Зустріч за крок від катастрофи: які наслідки для України матиме скандал у США

П'ятниця, 27 вересня 2019, 15:15 — , для Європейської правди
Фото пресслужби Офісу президента України

Нинішній тиждень видався дуже бурхливим для Сполучених Штатів, а відтак і для України, оскільки вона проти волі виявилась втягненою у гострий внутрішньоамериканський скандал.

Ситуація є динамічною, кожний день приносить нову важливу інформацію з того боку океану.

Але уже вимальовуються певні контури. А відповідно, є необхідність зробити попередні висновки.

Кілька днів, які вразили США

У палаті представників запускається процес слухань про імпічмент президента Дональда Трампа. Формальною причиною стає факт тиску з боку президента Трампа на керівництво України.

Читайте також
Імпічмент на тлі Зеленського: які звинувачення висунули Дональду Трампу

Тиск відбувався, як можна побачити, задля примушення Києва надати допомогу Трампу в боротьбі з його політичними опонентами, демократами, зокрема колишнім віцепрезидентом, а зараз одним із кандидатів на номінацію на пост президента Джо Байденом.

Окрім "справи Байдена" Трамп також, вочевидь, бажав реанімувати теорію про нібито втручання України у хід виборів 2016 року.

Деталі тиску можна побачити у розмові президентів Трампа та Зеленського від 25 липня, розшифровку якої було оприлюднено кілька днів тому. Окрім власне тиску увага прикута до питання про те, чи дійсно Трамп намагався використати допомогу Україні з боку США як певний елемент шантажу – адже відомо, що надання цієї допомоги було призупинено прямим розпорядженням Трампа за кілька днів до розмови 25 липня.

Ключовим моментом розмови двох президентів видається той, коли президент Зеленський починає говорити про перспективи подальшої допомоги з боку США, а президент Трамп відразу ж починає говорити, що для цього йому щось потрібне від Києва.

Через це ініціатори слухань з питання імпічменту вважають за можливе говорити про шантаж, використання допомоги США президентом Трампом у власних політичних цілях, намагання Трампа використати іншу країну для пошуку бруду проти свого політичного опонента.

За думкою ініціаторів процесу імпічменту, цього цілком достатньо для звинувачення президента у кримінальному зловживанні своєю владою.

У четвер, 26 вересня, було оприлюднено зміст скарги невідомого державного службовця, яка була у витоків цієї кризи. З цього тексту випливає, що Білий дім дивним чином поводився із записом розмови президентів від 25 липня, направив її у надзвичайно утаємничену інформаційну базу, хоча зазвичай розмова такого типу мала б зберігатись у звичайній базі.

Тобто, з точки зору автора скарги, були помітні ознаки того, що відбувається щось дивне, незвичне.

Крім цього, у той же самий день дав свої свідчення у Конгресі тимчасово виконуючий обов'язки Директора з національної безпеки Джозеф Макгуайр. Його було призначено на цю посаду невдовзі після розмови 25 липня, після того, як його попередник Ден Коутс раптово пішов у відставку, а його дуже кваліфікованій заступниці і шанованій ветеранці розвідки Сью Гордон не дали зайняти його місце.

Макгуайр розповів, що вважає дії державного службовця – автора скарги адекватними. Він також розповів, що начебто хотів передати скаргу до Конгресу, але спочатку вирішив порадитися з Білим домом та Міністерством юстиції, а вони уже заблокували подальший процес розгляду скарги.

А відповідно, ці свідчення також виставляють Білий дім у негативному світлі.

Що далі?

Які можна дати прогнози щодо подальшого розвитку цього скандалу?

Слухання щодо імпічменту відбудуться у відповідних комітетах палати представників (головним чином у комітеті з правових питань), а можливо, і в якихось комітетах Сенату. За підсумками слухань пройде голосування з імпічменту у палаті представників.

Швидше за все, результатом цього голосування стане оголошення імпічменту президенту.

Власне, головним завданням останніх днів для керівництва демократів у палаті представників було переконатися, що вони мають відповідні голоси.

Після цього справу буде передано в Сенат, де за імпічмент має бути подано дві третини голосів. Теоретично це можливо, але на практиці навряд чи цього можна очікувати.

Можливо, дехто з республіканців і пристане на підтримку імпічменту, але, швидше за все, це будуть одиниці. Тому президент Трамп матиме шанс залишитися на своїй посаді до кінця терміну.

Найважливішим питанням поточного політичного моменту у США стає таке:

яким чином процес імпічменту вплине на настрої пересічних американців, виборців?

Донедавна процес імпічменту не мав великої підтримки громадськості, але зараз уже фіксується певне зростання її рівня. Для демократів імпічмент становить певний ризик, адже точно не відомо, як відреагують прості американці.

Також наразі важко сказати, яким чином ця історія вплине на рейтинг Джо Байдена.

Рятівна зустріч?

Протягом кількох днів не було зрозуміло, чи містить згадана вище скарга дані про якісь інші епізоди, окрім розмови від 25 липня, і чи містить вона дані про інші напрямки зовнішньополітичної діяльності Білого дому, окрім "українського напрямку".

Зараз ми отримали відповідь: йдеться тільки про "український напрямок", але цих епізодів чимало.

Власне скарга нагадує аналітичну записку на тему "Еволюція тиску президента Трампа на Україну".

З тексту отримали пояснення, чому саме віцепрезидент Майкл Пенс був відсутній на інаугурації президента Зеленського (хоча здогадки з цього приводу були й раніше), та багато іншого.

Контекст чіткий: президент Трамп та його оточення намагалися принести комплекс стратегічної співпраці двох країн у жертву своїм дрібним політичним маніпуляціям, віддаючи перевагу власним інтересам за рахунок національних інтересів США.

Читайте також
Шантаж на тлі виборів: чому розмова з Зеленським може призвести до імпічменту Трампа

За останні дні чимало дізналися про те, що представники зовнішньополітичного та військового істеблішменту США намагались чинити певний опір діям президента. Спочатку вони намагалися з’ясувати причини блокування допомоги Україні, потім робили численні свідчення на підтримку такої допомоги.

Коли стало зрозуміло, що допомога залишається заблокованою, про цю надзвичайну ситуацію було повідомлено Конгрес.

Тільки енергійне втручання Конгресу нарешті призвело до розблокування допомоги й кошти спрямували в Україну. Таким чином, ми отримали зайвий яскравий приклад того, про що давно казали експерти: є президент Трамп зі своїм оточенням, а є істеблішмент. Президент за будь-яку ціну просуває свої інтереси, а істеблішмент намагається відстоювати інтереси США. Такий прихований конфлікт зараз остаточно став публічним.

Апогеєм розвитку цієї драми у її відношенні власне до українсько-американських відносин стала зустріч президентів Трампа та Зеленського у Нью-Йорку. Київ давно намагався організувати таку зустріч на вищому рівні. Але, звісно, хотілось повноцінного державного візиту до Вашингтона.

Сьогодні вже точно зрозуміло, що зволікання з таким візитом було частиною тактики тиску на Київ з боку президента Трампа. І ось зустріч президентів нарешті відбулася протягом сесії Генеральної Асамблеї ООН, але можна точно сказати, що вона відбулась на несприятливому тлі.

З одного боку, зустріч все одне була корисною для обох сторін. Для Трампа було важливо показати, що все гаразд, нічого особливого не відбувається і спробувати витягнути з вуст Володимира Зеленського визнання того, що тиску начебто не було.

Для Києва було важливо продемонструвати, що цей скандал не означає розриву двосторонніх відносин.

Обом президентам треба було показати, що діалог триває, хоч і за таких надзвичайних обставин.

Наслідки для України

Абсолютно очевидно, що президент Зеленський опинився у складному становищі.

Без погодження з Києвом у Вашингтоні оприлюднили запис розмови від 25 липня. Це доволі безпрецедентне явище.

У тій розмові можна помітити певні прикрощі у тому, що казав президент України. Сюди можна віднести фрази про "кишенькового" нового генерального прокурора, дуже дивний пасаж про колишнього посла США в Україні Марі Йованович та інше.

Але при цьому зрозуміло, що український президент намагався підлаштуватися під незвичний типаж свого співрозмовника. Крізь цю призму і треба сприймати його частину діалогу.

Зеленський ставив за мету продовжити співпрацю з США, а тому й робив для цього все можливе.

Від початку цього скандалу склався консенсус експертів з обох боків океану щодо того, що Україні потрібно максимально дистанціюватися від цієї історії. Нечасто за історію двосторонніх відносин провина за напруження в них лежить на американській стороні.

Підтверджувати, що тиск мав місце, чи заперечувати це було б неправильно. Тому слова президента Зеленського у Нью-Йорку про те, що ніхто його ні до чого не підштовхував, стали, мабуть, не оптимальним моментом для нього.

Однак усі чудово розуміють, у якій надскладній ситуації він опинився. Моніторинг реакцій у США на цю зустріч це доводить. Переважна більшість коментаторів демонструють співчуття до українського лідера і розуміння його намагання викручуватися.

У найближчій перспективі не можна очікувати кризи у двосторонніх відносинах наших країн. Україна зацікавлена у продовженні співпраці. Так само у цьому зацікавлена велика та впливова частина американського істеблішменту та уряду.

Наші відносини – це більше ніж відносини з Трампом, це відносини з країною загалом. Президент Трамп не посміє продовжувати чинити тиск на Україну, принаймні робити це публічно. Адже до нього зараз прикуті усі погляди.

Тому "український напрямок" залишиться в надійних руках тих, хто вважає підтримку України важливою справою, такою, що відповідає американським інтересам. Але все одне, звісно, нам треба бути обережними й ретельно продумувати свої кроки на перспективу.

Катастрофи не сталося, але турбулентність зберігається.

Автор: Володимир Дубовик,

директор Центру міжнародних досліджень і доцент кафедри міжнародних відносин

Одеського національного університету імені І. Мечникова

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua