Нова кримська перемога: чому рішення суду Швейцарії таке важливе для арбітражів проти Росії

Вівторок, 23 жовтня 2018, 13:04 — , Астерс

Важлива новина про правове протистояння з РФ із питань, пов’язаних з анексією Криму, надійшла з міста Лозанна.

Федеральний Верховний суд Швейцарії відмовив Росії у скасуванні двох арбітражних рішень, якими арбітражі визнали свої повноваження на розгляд позовів ПАТ "Укрнафта" та ТОВ "Стабіл" щодо втраченого майна в Криму.

Вперше суд країни, де юридично відбувався арбітраж (суд місця арбітражу), підтвердив повноваження арбітрів у так званих "кримських справах" і тим самим гарантував позивачам, тобто інвесторам, право позиватися до Росії щодо втраченого майна після анексії. Тим самим він покращив шанси на виконання рішень.

У цій статті – про важливість цього проміжного успіху для українських інвесторів та про деталі рішення, ухваленого в Швейцарії. Адже повноваження арбітражу у "кримських справах" є непростим питанням з точки зору міжнародного права, яке ще буде розглядатись судами інших країн.

Хто за позовом?

Рішення Швейцарського суду стосується двох арбітражів, розпочатих у 2015 році: перший – за позовом "Укрнафти", другий – за позовом "Стабілу" та 10 інших українських компаній нафтогазової промисловості. Позови стосуються, зокрема, мережі автозаправок, відібраної самопроголошеною "кримською владою" після анексії півострова. Позов кожного інвестора оцінюється в районі 50 мільйонів доларів США за інформацією авторитетного арбітражного джерела GAR.

Підставою арбітражів є угода про заохочення та взаємний захист інвестицій між урядами України та Російської Федерації від 1998 року (далі – "Інвестиційна угода"), за якою Україна та Росія взяли на себе зобов’язання надавати певні гарантії інвестиціям одне одного, у тому числі заборонили експропріацію майна без відповідної компенсації.

Загалом проти Росії наразі триває принаймні вісім подібних інвестиційних арбітражів, зокрема за позовами "Нафтогазу", "Ощадбанку", аеропорту Бельбек та Ігоря Коломойського.

В травні цього року було прийнято перше остаточне арбітражне рішення, яке встановило відповідальність Росії за втрачену інвесторами нерухомість у Криму в справі Everest Estate та інші проти Російської Федерації. "Європейська правда" вже розповідала про деталі цієї справи та складнощі виконання арбітражних рішень.

Чому саме Швейцарія?

За правилами ЮНСІТРАЛ, оскаржити рішення арбітражу можна виключно до судів місця відповідного арбітражу. У справах "Укрнафти" і "Стабілу" місцем арбітражу є Женева. У переважній більшості інших "кримських справ" – це Гаага. Швейцарія, на відміну від Нідерландів, дозволяє оскаржити юрисдикційне рішення одразу, не чекаючи остаточно завершення справи. Цим і скористалась Росія, оскарживши відповідні рішення до Швейцарського суду, аби поставити під сумнів арбітражний розгляд ще до його закінчення.

Росія оскаржила у Лозанні рішення арбітражів щодо їх повноважень розглядати справи "Стабілу" та "Укрнафти" на підстави Інвестиційної угоди. Слід уточнити, що ці рішення стосуються винятково повноважень (юрисдикції) арбітражів та не встановлюють відповідальність Росії. Питання відповідальності ще буде розглядатись відповідними арбітражами найближчим часом.

У справі Everest Estate, де місцем арбітражу є Гаага, Росія, відповідно, такої можливості не мала. Вже тільки після травневого остаточного рішення на користь інвесторів Росія оскаржила його у судах Нідерландів.

Слід відзначити, що національні суди за загальним правилом не можуть переглядати арбітражне рішення по суті, проте зазвичай уповноважені перевіряти наявність повноважень арбітражу, що і зробив суд у Лозанні.

Чи можливо захистити інвестиції в Криму?

Інвестиційна угода захищає інвестиції, що зроблені інвестором однієї держави на території іншої держави – тільки щодо таких інвестицій має юрисдикцію арбітраж.

