Стіну ламають – цегла летить: які наслідки матиме бюджетна поразка Трампа

Понеділок, 28 січня 2019, 14:52 — , для Європейської правди
Фото: defensenews.com

Тимчасове – лише на три тижні – припинення "шатдауну" підвело своєрідний підсумок першої половини каденції Дональда Трампа.

Стійкий опір Демократичної партії поставив під загрозу реалізацію ключових передвиборних обіцянок Трампа, що істотно зменшує його шанси на повторну каденцію.

Ситуація з "шатдауном" стала показовою – ще ніколи протистояння у верхах влади не мало такого прямого впливу на життя країни.

Країна із застиглою економікою

"Шатдаун" став особистим питанням для кожного конкретного американця, який зазнав втрат від припинення діяльності державних установ, підприємств і служб.

Читайте також
"Шатдаун шатдауну": Трамп погодився відновити фінансування уряду США, але тільки на три тижні

І йдеться не тільки про 800 тисяч державних службовців, які з кінця грудня 2018 року змушені були або працювати без оплати, або перебувати в неоплачуваній відпустці. Йдеться також про сотні тисяч американців, якщо не мільйони, які, хоч і не є державними службовцями, проте опинилися в скрутній ситуації через "шатдаун".

Перебуваючи тут, у США, це відчуваєш якщо не на кожному кроці, то в розмовах з багатьма місцевими жителями. Наприклад, багато покупців нерухомості, перш за все з числа державних службовців, позбавлених заробітку в період "шатдауну", і тих, хто отримує державну пенсію (наприклад, колишні військовослужбовці), змушені були призупинити процедуру придбання житла.

Продавці при цьому не можуть продати свою власність у заплановані терміни. Ріелтори втрачають свої комісійні, банк, який збирався надати покупцеві кредит, не може заробляти відсотки по кредиту.

Інші компанії, які задіяні при продажу-купівлі будинків (від компаній з перевірки майна та координаторів транзакцій до фірм, що займаються боротьбою з термітами), не можуть заробляти гроші за свої послуги.

Окрім особистої і корпоративної вигоди, "шатдаун" зачепив і державні інтереси. З недоотриманих доходів гроші у вигляді особистих витрат не повертаються назад в економіку. Через зірвані угоди не виплачуються податки в бюджет штату і федеральну скарбницю. І це не кажучи вже про повсякденні витрати і оплату щомісячних рахунків.

Між поганим і гіршим

25 січня Дональд Трамп досяг з лідерами Конгресу попередньої згоди на те, щоби відновити роботу уряду і тимчасово припинити "шатдаун".

Фактично президент США затвердив роботу уряду на три тижні, до 15 лютого, залишивши для подальших переговорів питання про ті 5,7 млрд бюджетних доларів на будівництво стіни на кордоні з Мексикою, які, власне, і спричинили "шатдаун".

При цьому Дональд Трамп у своїй п'ятничній заяві про відновлення роботи бюджетних структур чітко дав зрозуміти, що його рішення піти на угоду з Конгресом продиктоване турботою про тих американців, які постраждали від бюджетної кризи останнього місяця, а не є поступкою демократам. Він пообіцяв, що співробітники федеральних органів, яких він назвав "неймовірними патріотами", отримають зарплату за час, поки тривав "шатдаун", у повному обсязі.

Ближче до вечора п'ятниці Трамп підписав указ про відновлення роботи федерального уряду.

Втім, нинішнє перемир'я – це лише перепочинок перед наступною атакою, елементарне відведення пари і ослаблення критики на адресу глави Білого дому.

А про те, що Дональд Трамп налаштований рішуче відстоювати свій курс на вибивання тих самих майже 6 млрд доларів, свідчить вже раніше оприлюднений меседж-страшилка. 24 січня на зустрічі в Білому домі з питань торгівлі Дональд Трамп нагадав про "іншу альтернативу", яку він може застосувати в якості "вимушеного" кроку у відповідь на непоступливість демократів.

Тут треба згадати його ж прес-конференцію 4 січня – тоді президент США застеріг американський істеблішмент від протистояння його спробам довести до кінця справу зведення американо-мексиканського бар'єру. Американський президент недвозначно дав тоді зрозуміти, що може вдатися до режиму "national emergency" – надзвичайного стану, протягом якого стіна може бути добудована "дуже швидко" і без схвалення вищого законодавчого органу країни.

Крім того, Дональд Трамп на тій самій прес-конференції 4 січня не посоромився заявити, що в разі провалу переговорів з Конгресом "шатдаун" може тривати "місяці й навіть роки".

