Чи скасують безвіз Україні: що не так у боротьбі Брюсселя за антикорупційний суд

Cергій Сидоренко, Європейська правда _ Понеділок, 22 січня 2018, 10:50
Версія для друку Коментарі

Минулого тижня міжнародні партнери України продовжили чи то боротися з українським урядом, чи то допомагати йому виконати власні обіцянки у питанні протидії корупції.

Цю хвилю, нагадаємо, запустив лист від МВФ на адресу адміністрації президента із вимогами змінити законопроект про антикорупційний суд (АКС). Документ, написаний у вкрай жорсткій тональності, надійшов до Києва рівно 10 днів тому. Після публікації "Європейської правди" його зміст став відомий широкому загалу, а за кілька днів у Міжнародному валютному фонді офіційно підтвердили вимоги до України.

Згодом до тиску на Київ долучилися інші партнери.

Вимоги Фонду підтримали у Світовому банку, попередивши українську владу, що та ризикує втратити не лише мільярди від МФВ, але також $800 млн банківських гарантій.

Але справжню "антикорупційну революцію" спробували зробити в Брюсселі.

Євросоюз не обмежився надсиланням листа на адресу ВР та Банкової. У Єврокомісії та Європейській службі зовнішніх дій поширили офіційний коментар із натяком на те, що від створення АКС залежить також доля безвізу.

Та "Європейська правда" має підстави стверджувати, що реальної загрози безвізу через антикорупційний суд немає. Чим можна це підтвердити та що може втратити Україна, якщо ігноруватиме вимоги партнерів – читайте у нашій статті.

Звіти не горять

Спершу нагадаємо, що саме заявив Євросоюз. Далі – пряма цитата:

"Створення дійсно незалежного та ефективного Вищого антикорупційного суду в Україні... як частини ширшої незалежної, ефективної та сталої структури антикорупційних інституцій, також є вимогою Європейської комісії як складова моніторингу в рамках механізму призупинення (безвізового режиму)".

Цей коментар був переданий українським ЗМІ для цитування від імені "речника Євросоюзу". Така посада може видаватися незвичною українським читачам, тому є сенс пояснити, про що йдеться. В Єврокомісії є інститут офіційних представників, уповноважених говорити від імені Союзу. "Заяви речників" свідомо не супроводжуються іменем особи, яка їх поширила, щоби підкреслити: це позиція всього ЄС, а не конкретного посадовця.

А отже, публічну заяву на такому високому рівні Київ не може ігнорувати.

Однак це не означає, що речник завжди правий. Натяки з Брюсселя бувають свідомо загострені з політичних мотивів.

Схоже, саме це сталося в даному разі.

Коротко нагадаємо про суть "механізму призупинення", на який посилаються в Брюсселі. Це – нове положення, яке з’явилося в законодавстві ЄС у 2017 році, причому один з його компонентів написаний саме "під Україну". Низка країн мали сумнів, чи не скасує Київ ті реформи, які здійснив дорогою до безвізу (передусім, у сфері антикорупції). А тому – розробили запобіжник.

За цим механізмом, Єврокомісія протягом щонайменше семи років моніторить ситуацію в тих державах, які отримали безвіз в обмін на реформи.

Далі – цитата із законодавства ЄС (ст. 1a п. 2b регуляції 539/2001):

"Єврокомісія має моніторити, чи зберігається виконання специфічних вимог, за якими оцінювалася готовність до запровадження безвізового режиму... Якщо звіт ЄК покаже, що принаймні одна зі специфічних вимог у конкретній державі більше не виконується, повинна бути запущена процедура (підготовки до призупинення безвізу)".

Отже, ЄС справді має право зупинити безвіз у відповідь на відкат у реформах. В тому числі – пов'язаних із протидією корупції. Але йдеться не про будь-які реформи, а виключно про ті, які були умовою скасування віз Євросоюзом!

Перелік "специфічних вимог", про які згадується в законодавстві ЄС, відомий, і нові реформи до нього вже не додати. Те, що ми мали зробити на шляху до безвізу, детально перераховане та описане у шести звітах про прогрес у виконанні безвізового плану.

У жодному із цих звітів ви не знайдете згадки про антикорупційний суд.

Це не дивно, адже ідея такого суду – доволі нова. Останній, шостий звіт, в якому Єврокомісія визнала успішне виконання ПДВЛ, був затверджений ще в грудні 2015 року, коли ідея такого суду ще не мала чіткої підтримки з боку ЄС. Та й в українському законодавстві перша згадка про АКС з’явилася лише навесні наступного року.

А отже, створення АКС не входить до переліку "безвізових реформ".

То про що кажуть в ЄС?

Отже, на що ж посилається речник Євросоюзу? Чи існує документ, в якому антикорупційний суд згадується у контексті безвізу?

Так, існує. Це – перший річний звіт Єврокомісії, підготовлений на вимогу механізму призупинення. В ньому йдеться про всі держави-сусіди ЄС, які в останні сім років виконували "безвізові плани", в тому числі – про нашу державу.

Цей документ сам по собі був неприємним для офіційного Києва. В ньому йдеться, що Україна наразі виконує безвізові вимоги (тобто – що процедура призупинення не запускається), але через системні атаки влади на НАБУ та на антикорупційну прокуратуру цей статус може змінитися.

Він також містить перелік із шести пунктів, дотримання яких ЄС вимагає від України, щоби "забезпечити повне виконання та сталість реформ, здійснених раніше". Один із цих пунктів стосується створення антикорупційного суду "відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії" та з урахуванням українського законодавства. Але наявність такого пункту зовсім не означає, що відсутність АКС дає підстави зупинити безвізовий режим, адже його створення не входило до переліку "безвізових реформ".

Звичайно, врешті-решт рішення ухвалюватиме сам Євросоюз. Він дав нам безвіз – і має юридичне право його забрати, навіть не пояснюючи свої мотиви. Але партнерство з ЄС цінне тим, що там не звикли діятиме всупереч правил, які самі для себе встановили. Правила призупинення безвізу не є винятком.

Цікава деталь: на Банковій вважають, що створення антикорупційного суду навіть без дослівного виконання вимог "Венеціанки" дозволить зняти навіть теоретичну небезпеку призупинення безвізу через цей конфлікт.

"Питання про практичне задіяння механізму призупинення режиму могло б бути порушене в інституціях ЄС у випадку відмови України від створення антикорупційного суду. Та цієї відмови немає – українська влада здійснює послідовні кроки для створення антикорупційного суду", – наголосив співрозмовник в АП, запевнивши, що цього року АКС має запрацювати.

"А зауваження та рекомендації міжнародних партнерів стануть предметом подальшого діалогу", – додав він.

Отже, загроза безвізу минула?

А ось тут відповідь невтішна – ні, не минула.

Так, Єврокомісія навряд чи призупинить безвізовий режим лише через затягування зі створенням антикорупційного суду або порушення вимог "Венеціанки". Хоча цей сценарій, поза сумнівом, розізлить уряди низки європейських країн і серед них точно збільшиться кількість бажаючих покарати Україну "безвізовою зброєю".

Ключова проблема в іншому: навіть якщо відкласти суд в сторону, у ЄС залишаються підстави зупинити наш безвіз.

Ці підстави не надумані, офіційний Київ про них знає.

Передусім, йдеться про роботу (чи то бо бездіяльність) НАЗК щодо перевірки е-декларацій. За два роки роботи Нацагентство під проводом Наталії Корчак зробило все, щоби декларації були "поховані", а механізм їх верифікації так і не запрацював.

І тут вже не вийде заховатися за аргументами про "нові вимоги Європи".

Зобов’язання Києва створити систему автоматичної перевірки декларацій лунає із року в рік, воно прописане у кількох безвізових звітах. По суті, через зрив його виконання ЄС може хоч завтра забирати безвіз у України – але не робить цього, розуміючи, що наслідки будуть надпотужними.

На важливості прорахунку наслідків наголошують також на Банковій – співрозмовник ЄП нагадав, що механізм призупинення безвізу зобов’язує Єврокомісію зважити на це, перш ніж ухвалювати рішення. Автоматизму на кшталт "порушили зобов’язання і відразу скасували безвіз", звісно ж, немає навіть у законодавстві ЄС.

"Будь-які рішення про задіяння механізму призупинення безвізу розглядатимуться Єврокомісією, Радою, Європарламентом не на основі одного окремого факту, а з урахуванням усіх факторів та загального політичного контексту", – пояснив представник адміністрації президента.

Зрештою, на можливі наслідки доведеться зважати не лише Брюсселю, а й Києву, і це також додає оптимізму щодо збереження безвізу.

Порошенко чудово усвідомлює: втрата безвізового режиму буде для нього іміджевою катастрофою.

Це стало одним із ключових аргументів, які наприкінці минулого року зупинили ідею про знищення НАБУ (детальніше – в грудневій статті "За крок від прірви: ніч, коли Україна ледь не втратила безвіз").

Так само це має стати аргументом, який блокуватиме найбільш кричущі ідеї в сфері "боротьби з антикорупцією", які час від часу лунають у коаліції.

Питання передусім у тому, чи буде ЄС достатньо наполегливим, щоби відстояти всі принципові питання (приміром, усі рекомендації "Венеціанки" щодо антикорупційного суду).

І, наостанок, ключове

Антикорупційний суд потрібен і без "безвізового важеля".

Те, що проблеми з судом не мають запустити процедуру призупинення безвізу, не означає, що "судові" вимоги до України стають менш важливими.

По-перше, цей суд потрібен нам сам собою, принаймні на перехідний період, бо за нереформованої судової системи антикорупційні справи загрузли у судах загальної юрисдикції.

По-друге, створення АКС лишається тим якорем, який гальмує вирішення низки інших ключових для України проблем. Саме через його відсутність, а також через проблеми президентського проекту (детальніше про нього – в статті "Ігри довкола антикорупційного суду: що заховано в законопроекті Порошенка") Україна досі не розуміє, коли отримає наступний транш від МВФ. А ще  через це зависли $800 млн від Світового банку. А без поновлення співпраці з МВФ ми не зможемо отримати близько 2 млрд євро макрофінансової допомоги Євросоюзу.

Тобто на кону  справді великі кошти.

Без цих грошей (а отже, без такого суду, який Захід визнає незалежним) Україна просто не зможе пережити 2018 рік без серйозних потрясінь. І в адміністрації президента чудово це усвідомлюють.

Автор: Сергій Сидоренко, 

редактор "Європейської правди"

ЧИТАЙ ТАКОЖ






Микола Капітоненко, МЦПД

Розмова про цінності: що сказав та про що промовчав Петро Порошенко в Мюнхені

Європейці прекрасно бачать рівень деградації демократичних інститутів та захисту прав. Наше повчання Заходу на тему цінностей виглядає не дуже переконливо. Так само, як слова, що ані політика, ані бізнес не можуть існувати окремо від цінностей. Як ми точно знаємо - можуть (рос.)

Олександр Балдинюк, Укркондпром

Шоколадна "зрада": правда та міфи навколо регулювання якості української кондитерки

1 січня Мінагрополітики продовжило дію перехідного періоду щодо вимог до продуктів з какао та шоколаду. Це рішення часто трактується як небажання українських кондитерів переходити на європейські стандарти. Спробуємо розібратися, чи відповідають ці побоювання дійсності.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter