Друга фаза революції: як Вірменія проводить реформи та що там думають про "Кримнаш"

П'ятниця, 7 червня 2019, 14:46 — , Європейська правда, з Єревана
Фото: AFP

Блокування роботи усіх судів у країні. У буквальному сенсі – фізичне блокування активістами, які оточили будівлі судів за закликом прем’єр-міністра Нікола Пашиняна. Ця акція прямої дії стала відповіддю прем’єра-революціонера та громадян на скандальне рішення одного із судів.

Саме так у Вірменії почалася масштабна судова реформа.

Результатом цієї реформи має бути те, чого так і не вдалося зробити Україні – глибоке, майже повне оновлення суддівського корпусу.

Цікаво, що США та ЄС, які завжди дуже болюче ставляться до спроб втручання влади у роботи судових органів, не стали акцентувати увагу на блокаді та повністю підтримали вимоги Пашиняна щодо масштабної заміни суддів.

Ця історія проілюструвала, що вірменська революція, яка нещодавно відсвяткувала першу річницю, не збирається знижувати обертів.

Та внутрішні зміни досі не призвели до істотної корекції зовнішнього курсу.

На світовій арені Вірменія і надалі лишається сателітом Росії. Зокрема, в ООН Єреван продовжує голосувати в унісон із РФ та всупереч позиції західних демократичних держав навіть у принциповому для нас питанні про порушення прав людини в анексованому Криму.

Чи є шанс, що і тут стануться зміни?

Щоб знайти відповіді на це питання, ЄвроПравда вирушила до Єревана.

"Будемо відверті – дружба не склалася"

Аеропорт Єревана обвішаний плакатами про початок чемпіонату світу з футболу. Не дивуйтеся, ви не пропустили гарячі футбольні новини – йдеться про чемпіонат світу... серед невизнаних держав.

І до речі, він проходить не у Вірменії, а у самопроголошеному Нагорному Карабаху.

Та для нас важливо, що до останнього моменту учасниками цього "чемпіонату" мали бути команди з так званих "ДНР" та "ЛНР".

"Ініціатива як самого чемпіонату, так і включення цих команд у змагання надійшла від російської сторони, а точніше – Інституту країн СНД, яким керує депутат Держдуми Константін Затулін. У Вірменії багато хто сприйняв це як сплановану провокацію, як спробу дати старт процесу визнання цих утворень Вірменією", – пояснює співголова Європейської партії Вірменії Тігран Хзмалян.

Втім, він уточнює, що перед самим початком "чемпіонату", коли вже і розклад був сформований, і афіші надруковані, ці дві команди виключили зі змагань. "Це стало можливим завдяки втручанню уряду Вірменії. На щастя, російська провокація не пройшла", – резюмує політик.

Ця історія є гарною ілюстрацією спроб Єревана хоча б частково скинути щільну кремлівську опіку, з якою попередні вірменські уряди переважно навіть не намагалися сперечатися.

Читайте також
Кінець революції: як Пашинян йде до перемоги у проросійській Вірменії

Півроку тому, напередодні дострокових парламентських виборів, які дали Пашиняну конституційну більшість, ЄвроПравда вже робила репортаж з Єревана.

Тоді ми обговорювали з місцевими політиками та політологами ймовірність відходу держави від відверто проросійського курсу. Прогнози були обережними – на відміну від внутрішньої політики, де зміни мають бути миттєвими, всі казали, що зовнішня політика якщо й коригуватиметься, то дуже поступово.

Нині вірменський політолог Рубен Меграбян каже, що процес все ж розпочався. Він бачить ознаки поступової корекції зовнішнього курсу країни.

"Так, у голосуванні щодо Криму, на превеликий жаль, ми і зараз голосували разом із РФ. Та пізніше з’явилися приклади відходу від російської позиції", – він нагадує голосування в ООН російської декларації щодо Ізраїлю, де Вірменія утрималася. "Раніше навіть така фронда була неможлива", – уточнює політолог, припускаючи, що тенденція матиме продовження.

Вже після нашої зустрічі прогнози підтвердилися: 5 червня на голосуванні Генасамблеї ООН щодо внесеної Грузією декларації про статус біженців з Абхазії та Південної Осетії Вірменія не стала голосувати проти, як Росія, а просто не взяла участі у голосуванні. Досі, як відзначають вірменські ЗМІ, Єреван завжди голосував проти усіх внесених Грузією резолюцій з подібних питань.

Але не варто мати завищені очікування.

Як переконалася ЄвроПравда, серед найближчого оточення Пашиняна і досі є неприховані прихильники "російського курсу".

Один із радників вірменського прем’єра погодився поспілкуватися з українцями "не під запис", і відверто усіх здивував, прийшовши на зустріч із папкою... з написом на ній "Посольство Російської Федерації".

На очевидне запитання про Крим він відреагував більше ніж однозначно.

"Зміна системи влади на демократичну не обов’язково має призвести до зміни зовнішньополітичного вектора. Тим більше, що в контексті Арцаху (Нагорного Карабаху) для нас принципово відстоювати право націй на самовизначення. Тому не варто чекати зміни нашої позиції щодо Криму. Будемо відверті, наша дружба з Україною не склалася", – заявив він, додавши, що на цьому припиняє спілкування.

Від блокади до люстрації

Щоправда, в Єревані є і ті, хто має більше оптимізму щодо можливості змін – але у майбутньому.

"Про яку зміну курсу можна говорити, коли вся країна пронизана агентами РФ. Так, революція провела очищення парламенту та уряду, проте їх досі багато і в судовій владі, і в медіа, і, що дуже важливо, в армії та спецслужбах", – пояснює таку двозначну політику Пашиняна депутат Тігран Хзмалян.

В очищенні судової влади він бачить новий етап "дерусифікації". "Судді просто виявилися першими, бо вони першими відверто кинули виклик", – додає він.

Читайте також
Війна з попередниками та "дружба" з Москвою: якою стане Вірменія після перемоги Пашиняна

 

Йдеться про рішення суду відпустити під домашній арешт другого президента Вірменії Роберта Кочаряна – мабуть, найбільш непопулярного політика країни. Вимога покарати експрезидента за криваві події 2008 року, коли під час розгону демонстрації після виборів загинули 9 людей, – одна з ключових політичних обіцянок Пашиняна.

Його судове переслідування почалося після зміни влади у Вірменії, а рішення суду звільнити його з-під арешту стало справжнім викликом новій владі.

У відповідь прем’єр-міністр закликав громадян розпочати безстрокове блокування судів. Як і минулого року, на вулиці вийшли десятки тисяч вірмен, які блокували входи та виходи з будівель, доки Пашинян не оголосив, що "мету досягнуто" і блокаду можна знімати.

Показавши суддям свою силу, прем’єр дав старт повному оновленню судової влади. Механізм реформи наразі обговорюється з Радою Європи.

"Чому Європа підтримала наші дії? Та хоча б тому, що багато років за минулої влади вона надавала мільйони євро на проєкти очищення судової влади – і ці кошти завжди зникали. Тому наші західні партнери чудово знають, що таке вірменська система судочинства, і прекрасно розуміють, що її потрібно докорінно змінювати", – пояснює речник Пашиняна Владімір Карапетян.

А щоби додатково заспокоїти і Страсбург, і Брюссель, і Вашингтон (який також підтримав ідею докорінної реформи), Єреван дав чіткі гарантії, що процедури будуть розроблені спільно з експертами Ради Європи та надані на аналіз Венеціанській комісії.

Причини того, що Захід не став обурюватися через неприхований тиск уряду на суд, пояснив політолог Рубен Меграбян:

"Так, у перші години в ЄС був шок, з’явилися заяви, що так робити не можна. Проте досить швидко прийшло розуміння – у ситуації, коли довіра до суддів така низька, що вони можуть виходити на вулицю лише з охороною, немає альтернативи люстрації".

За його словами, процес очищення планується провести наступним чином: парламент абсолютною більшістю, не менше 80% голосів (тоді як партія Пашиняна має лише 70%), сформує люстраційний комітет. Він має перевірити всіх суддів, проаналізувавши як ухвалені ними рішення (приміром, підставою для звільнення є успішне оскарження рішення конкретного судді в Європейському суді з прав людини), так і їхній нинішній матеріальний стан.

"На посадах залишиться до 30% діючих суддів – це такі собі "робочі конячки", які чесно отримали свої посади, проте досі не мали шансів на кар’єрне зростання. Решту позицій заповнять через прозорий конкурс", – пояснює політолог.

Тігран Хзмалян уточнює: успіх очищення залежить від згоди допустити до конкурсу представників діаспори. "Щось схоже мало місце у Грузії – там очищення суду було зроблено з запрошенням на вакантні місця суддів зі США. Але ми зараз у кращій позиції. Вірмени мають багатомільйонну діаспору по всьому світу, серед яких є багато юристів з освітою найкращих світових університетів, і головне – вони гарантовано не пов’язані з політичною корупцією всередині Вірменії", – додає експерт.

"Зе-очікування" у Вірменії

А тим часом в уряді Вірменії мають сподівання на швидку зустріч Пашиняна з Володимиром Зеленським. "Вітаючи Зеленського з обранням, Нікол Пашинян запросив нового президента України до Вірменії. Також ми сподіваємося й на швидкий візит прем’єра-міністра в Україну", – каже речник революційного прем’єра Владімір Карапетян.

До речі, більшість вірменських співрозмовників чомусь упевнені, що Зеленському під силу добитися прориву у відносинах із Єреваном.

Доходить до кумедного. Так, депутатка Ради старійшин (міської ради) Єревана Техміна Варданян з опозиційної фракції "Луйс" відразу після довгих компліментів Зеленському та його творчій кар’єрі починає розгромно критикувати мера Єревана – колишнього комедійного артиста та ведучого Айка Марутяна.

За її словами, якби не підтримка Пашиняна, жителі столиці ніколи не віддали б голоси за коміка, адже це є ганьбою для них. А на питання, чи не бачить вона конфлікту між цим та компліментами на адресу нового президента України, депутатка впевнено відповідає:

 "Як можна порівнювати? Зеленський ніколи в житті не грав жіночих ролей! Це ж принципова різниця!".

Що ж, для Вірменії це справді може бути аргументом. Тому щоби не псувати позитивні враження від нового керівництва нашої держави, українська група вирішила не розповідати депутатці про деякі епізоди творчого доробку нового українського президента.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди", з Єревана

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua