Трамп проти Ірану та всього світу: хто виграє та програє від нових санкцій США

Четвер, 9 серпня 2018, 09:00 — , для Європейської правди
Фото: washingtontimes.com

Президент Трамп виконав свою обіцянку і поновив з 7 серпня першу хвилю санкцій проти Ірану.

Вони стосуються фінансових операцій у доларах із Центральним банком Ірану та операцій із зовнішнім боргом, торгівлі автомобілями, золотом та іншими цінними металами, графітом, алюмінієм і сталлю, вугіллям, програмним забезпеченням для інтегрованих промислових процесів, комерційними літаками, продуктами харчування і килимами.

Наступна, ще більш жорстка хвиля санкцій, набуде чинності з 4 листопада.

Вона стосуватиметься торгівлі нафтою – основного джерела валютних надходжень до бюджету Ірану, а також функціонування іранських портів, страхових операцій з Іраном тощо. В ході презентації санкційного пакету стосовно Ірану у Державному департаменті старші посадові особи адміністрації США не оприлюднювали конкретні приклади порушення з боку Тегерану Спільного всеохоплюючого плану дій, відомого як ядерна домовленість з Іраном.

"Ви будете страждати, як ніколи": куди приведе нове загострення між США та Іраном

Натомість Іран був просто визначений як "держава – світовий спонсор тероризму номер один". Зазначалося, що Іран систематично, з 2015 року, використовував надходження від продажу нафти на підтримку терористичного угруповання "Хезболла", шиїтських бойовиків у Сирії та Ємені, закупівлю нових озброєнь і продовження агресивної політики проти Ізраїлю.

При цьому з боку США висловлювалась готовність зустрітися з керівництвом Ірану у будь-який час з тим, щоб досягнути нової, значно більш деталізованої ядерної угоди, яка б повністю унеможливила подібну діяльність.

Сам факт одностороннього виходу США з домовленості 5+1 вже є небезпечним прецедентом, який викликав хвилю критики не тільки з боку Росії і Китаю, але й Німеччини, Франції, ЄС та Британії.

Саме міністр закордонних справ Британії оприлюднив спільну заяву зі своїми європейськими колегами, у якій висловлено "глибокий жаль з приводу поновлення санкцій з боку США", а також рішучість "захистити європейські компанії, які задіяні у законному бізнесі з Іраном". У заяві зазначається про запровадження так званого "блокуючого статуту" ЄС, який має захистити європейський бізнес від застосування американських санкцій.

У відповідь на запитання стосовного цього "статуту" офіційні представники адміністрації США зазначили, що "це не те питання, яке їх турбує" і порадили звернути увагу на більше ніж 100 міжнародних компаній, які вже проголосили про наміри припинити торговельні операції з Іраном.

Водночас про наміри продовжувати дотримуватись ядерної угоди заявили Росія та Китай. На думку експертів, Індія також навряд чи припинить закупівлю іранської нафти. Інша справа, що швидше за все подібні операції здійснюватимуться у рупіях і юанях, а також за цінами, які не матимуть кореляції з ситуацією на ринку.

Як і очікувалося з травня, коли президент Трамп оголосив про наміри вийти з ядерної угоди, розбіжності з цього питання між трансатлантичними партнерами не тільки не були зняті, але й посилилися.

А 8 серпня Брюссель виступив із безпрецедентною заявою, пообіцявши покарання європейським компаніям, які виконуватимуть американські санкції.

За словами представниці зовнішньополітичної служби ЄС Наталі Точчі, зазначений крок є необхідним, "щоб продемонструвати іранцям дипломатичними засобами, що європейці налаштовані серйозно" стосовно ядерної угоди з Іраном. З аналогічною заявою виступила і Федеріка Могеріні.

Таким чином, наявні суперечності з "іранської проблематики" між ЄС і США набули офіційного характеру, незважаючи на заспокійливі сигнали з Вашингтона про координацію спільної позиції з усіма зацікавленими сторонами.

І у цьому протистоянні на боці ЄС виступають Росія і Китай, що на тлі торговельної війни США проти ЄС і Китаю остаточно руйнує усталені уявлення про світовий порядок.

Ситуація навколо Ірану має потенціал до погіршення у листопаді, оскільки припинення постачання іранської нафти на світовий ринок цілком спроможне викликати відчутне подорожчання нафти. За найбільш оптимістичним прогнозом, лідери Ірану можуть піти на конфіденційні переговори з США, використовуючи, наприклад, Росію як посередника.

Протести проти режиму на той час можуть поширитись, і Іран погодиться на більшість умов Вашингтона.

З урахуванням непередбачуваності зовнішньополітичних кроків Трампа не можна виключати і проведення зустрічі на найвищому рівні, ймовірність якої адміністрація не відкидає.

Наразі беззаперечним фактом є те, що найбільше від протистояння США-Іран виграє Москва. Росія у цій ситуації не тільки виглядає як відповідальний член світового співтовариства, але й отримує неабиякий економічний зиск.

За підсумками першого півріччя поточного року "Роснефть" повідомила про рекордні прибутки від експорту нафти за останні п'ять років. Компанія, яка протягом тривалого часу була одним із найбільших боржників, змогла добитися підвищення вартості акцій тільки цього року на 47%. Прибуток за шість місяців поточного року перевищив річні показники 2017-го. І все це відбувалося на тлі дотримання домовленостей в рамках ОПЕК стосовно скорочення видобутку. 

Санкції США проти Ірану цілком можуть торкнутися й українських експортерів.

Іран наразі потребуватиме диверсифікації постачальників необхідної продукції, і це в умовах, коли США обіцяють ретельно відслідковувати всіх порушників санкцій і вживати проти них жорсткі дії. Саме так наразі виглядає світ, що його будує Трамп.

Якщо Україна солідаризується в іранському питанні з ЄС, це означатиме – і з Росією, а якщо з США, то може втратити частину товарообігу з Іраном, який минулого року перевищив $600 млн при значному позитивному сальдо для України.

Під час брифінгу в Держдепартаменті високопосадовці адміністрації США не відкидали можливість окремих виключень із режиму санкцій, які надаватимуться у кожному окремому випадку на запит "партнерів". Саме такою була відповідь на запитання, що США робитимуть із запитом Японії дозволити закупівлю іранської нафти.

Можливо, настав час ретельно проаналізувати, який саме режим очікує й українські компанії.

Автор: Сергій Корсунський,

надзвичайний і повноважний посол, директор Дипломатичної академії при МЗС,
посол України в Туреччині в 2008-2016 роках

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.