Втім, як жартують у США, Америка живе в режимі надзвичайного стану з моменту інавгурації Трампа.

Не випадково один із найавторитетніших сенаторів, незалежний депутат від штату Вермонт Берні Сандерс у своєму виступі перед Сенатом у п'ятницю 25 січня, буквально через пару годин після оголошення Дональдом Трампом тритижневого "перемир’я", жорстко засудив його готовність знову "закрити" уряд, якщо не доб'ється свого: "...Думаю, американському народу давно пора сказати цьому президенту, що він не диктатор, він не король, він не деспотичний правитель Саудівської Аравії, він не його авторитарний друг Володимир Путін, він – президент Сполучених Штатів. І він не може і не повинен надалі погрожувати закриттям цього уряду і тримати в заручниках сотні тисяч федеральних службовців".

Та чи означає те, що при такій своїй жорсткій, у стилі шантажу, риториці Дональд Трамп починає програвати битву за стіну своїм опонентам, пішовши на поступки законодавцям 25 січня?

У пошуках компромісу

Негативний соціальний ефект від "шатдауну" – це лише вершина того внутрішньоамериканського політичного айсберга і наслідок політичного протистояння в США.

Нагадаємо, наприкінці минулого року Республіканська партія втратила більшість у Палаті представників – нижній палаті Конгресу США, що зробило демократів більш непоступливими перед спробами Дональда Трампа нав'язати "свою гру". Що й дало свої результати минулого тижня.

Але, судячи з усього, якщо Трамп і програв битву, то не факт, що війну.

Адже в умовах жорсткого опозиційного клінчу з демократами і багатогранної тяганини навколо персони самого президента Трампу потрібно не просто думати про переобрання на другий термін; а швидше про те, як для початку максимально успішно пройти другий дворічний відрізок свого першого президентського терміну. А отже, треба діяти.

Діяти в напрямку, як мінімум, своїх передвиборчих обіцянок. Адже частково в основі нинішньої бюджетної кризи лежить спроба виконати обіцянки, з якими Дональд Трамп йшов на вибори ще 2016 року. Бо ж увесь президентський шлях Дональда Трампа підпорядкований стратегічній формулі "зробити Америку знову великою", що виходить далеко за рамки тільки теми прикордонної стіни.

Інша справа, що початок нового "шатдауну", та ще й через введення надзвичайного стану, було б "too much" навіть для Трампа.

Не виключено, що цей тритижневий проміжок перед потенційно можливим "шатдауном" буде використаний американським президентом для поліпшення своїх позицій перед викликами численних розслідувань.

Аж до придбання індульгенції від початку процедури імпічменту в обмін на скромніше фінансування будівництва стіни на кордоні і більшу поступливість в інших питаннях. Ще перед "шатдауном" демократи все ж готові були виділити на будівництво $1,3 млрд, а отже, цілком можливо, в ході переговорів сторони зможуть вийти на компромісний бюджет.

Якщо, звісно, демократи не вирішать розвивати свій успіх і йти до кінця, підставляючи країну під загрозу нового "шатдауну".

Дилема Трампа

За всієї рішучості Трампа продовжити будувати стіну і після 15 лютого, його можливості для маневрів все ж таки обмежені.

Як підкреслив член верхньої палати Конгресу республіканець від Південної Кароліни Ліндсі Грем, відомий своєю підтримкою Трампа, в разі незгоди демократів на фінансування будівництва стіни президент має оголосити надзвичайний стан. Це досить послідовна позиція, з огляду на те, що раніше, на самому початку січня 2019 року, Ліндсі Грем недвозначно окреслив перспективи стіни і Дональда Трампа: програш боротьби за стіну, ймовірно, означатиме кінець його президентства.

Втім, навіть тут у Трампа є вихід – відмову від "заповітної мрії-стіни" завжди можна виправдати силою демократичних традицій Америки і мантрою про те, що інтереси американських громадян – понад усе, "а не якась там стіна" і "шатдаун", що вперся у цю стіну.

Власне, це абсолютно нормально в демократичному суспільстві, де інтереси нації ставлять на порядок вище вузькокорпоративних інтересів, навіть президентських. Саме це і мав на увазі Берні Сандерс, нагадавши Трампу, що він є президентом Сполучених Штатів.

Тож і в Білому домі, і в Капітолії майбутні три січневих морозних тижні будуть гарячими.

А поки Дональд Трамп готується оголосити 29 січня своє щорічне послання Конгресу "Про становище в країні", яке мало не зірвалося, знову ж таки, через "шатдаун"...

Автор: Сергій Глебов,

заступник директора Інституту соціальних наук Одеського національного університету імені Мечникова

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.