Що ховається за планом "асоційованого членства" України в ЄС і чи погодиться на це Київ

18 травня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц надіслав лист трьом керівникам Європейського Союзу: президентці ЄК Урсулі фон дер Ляєн, президенту Євроради Антоніу Кошті та представнику кіпрського головування, президентові Нікосу Христодулідісу. 

У ньому очільник німецького уряду висловив ідею "асоційованого членства" в ЄС для України.

Про те, що конкретно пропонує німецький канцлер і чому ця ідея є неприйнятною для України, читайте у важливій статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка До ЄС без гарантій та переваг. Чому ідея "асоційованого членства" не підходить Україні. Далі – стислий її виклад. 

Берлін підкреслює у документі, що це не заміна повноцінного членства. Що Україна має стати повноправним учасником Євросоюзу, а ідея канцлера Фрідріха Мерца не підміняє вступ, а, мовляв, доповнює його. Але документ цього не підтверджує.

Шлях, який запропонував німецький канцлер, побудований так, що заморозить наше стояння у "передпокої Євросоюзу" на роки, водночас відкривши двері для інших кандидатів, включно з Молдовою. А Україна у цей час не матиме жодних переваг та не отримає жодного впливу на функціонування Євросоюзу – хоча буде змушена підкорятися його рішенням. 

Крім того, проблемною є навіть назва "асоційоване членство", яку пропонує канцлер Німеччини. Україна вже має Угоду про асоціацію з ЄС. Пропонувати "ще одну асоціацію" без жодних юридичних гарантій її збереження та без жодних реальних переваг – варіант, приречений на провал. 

Україні пропонують надати право участі в усіх самітах Євросоюзу, а також засіданнях Ради міністрів – головного законодавчого та політичного органу ЄС. Але в обидва органи Україну запросять лише як спостерігача, без права голосу.

Україна має отримати посаду єврокомісара, але також з урізаними правами – по суті, лише для спостереження за роботою Єврокомісії, а не для участі в ній. Український комісар також не матиме права голосу. А ще – повинен лишитися без "портфеля", тобто без закріпленого за ним сектора політики ЄС. 

Україні хочуть дати право обирати своїх депутатів Європарламенту. Але це будуть такі собі "недодепутати" – знову ж таки без права голосу, через що їхній вплив у парламенті прямуватиме до нуля.

І так само в усіх інших органах Євросоюзу – наприклад, у Суді ЄС, де має з'явитися асоційований суддя від України без реальних повноважень і впливу.

Фінансування України за правилами, які діють для членів Євросоюзу, також не розпочнеться – нас не включать до макрофінансової рамки ЄС. Будуть окремі проєкти допомоги Україні – але це Київ має і зараз.

Є лише один сектор, щодо якого Мерц пропонує інтегрувати Україну невідкладно. Це – сектор безпеки. Тут Берлін готовий долучити Київ до всіх процесів, у тому числі до взаємних гарантій безпеки за статтею 47.2 (це такий європейський аналог статті 5 НАТО).

Спецформат "асоційованого членства" Берлін хоче поширити виключно на Україну. Мерц пояснює це особливою ситуацією, нагадуючи, що Україна – держава у війні.

На практиці це означає, що існуюча нині зв'язка України і Молдови на шляху до вступу буде безповоротно розірвана.

В той час як Київ отримає лише право подивитися, як працюють органи ЄС, для Молдови (а також держав Західних Балкан) Фрідріх Мерц пропонує прискорений шлях до повноцінного членства.

Крім того, статус, який запропонував Мерц, неможливо закріпити юридично.

За зміни влади у Берліні або у Брюсселі Україна може лишитися навіть без нього.

Попри всю цю критику, те, що в Європі шукають креативні формати вступу в Україну – це добре. Розуміння того, що вступ України потрібен самій Європі, дедалі міцнішає у столицях ЄС. Однак у переговорах про його умови Україна не має погоджуватися на першу-ліпшу пропозицію.

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка До ЄС без гарантій та переваг. Чому ідея "асоційованого членства" не підходить Україні.