Ще в 1990-ті роки в Польщі чоловіки доживали в середньому до 66 років, жінки – до 75.

У східних сусідів ця цифра була значно нижчою, вони лише зараз досягли того рівня, на якому тоді була Польща: зараз в Україні середня тривалість життя становить 68 років у чоловіків і 77 у жінок, в Білорусі – 69 і 79, в Росії – 66 і 77.

У самій Польщі за минулі 20-30 років ситуація помітно покращилася: дані статистики говорять про те, що середня тривалість життя збільшилася до 74 років у чоловіків і 82 у жінок.

Починаючи з 1990-х років в Польщі спостерігається зростання середньої тривалості життя.

Як їм це вдалося? Це результат і того, що люди стали краще стежити за своїм здоров'ям, і розвитку медицини, в першу чергу – профілактики.

Майже як у середньому по ЄС

Втім, в останні роки ця обнадійлива тенденція дещо послабшала; крім того, тривогу викликає порівняно висока смертність серед чоловіків у Польщі.

Різниця в смертності між чоловіками та жінками є мінімальною серед неповнолітніх (0,7% і 0,6%), для людей до 45 років воно вже більше (5% проти 1,9%). До 75 років не доживає 46,3% польських чоловіків і 23,9% жінок.

Звичайно, в інших європейських країнах чоловіки також вмирають раніше (це пов'язано з тим, що жінки відповідальніше ставляться до свого здоров'я, а також з гормональними відмінностями), але зазвичай цей розрив менший.

Якщо в разі чоловічої смертності різниця між Польщею і середнім рівнем по ЄС становить 5 років, то в разі жінок – всього 2,5.

Якщо говорити про причини смертності, їхня перша трійка в Польщі така ж, як і в середньому по Європі. Серцево-судинні захворювання забирають життя 40% поляків (30 років тому ця цифра була більше – 52%).

На другому місці (25%) – рак; втім, в останні роки ситуація покращилася, особливо в тому, що стосується людей молодше 44 років. Загалом за останні 30 років кількість смертей від онкологічних захворювань зменшилася вдвічі.

На третьому місці – захворювання дихальних шляхів, які стають причиною 6,4% смертей; їхня кількість практично не змінюється. На відміну від попередніх двох груп захворювань, ця більшою мірою загрожує жінкам.

Великий гендерний дисбаланс простежується в разі нещасних випадків і отруєнь: серед чоловіків молодше 45 років вони становлять 36% від усіх причин смерті, тоді як серед жінок – у п'ять разів менше.

Цікаво, що мешканці сіл вмирають від захворювань серцево-судинної системи і дихальних шляхів, а також в результаті травм і отруєнь частіше, ніж міські жителі. Проте останнім більше загрожують рак і захворювання травної системи.

Але загалом, звісно, очевидно, що в Польщі відбулося вражаюче поліпшення ситуації з тривалістю життя. У чому ж його причини?

Профілактика та здоровий спосіб життя

Опубліковані дослідження показують, що все більше поляків (62%) займаються спортом, причому кожен третій робить це тричі на тиждень.

До них належать перш за все молоді освічені люди, що живуть у великих містах, при цьому серед старшокласників активний спосіб життя веде аж 91%. Найчастіше вони обирають біг, гімнастику або велосипед (у великих містах дуже недорогі громадські велосипеди – це вже норма).

Як відомо, така активність сприяє боротьбі з надлишковою вагою, тоді як кожен зайвий кілограм може скоротити життя на два місяці.

Ставлення до харчування в Польщі теж стає дедалі свідомішим: зростає популярність доступних "фітнес-дієт", а також консультантів і дієтологів.

Однак поляки здебільшого вельми традиційно підходять до кухні, яка не є надто здоровою – в ній панують відбивні, картопля і салати. Раціон, як і раніше, бідний на овочі та фрукти, а також продукти, приготовані на їх основі.

Крім того, є проблема цукру. Щоправда, в чистому вигляді його стали купувати менше, а половина споживачів намагається обмежувати його вживання, проте в 2018 році середнє споживання цукру на одного жителя досягло рекордної для Польщі кількості – 51 кілограм.

Це, ймовірно, наслідок недостатнього знання про склад їжі, адже головним чином йдеться про зміст цукру в продуктах переробки.

Але поступово картина змінюється на краще.

Останнім часом поляки частіше перевіряють не лише термін придатності продукту, але і його склад, а також інформацію про харчову цінність.

Це заслуга, зокрема, кампанії під гаслом "Менше цукру, солі, жиру? Купую!", проведеної пару років тому Інститутом харчових продуктів і харчування.

Її метою було донести до споживачів просту думку: потрібно уважно читати етикетки на тому, що вони купують у магазині.

Багато хто переконався, що шляхом порівняння можна вибрати здоровіше харчування і що навіть ідентичні на перший погляд продукти можуть відрізнятися за складом і харчовою цінністю.

Світлофор здоров’я: як британцям допомагають обирати здорову їжу

У тому, що стосується профілактичних заходів, тенденція теж дедалі сприятливіша.

Статистика свідчить, що 55% поляків як мінімум раз на рік проходять медичне обстеження. Найчастіше на них записуються жінки, нерідко спонукаючи і чоловіків слідувати за ними. Охоче ​​звертаються до лікарів також і літні люди.

Розробляється багато профілактичних програм, в рамках яких кожна людина, охоплена державною страховкою, може залежно від віку пройти певні обстеження без направлення від лікаря.

Можливо, саме завдяки цьому спостерігається зниження смертності в результаті деяких захворювань. Не виключено, що статистика була б кращою, якби не той факт, що лише кожен п'ятий поляк раз на декілька років проходить профілактичні обстеження.

Автор: Маріуш Гогуль,

доктор біологічних наук, біохімік, популяризатор науки

Стаття була опублікована на порталі "Нова Польща". Републіковано за згодою власника авторських прав