Але історія продовжила розгортатися.

Вже в лютому стало відомо, що спецслужби мають докази зворотного. 13 лютого Washington Post публікує нову статтю про контакти Флінна з РФ, з посиланням на керівників Мін'юсту та розвідувальних органів.

У Білому домі вирішили, що настав час реагувати.

Єдиним винним вирішили зробити самого Флінна, вивівши з-під удару інших членів команди, включно з Трампом та Пенсом. Для цього Флінн написав лист-вибачення, який оперативно передали до американських ЗМІ.

Екс-радник президента США запевнив, що не робив нічого лихого, а просто забув повідомити керівництво про деталі розмови з послом РФ, а тому – підставив їх.

"Я мав численні телефонні розмови з іноземними партнерами (в період перед інавгурацією Трампа. – Ред.). Такі дзвінки є стандартною практикою.

Через швидкий перебіг подій я ненавмисно повідомив віце-президенту та іншим неповну інформацію про мої телефонні контакти з послом Росії. Я щиро вибачився перед президентом і віце-президентом, і вони прийняли мої вибачення", – йдеться в цьому документі.

"Він каже, що не пам’ятає деталей розмови, але погана пам’ять – не та якість, якої ми очікуємо від радника президента з питань нацбезпеки", – прокоментувало його лист джерело у Білому домі.

Шантаж – не проблема. ЗМІ – проблема

"Головним питанням було не те, чи говорив він з російським послом про санкції, а те, чи сказав він правду віце-президенту", – цитує CNN представника Білого дому, який пояснює мотиви відставки президентського радника, у статті від 14 лютого.

Та насправді було б надто сміливо стверджувати, що питання лише в діях екс-радника.

І тим більше – не варто вважати, що разом з відставкою Флінна Трамп розриває зв’язки своєї команди з росіянами.

Про те, що проблема не просто у непоінформованості Білого дому, свідчить, зокрема, понеділкова стаття у Washington Post.

В ній ідеться про лист тодішнього в.о. генпрокурора Саллі Єтс, спрямований до адміністрації Трампа ще наприкінці січня. В цьому документі йшлося про те, що "Майкл Флінн ввів в оману вище керівництво країни щодо суті свого спілкування з послом РФ", пише WP. Також, за даними видання, в.о. генпрокурора попередила президентську адміністрацію про те, що тодішній радник з питань нацбезпеки є вразливим до шантажу з боку росіян.

Цю інформацію виданню підтвердили як колишні, так і нинішні посадовці, тому з великою вірогідністю зміст листа був саме таким. То чому ж у Білому домі не відреагували одразу, ще в січні?

А інформація про російські гонорари Флінна – це взагалі не розвіддані, Флінн особисто її підтвердив. Чи сумісно це з діяльністю ключової особи у Білому домі, відповідальної за нацбезпеку (в тому числі за міжнародну безпеку)?

Ще добу тому Трамп вважав, що жодного конфлікту інтересів тут немає.

І єдиним, що змусило його змінити думку, став тиск з боку ЗМІ.

Попри те, що Трамп намагається позиціонувати себе як президента, який не зважає на медійну критику, насправді він вимушений реагувати. І за відсутності тиску медіа (причому йдеться саме про ЗМІ, які симпатизують Демократичній партії!) жодних змін би не сталося.

І це – чи не найголовніший привід для оптимізму в нинішній ситуації. Адже це означає, що в разі різкого розвороту, який суперечить інтересам американського політикуму, Трампа можуть змусити зробити крок назад.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua