Два варіанти для Орбана: чому Угорщині краще поступитися у новому конфлікті з Україною

П'ятниця, 10 серпня 2018, 15:54 — , для Європейської правди
Фото: euractiv.sk

Минув тиждень після початку нового і вкрай небезпечного загострення в українсько-угорських відносинах.

За цей час галас довкола призначення в Угорщині, яке викликало скандал, поступово стих, але проблема залишається невирішеною. Понад те, за цей час Будапешт так і не відповів на офіційну ноту з українського МЗС.

Нагадаємо: на початку серпня стало відомо, що в угорському уряді віднедавна призначений уповноважений міністра "з питань розвитку Закарпатської області". Створення такої посади - річ безпрецедентна, адже йдеться, по суті, про зазіхання на суверенітет України в регіоні.

Київ відреагував заявою з доволі жорсткими формулюваннями. Україна вимагає, щоби угорський уряд змінив назву цієї посади, а в іншому разі обіцяє реагувати аж до заборони в’їзду профільних угорських посадовців.

Уповноважений на конфлікт: Будапешт дав старт новому загостренню з Україною

Примітно, що проти самого уповноваженого, Іштвана Грежі, який тепер може стати персоною нон грата, в Києві не мають жодних заперечень.

Обурення МЗС не пом’якшило також те, що останні два роки в Угорщині вже існувала схожа за функціями посада - адже вона була дуже відмінна за назвою.

Між тим, є враження, що угорці до кінця не розуміють, чому саме обурився Київ. Принаймні, про це йдеться у коментарі самого Грежі, який не помічає ключової проблеми і переводить її в площину загальної кризи у відносинах між Києвом і Будапештом.

Цікава деталь: нове загострення вже взяли в оборот у Росії.

Російські та проросійські медіа у останній тиждень активно нагнітали конфлікт.

Зокрема, в останні дні активно рекламувалися інтернет-публікації, за версією яких Іштван Грежа, мовляв, готуватиме референдум по відокремленню Закарпаття.

Наголосимо: попри обурення Києва новим призначенням, версія про "референдум" не має українських коренів. Це припущення взагалі не має грунту (детальніше про це трохи нижче); в заявах МЗС про нього не йшлося; та й у неофіційному спілкуванні ЄвроПравда не чула від українських посадовців навіть натяків на таку можливість.

Понад те, Київ навіть не заперечує проти особливої уваги Будапешта до Закарпаття і його угорської громади.

Та що ж робитиме Угорщина?

Джерела свідчать, що 9 серпня угорське МЗС планувало ухвалити та оприлюднити офіційну відповідь на українські претензії - але цього так і не сталося. Схоже, рішення про те, як реагувати на обурення Києва, там досі не ухвалене.

Ситуація залишається "підвішеною".

Та якщо міркувати прагматично, то насамперед офіційний Будапешт не зацікавлений у скандалі довкола нового  призначення Іштвана Грежі.

Адже навіть якщо припустити, що це була цілеспрямована провокація Угорщини, то яка її мета? Важко знайти мотиви цього - окрім хіба що бажання "потролити" Київ чи полоскотати нерви. Це загалом вписується у стиль зовнішньої політики Віктора Орбана та Петера Сійярто, але це не та мета, задля якої варто зберігати та загострювати новий конфлікт.

Затягування з вирішенням конфлікту б’є виключно по угорцях. По обидва боки кордону.

Чим довше Будапешт зволікає з поясненнями - тим голосніше звучатимуть припущення та гіпотези, які шкодитимуть Орбану на міжнародній арені. В тому числі абсурдні, аж до припущень про анексію чи аншлюс. І саме Угорщині вигідно зупинити цю снігову кулю ще у зародку.

Але найбільше від нового конфлікту можуть постраждати угорці Закарпаття

По-перше, така політика Будапешта вже завдає шалених репутаційних втрат як Угорщині, так і угорській нацменшині Закарпаття. Компенсувати їх буде важко. На емоційному та медійному рівні вже створено кліше про "угорський сепаратизм", ці дії його лише підсилюють, а російська пропаганда падає на родючий грунт.

До слова, розмови про це неймовірно ображають і зачіпають угорців, адже усюди в Європі угорські нацменшини завжди йдуть на співпрацю з владою, а їхні представники традиційно вступають у коаліції з владою - якою б вона не була.

Так, в Україні угорський нардеп Василь (Ласло) Брензович навіть після року жорстких дебатів щодо закону про освіту так і не вийшов з пропрезидентської більшості у Верховній раді. А в Словаччині та Румунії, де частка угорців вища, ніж у нас, місцеві угорські партії (Most-Hid та Демократичний союз угорців Румунії), попри всі складнощі, входять до урядових коаліцій.

По-друге, відмова змінити назву посади нічим не допоможе і нічого не дасть Будапешту. Не існує того, що компенсує можливі репутаційні втрати.

Так, якщо у конфлікті навколо освітнього закону все можна виправдати захистом прав угорської громади як сакральною цінністю, то у випадку з призначенням Іштвана Грежі йдеться про звичайну бюрократію – назву посади. Тим паче, що українське МЗС чітко зазначило: непорозуміння так само швидко зникне, якщо Будапешт не йтиме на конфлікт та перейменує нову посаду уповноваженого.

По-третє, якщо Будапешт відповість відмовою, то Грежа дуже швидко отримає заборону на в’їзд і фізично не зможе виконувати свої обов’язки в Україні.

Досі Київ забороняв в’їзд тільки радикалам з "Йоббіка", які не приховували своїх посягань на Закарпаття. А нині – офіційний урядовий представник може опинитися з ними на одному рівні. Це означатиме перехід конфлікту на принципово новий рівень.

І навіть якщо на проміжному етапі Іштван Грежа зможе їздити в Україну без зміни назви його посади, то про співпрацю з українськими посадовцями він може просто забути. Важко навіть уявити, щоб після нинішнього скандалу угорський уповноважений з такою назвою посади зміг би відкрити чи презентувати реконструйований садок чи школу на Закарпатті.

По-четверте, чим довше Будапешт зволікає зі зміною посади Іштвана Грежі, тим більше питань виникатиме до його попередньої роботи на Закарпатті.

А це, серед іншого, і "план Егана Еде", навколо якого вже був скандал, і курси з вивчення угорської мови, і гуманітарні проекти. За збереження протистояння, з часом вони будуть сприйматися вже не як допомога Закарпаттю чи транскордонна співпраця, а як підозрілі, потенційно нездорові дії. Отже, це поставить під сумнів увесь позитив ініціатив Угорщини в Україні.

По-п’яте, на створення посади уповноваженого з розвитку Закарпатської області та скандал навколо неї вже звернули увагу як в ЄС та НАТО, так і у сусідніх Румунії, Словаччині, Сербії, де Будапешт провадить аналогічну до України політику захисту закордонних угорців, у тому числі через створення різних спецпосад.

Тим паче, що і Румунія, і Словаччина раніше набагато різкіше реагували на деякі кроки Будапешта, ніж сьогодні Київ.

До прикладу, у серпні 2009 року до Словаччини не впустили... тодішнього президента Угорщини Ласло Шойома! Це сталося у розпал суперечки між Будапештом і Братиславою щодо нового мовного словацького закону і прав угорської нацменшини в Словаччині. Йому заборонили перетин словацького кордону навіть попри те, що обидві країни на той момент були в ЄС та у Шенгенській зоні.

Нині є ризик, що українсько-угорські відносини можуть розвиватися за "словацьким сценарієм", і це сьогодні точно не в інтересах Будапешта.

"Угорщина понад усе" - наголошують Віктор Орбан і його команда ледь не щоразу, коли їм закидають надмірну конфліктність чи агресивність у політиці.

Але сьогоднішнє непорозуміння з Києвом навколо посади Грежі, яке шкодить саме Угорщині, точно не вписується в цю концепцію.

Хотілося б вірити, що в угорській столиці це вже зрозуміли, а зволікання з адекватною реакцію на протести Києва не має політичних причин. Зрештою, за бажання його завжди можна пояснити - приміром, відпусткою Віктора Орбана.

І справді, відносини з Україною занадто важливі особисто для угорського прем’єра (ЄвроПравда неодноразово доводила, що Орбан особисто визначає їх стратегію). А нинішнє загострення видалося занадто резонансним, аби залагоджувати його без погодження з прем’єром.

Бо якщо в Будапешті це не розуміють - то ми стоїмо на порозі великої кризи, у порівнянні з якою "освітній конфлікт" вже не буде видаватися значною проблемою.

Саме тому наразі у відпустку пішов і новопризначений "уповноважений по Закарпаттю" Іштван Грежа, пробувши на новій посаді трошки більше місяця.


Автор: Дмитро Тужанський, 
політичний експерт,

для "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: