Імпічмент на тлі Зеленського: які звинувачення висунули Дональду Трампу

Середа, 25 вересня 2019, 11:15 — , для Європейської правди
Фото: nbcnews.com

Спікер Палати представників Ненсі Пелозі оголосила про початок імпічменту президенту Трампу. 

Можна сказати, що демократи довго шукали приводів розпочати цю процедуру та нарешті знайшли таку можливість. Нею стала розмова Дональда Трампа із Володимиром Зеленським, яку противники американського президента трактують як шантаж.

День, коли всі забули про ООН

Поки Дональд Трамп перебуває в Нью-Йорку, зустрічаючись зі світовими лідерами на полях 74-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, у Конгресі проти нього почалася справжня війна.

Спочатку сам Трамп підтвердив, що він дійсно планував скасувати надання фінансової допомоги Україні перед розмовою з президентом Зеленським.

На думку президента США, європейські країни, наприклад Франція та Німеччина, мають також надавати підтримку Україні, а оскільки вони не роблять це достатньою мірою, то основну допомогу Київ завжди розраховує отримати від Вашингтона.

Опоненти Трампа – демократи – не втрачають нагоди заявити про недостойну поведінку президента, але очільник Білого дому запевнив, що цілком готовий до оприлюднення тексту розмови з українським президентом.

Також у Білому домі почали переговори щодо запрошення на слухання до Сенату тієї особи, яка подала скаргу на Трампа, що і стало причиною оголошення початку імпічменту.

Чи заслужив Трамп на імпічмент?

Президент США неодноразово давав зрозуміти, що може собі дозволити робити все, що вважає за потрібне для власної політичної кар’єри та країни загалом.

Усі його заяви навколо ситуації, яка склалася внаслідок його розмови із Зеленським, не виходять за межі його звичної риторики щодо усіх держав, яким США надає допомогу.

Те саме стосується і заяви Трампа про те, що перед розмовою із Зеленським він планував скасувати допомогу Україні. Причиною сумнівів у необхідності виділення чергової допомоги стала недостатньо активна фінансова допомога Україні з боку Європейського Союзу.

Схожі заклики лунали трохи більше ніж рік тому, перед зустріччю з Путіним у Гельсінкі у липні 2018 року.

Тоді Трамп звинуватив усіх членів НАТО у недобросовісній участі в організації, погрожуючи виходом США з Альянсу, але, очевидно, цим лише прагнув показати свою наполегливість у просуванні американських інтересів, що, власне, і викликає симпатію в американців до Трампа. 

Втім, у даному випадку вимога щодо розслідування справи Байдена та грошова допомога як винагорода за успішну її передачу Білому дому виглядають саме як шантаж, відповідно до федерального закону про хабарництво.

І це єдиний можливий злочин, який наразі можуть інкримінувати Трампу.

Дивні питання

Разом із тим старт нинішньої процедури імпічменту вже викликав низку гострих запитань. Без відповідей на них неможливо оцінювати й шанси та наслідки цього процесу.

Читайте також
Шантаж на тлі виборів: чому розмова з Зеленським може призвести до імпічменту Трампа

Чому цей скандал виник лише зараз?

Відповісти на це запитання може лише людина, яка подала скаргу на Трампа, та голови трьох профільних комітетів Конгресу, які зараз розслідують цю скаргу.

Для більшості американських конгресменів відкритим залишається питання, чому факт можливого використання посади у власних політичних цілях президентом їхньої країни було представлено лише за два місяці після самої розмови 25 липня. 

Закон, що регулює питання анонімних скарг на вищих посадових осіб з боку розвідки, прописаний не надто конкретно. Цілком вірогідно, що спираючись на досвід конгресменів у проведенні аналогічних слухань, широкі повноваження комітетів, а також важливість присяги у верхній палаті Конгресу, лише Сенату буде дозволено вирішувати остаточну долю цієї скарги, а отже, і імпічменту загалом, як це передбачено Конституцією.

"Неприпустимим є нехтування процедурними вимогами парламентського контролю на рівні комітетів Конгресу, але ця ситуація вже яскраво продемонструвала відсутність чіткого розмежування повноважень комітетів нижньої палати парламенту та органів розвідки", – так прокоментував для "Європейської правди" професор університету Райта (США) Ліам Андерсон.

Ще одне важливе питання: чому початок процедури імпічменту стався у найбільш незручний для американського президента момент?

Трамп зараз перебуває в Нью-Йорку, де вже встиг зустрітися з президентом Польщі Дудою та лідером Єгипту Ель-Сісі, прем’єр-міністрами Індії Моді, Сінгапуру Лі, та на 25 вересня запланована зустріч із Володимиром Зеленським.

Він однозначно не може покинути дипломатичні кола в ООН, аби бути у Вашингтоні, де щодо нього вже почали процес імпічменту.

Третє питання: чому лідери демократів запізно відреагували на цей скандал?

Першою висловилась Камала Харріс – сенаторка з Каліфорнії, яка замикає першу четвірку лідерів рейтингів на праймеріз. На минулих дебатах у своєму вітальному слові Харріс назвала Трампа загрозою для всієї Америки.

Втім, її навіть не можна назвати лідером праймеріз, адже рейтинг трійки "Байден, Воррен, Сандерс" значно вищий за решту кандидатів.

Натомість лідер перегонів та фігурант цієї справи Джо Байден висловлюється щодо ситуації винятково через коментарі ЗМІ.

Двоє інших лідерів праймеріз демократів Елізабет Воррен та Берні Сандерс висловили свою підтримку початку процесу імпічменту лише напередодні його оголошення спікером нижньої палати Конгресу.

Що далі?

Імпічмент, який передбачений у Конституції США, не проходив повноцінно жоден президент. Наприклад, Річарда Ніксона, очевидно, усунули б з посади, якби він добровільно не подав у відставку, імпічмент Клінтону був лише розпочатий у нижній палаті, але так і не завершений у Сенаті.

Наразі, за повідомленням NBC news, близько двох третин членів Палати представників готові підтримати імпічмент Трампу. Втім, це свідчить лише про те, що опоненти Трампа вже узгодили позиції щодо попереднього голосування у нижній палаті Конгресу. 

Проте чи матиме таке голосування продовження у Сенаті?

"Предмет злочину, в якому обвинувачується посадова особа (президент у даному випадку), має бути чітко і зрозуміло представлений у нижній палаті для оголошення імпічменту. Треба ще зуміти довести факт самого проступку, і лише тоді це може стати причиною розгляду імпічменту Сенатом", – вважає суддя Верховного суду штату Огайо Шерон Кеннеді.

До того ж прецедент імпічменту стане потужним ударом по всій американській політичній системі, від якого постраждають і республіканці, і демократи. Зрештою, навіть у випадку можливого відсторонення президента від посади влада перейде до віцепрезидента Майка Пенса, який однозначно стане продовжувачем політики Трампа на всіх напрямках.

Тому опоненти радше хочуть збільшити тиск на Трампа напередодні активної фази президентських перегонів 2020 року. А майже миттєве оголошення початку збору підписів щодо підтримки імпічменту на сайті демократів змушує пильно придивитися до версії про стратегію планування політичного тиску заздалегідь.

Стратегія Трампа

Президент США демонструє американцям з трибуни Генасамблеї ООН, що він готовий прийняти цей виклик та зробити все, аби відбілити свою репутацію.

Дональд Трамп впевнений, що республіканці не голосуватимуть проти свого президента, навіть якщо він не має одностайної підтримки всередині партії. Адже можливе голосування за імпічмент з боку республіканців (тобто – розкол партії) де-факто позбавляє їх шансів на успішну власну кампанію вже 2020 року, де одночасно разом із президентськими виборами пройдуть і вибори до Конгресу.

На додачу, на побутовому рівні американці з великою пересторогою ставляться до ідеї імпічменту через телефонний дзвінок, розуміючи, яким ударом по іміджу США як лідера демократичного світу стане можливе усунення Трампа. 

Також не слід забувати, що можливе оголошення імпічменту в Палаті представників за ініціативи демократів, навпаки, робить Трампа в очах його прихильників сильним президентом, який йде проти системи.

Такі настрої посилив результат розслідування спецпрокурора Мюллера щодо можливої змови Трампа і керівництва РФ. Розслідування, на яке було витрачено $32 млн, так і не довело реальної змови, що дозволило Трампу назвати його "найбільшим полюванням на відьом в історії США".

Невипадково така ж саме фраза пролунала і вчора щодо оголошення імпічменту. 

Білий дім зараз намагається запросити ту людину, яка, власне, подала скаргу на Трампа, до Конгресу, аби та дала свідчення під присягою і пояснила, що конкретно було інтерпретовано як тиск на президента іншої країни з метою здобуття персональних політичних дивідендів.

Водночас така стратегія може нести й ризики для президента США.

Дональд Трамп сам загнав себе в глухий кут, наполягаючи на оприлюдненні тексту розмови. Розмови лідерів держав телефоном зазвичай не розголошують, і це може стати невдалим прецедентом.

Однак головне в тому, що за імпічмент у нижній палаті Конгресу голосують не професійні юристи, а конгресмени, більшість з яких зараз є політичними опонентами Трампа.

Тому не так вже й важливо, що буде продемонстровано в текстовому записі розмови, адже будь-які натяки на порушення Конституції роблять позитивне рішення нижньої палати щодо імпічменту більш ніж реалістичним. 

І хоча рішення нижньої палати є далеко не остаточним, а повноцінний імпічмент може оголосити лише Сенат, більшість в якому складають однопартійці Трампа, така політична перемога демократів повністю змінює передвиборчі розклади президентських виборів наступної осені.

Автор: Владислав Фарапонов,

експерт аналітичного центру "Ad astra", студент університету Wright State University (США)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua