Прем'єр із карантину: як пандемія подарувала румунській опозиції шанс на реванш

Середа, 18 березня 2020, 16:03 — , для Європейської правди
Фото пресслужби уряду Румунії

Вступ на посаду прем'єр-міністра, який на той момент перебував у самоізоляції через контакт із носієм коронавірусу? За умов пандемії цей сценарій став цілком можливим! Щоправда, працювати і навіть присягатися під час призначення новому очільнику уряду доводиться не знімаючи медичної маски.

Румунію не можна назвати країною, що найбільше постраждала від коронавірусу, втім, пандемія мала ледь не найбільший вплив на її політику.

Як і в Україні, період епідемічної турбулентності у Румунії збігся з турбулентністю політичною.

І якщо в Києві склад Кабміну змінився досить оперативно, то у Бухаресті процес його зміни затягнувся – від початку лютого, коли парламент висловив недовіру кабінету Людовика Орбана, і до середини березня повноцінного уряду в державі не було.

Лише 16 березня, на тлі поширення коронавірусу та необхідності оперативно реагувати на всі супутні ризики, уряд було призначено і прем’єром став... знову Людовик Орбан!

Присяга у масці

Парадокс призначення нового румунського уряду – в тому, що голоси за нього віддали й соціал-демократи, які лише недавно голосували за висловлення йому недовіри.

Зміна пріоритетів? Не зовсім.

Реванш корупціонерів: які ризики несуть дострокові вибори у Румунії

Соціал-демократи, коли голосували за відставку міноритарного уряду Людовика Орбана, не виключали, що, поєднуючи зусилля із колишніми союзниками з ALDE та PRO-Romania, зможуть не лише домогтися відставки ставленика чинного президента Клауса Йоганніса, але й, можливо, призначити умовний уряд технократів.

Такий сценарій дозволив би цим політичним силам оговтатися після карколомних поразок минулого року, коли соціал-демократи та їхні союзники програли вибори до Європарламенту, "втратили" свого лідера Лівіу Драгню, який потрапив до в’язниці за корупцію і зловживання владою, а також програли президентські вибори, де представниця соціал-демократів Віоріка Денчіле суттєво поступилася Клаусу Йоганнісу.

На чолі з новим лідером партії – спікером нижньої палати парламенту Марчелем Чолаку, з урахуванням уроків минулого і спираючись на потенційний альянс з PRO-Romania Віктора Понти, соціал-демократи сподівались досягти прийнятних результатів на чергових парламентських виборах наприкінці року.

Поширення COVID-19 перекреслило плани обох великих політичних гравців.

В таких умовах президент Клаус Йоганніс провів відеоконсультації з парламентськими партіями і знову запропонував кандидатуру Орбана на пост прем'єр-міністра.

Оскільки ризики, що стоять перед новим урядом, суттєво зросли, соціал-демократи вирішили дати йому можливість "спалити" свій рейтинг.

Голосування при цьому йшло за особливою процедурою у дезінфікованому приміщенні, із використанням масок та рукавичок, а сам кандидат у прем’єри Людовик Орбан у той час перебував на самоізоляції, оскільки до того мав контакт із хворим на коронавірус сенатором (примітно, що й присягу президентові він складав у масці на безпечній відстані від лідера держави, а робота нового уряду координуватиметься безконтактно – телефонами та е-мейлами).

Уряд боротьби з вірусом

Відразу після формування уряду Людовик Орбан опинився на вістрі боротьби з COVID-19.

З 16 березня у країні діє надзвичайний стан.

Це дозволить вивільнити частину урядових фондів для боротьби з хворобою та спростить низку бюрократичних процедур.

Президент Йоганніс також запевнив, що додаткові кошти буде виділено на охорону здоров’я, ліки та обладнання, а уряд планує спрямувати не менше 1% ВВП на подолання негативного впливу пандемії на економіку.

Міністр фінансів Флорін Кицу також заявив, що готуються заходи з підтримки малих та середніх підприємців (МСП).

Уряду Румунії поталанило, адже ці кошти не будуть розглядатися Європейською комісією як бюджетний дефіцит.

Якби цього не сталося, то Румунія мала б ще більші клопоти з ЄС, оскільки за прогнозами ЄК бюджетний дефіцит країни становив би 4,9% ВВП у 2020 і 6,9% ВВП у 2021 році (і це без врахування ефекту пандемії, а здебільшого через економічно необґрунтоване рішення регулярно підвищувати пенсії, ухвалене попередниками Орбана).

ЄС також виділяє 47 млн євро з Європейського фонду регіонального розвитку на покращення медичних послуг на північному сході Румунії.

На додачу Нацбанк Румунії веде переговори з приватними банками щодо можливості запровадження кредитних канікул. Державні банки CEC та Banca Romaneasca вже оголосили про можливість відстрочки виплат на 1-2 місяці. Щоправда, приватні банки вимагають державних гарантій, і тут Румунії знову доведеться вести переговори з Європейською комісією.

Обговорюються також можливості відстрочки або тимчасового звільнення підприємців від сплати податків, а представники МСП закликають владу створити механізми надання допомоги та субсидій на виплату зарплат у найбільш вражених сферах.

* * * * *

Наскільки ефективним буде новий уряд Людовика Орбана і чи зможе він знайти баланс між соціальним захистом постраждалого населення та економічною об’єктивністю?

Відповідей на ці питання ще немає.

Втім, із впевненістю можна сказати, що дії уряду проти поширення коронавірусу неодмінно позначаться і на показниках підтримки його партії.

Якщо цей іспит уряд складе успішно, то восени націонал-ліберали мають усі шанси перемогти на виборах.

Якщо ні, то соціал-демократи, перемога яких ще донедавна вважалася малоймовірною, отримають реальний шанс на реванш.

Автор: Сергій Герасимчук,

експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.