У "кримських справах" українські компанії інвестували у Крим до 2014 року, коли він ще був під українським контролем. З цього приводу виникає два питання:

(1) чи можна вважати окупований Крим де-факто "територією" Росії в розумінні Угоди (і чи не означатиме це визнання анексії);

(2) чи перешкоджає юрисдикції трибуналу той факт, що інвестиції початково було зроблено в Криму під українським контролем, тобто "українцями в Україну".

Низка арбітражних судів у "кримських справах", у тому числі "Стабілу" та "Укрнафти", встановили світовий прецедент, визнавши можливість захисту інвестицій на окупованих територіях. В двох словах, арбітражі вирішили, що територія в розумінні Інвестиційної угоди охоплює не тільки міжнародно визнані кордони, а й територію під ефективним контролем держави – тобто навіть ту, яку держава контролює в порушення норм міжнародного права.

А отже, кримські справи цілком можуть бути предметом розгляду.

Арбітри відзначили, що в іншому випадку інвестиції залишаться без захисту в умовах окупації. Також у рішенні зазначено, що неважливо, куди початково була зроблена інвестиція. Головне – те, що на час порушення майно було під контролем РФ (зміст конфіденційних рішень щодо юрисдикції подається за інформацією International Arbitration Reporter).

Окремо відзначимо, що визнання Криму де-факто "територією" Росії в розумінні Інвестиційної угоди жодним чином не є визнанням законності такого контролю.

Але будь-яке прогресивне рішення часто породжує активну дискусію. Зважаючи на спірний характер цих питань з точки зору міжнародного права, Росія очікувано оскаржила висновки арбітражів "Укрнафти" та "Стабілу" до Верховного суду Швейцарії.

Розгляд у швейцарському Верховному суді

Питання скасування рішення міжнародного арбітражу, за швейцарським правом, розглядається одразу у Верховному суді.

У "кримській справі" судді винесли своє рішення під час публічних слухань, що стається вкрай рідко. Зазвичай суд у складі трьох суддів ухвалює рішення в нарадчій кімнаті, а потім вже публічно його оголошує. Проте існують винятки, зокрема коли судді не можуть досягти одностайної думки. Тоді рішення ухвалюється публічно у складі вже п’яти суддів (опис процесуального розгляду справи опублікував GAR).

Ймовірно, саме відсутність компромісу серед суддів стала підставою для публічного ухвалення рішення. Публічні слухання підтвердили ці здогадки, адже попри позитивне для інвесторів рішення не всі судді були впевнені в наявності повноважень арбітражу.

За інформацією GAR, один із п’яти суддів не погодився з рішенням, а двоє інших суддів хоч і підтримали повноваження арбітражу щодо Криму, але висловлювали щодо цього значні сумніви. Таким чином, інвестори здобули нелегку перемогу з захисту повноважень арбітражів. З цього приводу юридичний радник Росії Елліот Гейзінгер зазначив: "Ми маємо визнати, що ми програли в Швейцарії… [але] це у жодному випадку був не "слем-данк" [легка перемога] для інвесторів".

Що далі?

Наразі арбітражі у справах "Стабілу" та "Укрнафти" винесли рішення тільки щодо своїх повноважень на розгляд "кримських справ". Остаточні рішення по суті вимог інвесторів – ще попереду.

Ці рішення пізніше можуть бути оскаржені Росією у Лозанні, але вже з інших підстав, ніж відсутність повноважень арбітражу. Це дуже важлива перемога українських інвесторів, адже повноваження арбітражу були однією із найдискусійніших частин правової позиції їхніх позовів.

Крім того, рішення швейцарського суду підсилює позицію українців у інших арбітражах в рамках "кримської саги". Українські компанії отримали своєрідний "штамп" швейцарської юрисдикції щодо наявності повноважень арбітражів у кримських справах, а це може опосередковано вплинути і на рішення судів інших країн із цього питання.

Нещодавно Росія оскаржила остаточне рішення арбітражу у справі Everest Estate до судів Нідерландів. Рішення суду Нідерландів буде мати не менш важливе значення, оскільки більшість "кримських справ" мають за місце арбітражу саме Гаагу. З досвіду оскарження у Швейцарії інвестори мають непогані шанси, але, найімовірніше, слід очікувати складних правових баталій.

 

Автор: Михайло Солдатенко,

юрист ЮФ "Астерс"

Стаття написана автором від його імені та не обов’язково відображає точку зору ЮФ "Астерс" або її клієнтів

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua