Франції призначили дебати: Макрон шукає аргументи проти "жовтих жилетів"

Четвер, 17 січня 2019, 09:00 —
Фото: elysee.fr

Президент Франції Еммануель Макрон дав офіційний старт "загальнонаціональному діалогу" в нормандському селі Гран-Буртерульд, що неподалік Руана.

Основна мета "народних дебатів" – знизити протестну активність і градус гніву "жовтих жилетів".

Візит особливої ​​ відповідальності

 

Поїздка до Нормандії стала першим за місяць "виходом в народ" Еммануеля Макрона. На початку грудня президента освистали в комуні Ле-Пюї-ан-Веле на півдні країни. Зараз з нагоди президентського візиту в Гран-Буртерульді – селі з населенням 3500 осіб – заборонили будь-які демонстрації і перекрили в'їзди.

Попри всі заходи безпеки, сотні протестувальників у жовтих жилетах все ж таки вдалося вийти на вулицю. Один із них, Тьєррі-Поль Валет, глава асоціації "Громадяни в жовтих жилетах" (Citoyens gilets jaunes), приїхав з Парижа. Він поскаржився в інтерв'ю AFP, що йшов через ліс "наче контрабандист" і подолав чотири поліцейських кордони, щоби потрапити до пункту призначення – Гран-Буртерульда, де було дано старт громадським консультаціям.

Тим часом у першій половині дня Макрон несподівано зупинився в іншому нормандському селі Гані, де взяв участь у засіданні місцевої ради, яке проходило за закритими дверима, без камер і мікрофонів. Журналісти повідомляють, що один з присутніх – залізничник, незгодний з реформою національної залізничної компанії (SNCF) – під час засідання виклав на стіл жовтий жилет.

У відповідь Макрон промовив фразу, яка вже викликала обурення опозиції: "На людей у ​​важкій ситуації треба покласти більше відповідальності, тому що серед них є ті, хто поводиться добре, але є й ті, хто робить дурниці".

Читайте також
Французька хвороба: які наслідки для ЄС матимуть поступки Макрона "жовтим жилетам"

Після цього Макрон попрямував до Гран-Буртерульда, де зустрівся з 600 нормандськими мерами в місцевому спортивному комплексі. Він виголосив коротке п'ятихвилинне звернення, підкресливши, що хоче не робити довгих промов, а вислухати самих мерів. Але президент все ж змалював своє бачення причин "жовтожилетного" руху.

На думку президента, тут зійшлися разом і виплеснулися чотири громадських "розриви" (або нерівності): соціальний, економічний, територіальний і демократичний.

Макрон наполягав, що ці розриви виникли не сьогодні і навіть не вчора. І процитував одного зі своїх попередників Жака Ширака, який говорив про соціальні розриви ще 1995 року.

Мери своєю чергою подали президенту скарги і пропозиції, які жителі їхніх комун залишали в спеціальних книгах. Втім, частина французьких мерів впевнені, що "загальнонаціональні дискусії" не повинні проходити на рівні мерій, оскільки місцева влада не має повноважень з багатьох питань, які винесені на порядок денний.

 
Еммануель Макрон серед нормандських мерів

Які теми хочуть обговорювати французи?

За даними соцопитування компанії Elabe, французів найбільше хвилюють теми купівельної спроможності та оподаткування. За ними йдуть питання соціальної справедливості, державних витрат, пенсій, працевлаштування, імміграції та екології.

Серед пропозицій французів найпопулярніші – позбавити привілеїв народних обранців, скоротити кількість депутатів і сенаторів і знизити ПДВ на товари першої необхідності. Більше третини опитаних висловилися за відновлення спеціального "податку на багатство" (ISF), який існував 35 років і який скасував Макрон.

Це одна з найсуперечливіших реформ, через яку Макрона деякі називають "президентом багатіїв".

Її суть полягає в тому, що від податку звільнили великі банківські активи, сподіваючись на те, що найзаможніші інвестуватимуть в реальну економіку. Багато хто у Франції вважає це несправедливим.

До самої ідеї "загальнонаціонального діалогу" французи ставляться скептично. Про своє бажання взяти в ньому участь заявили 40% опитаних Elabe.

Інше соцопитування компанії OpinionWаy свідчить про те, що менше третини вважають, що консультації стануть виходом із кризи.

Еммануель Макрон у своєму "листі французам" окреслив основні питання, навколо яких має вибудовуватись діалог: податки, бюджетні витрати, держпослуги, екологія та участь громадянського суспільства в політичному житті.

"Заборонених тем немає", – запевнив президент. Хоча уряд уже відкинув відновлення "податку на багатство" за підсумками "народних консультацій".

Дебати також не зачіпатимуть такі питання, як право на аборти, смертна кара або закон про одностатеві шлюби. Хоча влада не виключила обговорення імміграційних квот, чого вимагають французькі праві і ультраправі.

Як проходитимуть "народні дебати"?

Як пояснив прем'єр-міністр Едуар Філіп, громадські консультації проходитимуть "по всій Франції з ініціативи мерів або самих громадян". Свої пропозиції можна буде надіслати також через онлайн-платформу або поштою.

У фінальній фазі, в березні, відбудуться "регіональні громадянські конференції", в яких візьмуть участь по сотні осіб, обраних шляхом жеребкування.

Уряд призначив і спеціальних "супроводжуючих" переговорного процесу – двох міністрів (держсекретаря при міністерстві екології Еммануель Варгон і міністра, відповідального за місцеве самоврядування, Себастьєна Лекорню). Це призвело до критики і підозр, що уряд має намір використовувати дебати в своїх цілях і обмежити їхній порядок денний.

Незабаром мають назвати і імена п'яти "гарантів" незалежності цих консультацій.

Двох "гарантів" призначить сам уряд, інших трьох – Національні збори, Сенат і Рада з економіки, соціальних питань та довкілля (CESE).

Президент запевнив, що пропозиції, висловлені під час "громадського діалогу", ляжуть в основу "нового суспільного договору" і що уряд після закінчення дискусій врахує всі висловлені думки і пропозиції.

Матеріал опублікований на порталі Radio France Internationale і публікується "Європейською правдою" з дозволу правовласника

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.