Маски як нова національна ідея: як Чехія дійшла до виходу з жорсткого карантину

Вівторок, 28 квітня 2020, 09:27 — Тетяна Окопна, Прага, для Європейської правди
Фото: radio.cz

Початок епідемії став справжнім шоком для Чехії, внаслідок чого уряду довелося йти на тотальні заборони. 

Ці кроки виявилися успішними – зараз країна вже почала повертатися до нормального життя і навіть обговорювати можливості літнього відпочину за кордоном. 

При цьому самі чехи впевнені: зупинити вірус допомогли не стільки дії уряду, як "золоті чеські ручечки". І одночасно визнають: вірус нагадав людям вже призабуте життя за "залізною завісою".

"Заборонити все"

Ще на початку лютого чеський міністр охорони здоров’я закликав громадян не панікувати через коронавірус і поберегтися від сезонного грипу. Проте вже за кілька тижнів, 1 березня, Чехія почала бити на сполох – перші три випадки інфікованих.

Власне, саме їх – відвідувачів італійських гірськолижних курортів – зробили згодом винуватцями поширення вірусу в країні й спрямували в їхній бік потужну хвилю всенародної ненависті.

10 березня прийшов перший серйозний удар – уряд заборонив проводити акції за участі понад 100 осіб. У Празі саме добігав меридіану фестиваль документального кіно "One World", на який було запрошено гостей зі всього світу.

Після цього звичне життя в чеських містах і селах почало сипатися, мов картковий будинок.

12 березня в країні запровадили стан надзвичайної ситуації, чехам заборонили виїздити за кордон, іноземцям – в’їздити до Чехії, скасували всі види міжнародних сполучень, окрім авіаперевезень, а в самій країні зачинили все, окрім продуктових магазинів, зоотоварів та крамниць побутової хімії. Виходити з дому дозволялося лише, щоб доїхати до роботи, сходити на закупи чи принести хліба бабусі.

У готелях дозволили проживати лише туристам, що чекають на евакуаційні рейси додому.

На початку чеський уряд діяв за принципом: "заборонити все, де можуть збиратися люди; максимально обмежити всі міжлюдські контакти".

За кілька днів завжди шумна й велелюдна Прага змінилася до невпізнаваності.

Кілька наступних тижнів місто належало виключно листоношам, кур’єрам і водіям трамваїв без пасажирів.

На всіх вітринах – недбало прикріплені таблички "Зачинено".

Маски як національна ідея

Тим часом у Чехії зростає кількість інфікованих, а лікарні повідомляють про відсутність достатньої кількості засобів захисту та тестів.

Вирішити ситуацію з масками допомогла й Україна – перший український АН-124 "Руслан" із медичним вантажем з Китаю для боротьби з коронавірусом приземлився саме на чеському летовищі.

Літак зустрічали особисто прем’єр і кілька профільних міністрів, а за траєкторією польоту нашого "Руслана", який віз тести й захисні респіратори для лікарів, стежило пів країни, надсилаючи нашому "Руслану" тисячі віртуальних сердечок. 

Самі ж чехи не довго нарікали на недалекоглядну владу, а відразу ж перейшли до дії – тисячі людей по всій країні, які вимушено залишалися вдома, почали шити маски.

Шиття і носіння масок спрацювало, мов захисний механізм для суспільства, яке зрозуміло, що чекати допомоги поки що немає звідки.

Маски шили вчителі, продавці й топ-менеджери – їх роздавали сусідам, розносили по магазинах і пропонували через інтернет. Невдовзі запрацювала інтерактивна мапа з адресами місць, де можна отримати маску чи в кого її можна замовити.

На вулицях з’явилися спеціальні маскомати – автомати, в яких можна було придбати пошиту кимось маску й підтримати один із благодійних проєктів у місті.

18 березня уряд, взявши приклад із громадянського суспільства, зробив носіння масок у публічних місцях обов’язковим для всіх.

Власне, маски були всюди: лише в масках з’являлися перед публікою журналісти, у масках давали пресконференції політики й лікарі, у масках їздили в метро й трамваї і навіть у власному автомобілі.

Придбати медичну маску в аптеці ще довго буде неможливо, однак кількість власноруч пошитих масок на той час уже давно перевищувала реальні потреби населення в них. Навіть більше – чехи почали шити й відправляти маски поштою знайомим і друзям в Америку й Канаду, бо, як виявилося, за океаном зовсім мало хто має вдома швейну машинку.

Власне, одна з чеських національних гордостей – це "кутілство", тобто виготовлення всього різного власними руками.

 
Пам'ятник Масарику в місті Подєбради.Фото Еліни Антонової

"Золоті чеські ручечки", як про себе люблять говорити чехи, у ситуації з масками справді не підвели.

Ще для когось нові вимоги стали приводом нарешті поскаржитися в поліцію на нелюбимих сусідів, що без маски ловлять по під’їзду котів, чи на курців під вікнами вашого будинку, які, звичайно ж, без маски.

Один із чеських блогерів навіть написав, що в чехів прокинулося давно забуте комуністичне виховання, побудоване на культі доносів на всіх навколо себе.

Зрештою, за нехтування постановою про носіння маски поплатився і пам’ятник радянському маршалу Конєву в тому ж престижному районі Праги-6.

"У нього не було маски. Правила єдині для всіх – за межами дому можна перебувати тільки з прикритим ротом і носом", – написав староста району Ондржей Коларж у день демонтажу сумнозвісного пам’ятника з площі міста.

В інших чеських містах жителі для певності поодягали маски на пам’ятники першому президенту демократичної Чехословаччини Томашу Масарику.

Пиво само себе не врятує

Досить швидко чехи перейняли італійську традицію дякувати лікарям голосними аплодисментами – тож щовечора о 20:00 досі безлюдні вулиці оживали.

Зачинені вдома на карантин сусіди відчиняли вікна й виходили на балкони, щоб жвавими оплесками віддати шану людям у білих халатах.

Попри швидко введені суворі обмеження, кількість інфікованих у березні різко зростала. Найбільше нових підтверджених випадків COVID-19 у Чехії діагностували наприкінці березня, рекордну кількість – 373 нові випадки – зафіксували 27 березня.

У відповідь чеський уряд вводив нові й нові обмеження.

З часом було заборонено збиратися в громадських місцях більше двох й виходити на вулицю без особливої потреби, було перенесено всі хірургічні операції, окрім нагальних, а хронічним пацієнтам порадили перенести консультації з лікарем у телефонний режим.

З часом обмежень стало настільки багато, що навіть здавалося, що заборонено майже все.

Особливо пильно дбали про людей похилого віку. У магазинах і супермаркетах виділили спеціальний час, коли вхід було дозволено лише людям старшого віку (однак цього, звичайно ж, дотримувалися далеко не всі з них), а добровольці організовувалися в спеціальні дружини та допомагали тим із пенсіонерів, хто вирішував перебути складні часи в домашній самоізоляції.

Однак, попри всі обмеження, коронавірус таки пробрався до чеських будинків для літніх людей, мешканці яких ставали його легкою здобиччю.

Щоб вирішити цю проблему, добровольці почали жити в таких будинках в повній ізоляції від решти світу, спілкуючись лише зі своїми підопічними та не виходячи тижнями за поріг приміщення. 

Чехія, як і Україна, доволі швидко прийняла умови дистанційного життя. Ресторани продовжували готувати їжу на вивіз, броварні пропонували пиво на винос, а служби доставки активно шукали нових і нових кур’єрів.

Проте довгі тижні карантину без найменшого розуміння, коли країна зможе повернутися до нормального життя, не могли не загострити всі соціальні суперечності, зокрема, між жителями сіл та містянами, які виїздили вигуляти дітей та собак у навколишні ліси. У найпопулярніших місцях мешканці навіть перекривали паркування, щоб "понаїхавшим" не було де зупинитися.

На щастя, далі обмежувальних стрічок справа не дійшла. Однак спершу міські дачники навіть їздили по пиво до найближчих містечок, щоб не порушувати спокій сільмагів.

Пиво – це ще одна чеська історія. У країні з настільки розвиненою системою малих броварень закриття барів справді стало проблемою. Тож невдовзі пивовари запустили флешмоб із порятунку чеського пива – на інтерактивній мапі кожен міг обрати найближчу до нього броварню, побачити, скільки літрів невипитого пива залишається в її підвалах, і вирушити на його порятунок.

Перші послаблення

Чехи виявилися дуже сумлінними не лише в порятунку пива, а й в дисципліні. Усі сумлінно носили маски, гуляли лише парами й без особливої потреби не виходили в місто.

Хоча по безлюдному Карловому мосту більшість таки пройшлася – після десятиліть засилля туристів це занадто велика спокуса, щоб їй не піддатися.

У квітні, з приходом сонця та тепла, статистика інфікованих ставала все більш обнадійливою – кількість нових випадків зменшувалася, натомість все більше ставало тих, хто від хвороби вилікувався.

На позитивну динаміку не вплинуло навіть святкування Великодня, що й дало привід чеському уряду заговорити про послаблення обмежувальних заходів.

Станом на 27 квітня в Чехії – 7378 підтверджених випадків інфікованості, 395 осіб госпіталізовано, 222 летальних випадків. 22 квітня репродукційне число інфікованості (тобто кількість осіб, яку в середньому інфікує одна особа з COVID-19) почало дорівнювати 1 і далі лише зменшуватися, що свідчить про те, що чехам удалося втримати ситуацію з вірусом під контролем і найгірше наразі не загрожує.

У Чехії почали скасовувати обмеження так само швидко й несподівано, як і вводили.

Несподівано для всіх уряд скасував рішення про заборону вільного переміщення осіб, дозволивши гуляти групами аж до 10 людей та виїздити за кордон.

Щоправда, після повернення потрібно або показати довідку про негативний тест на коронавірус, або ж пройти двотижневу самоізоляцію.

В’їздити дозволили й іноземцям, щоправда, лише на 72 години й лише для вирішення невідкладних бізнес-справ і за наявності негативного тесту.

Від понеділка відчинили свої двері невеликі крамниці, бібліотеки, фітнес-центри й навіть зоопарк. З 11 травня почнуть працювати перукарні й салони манікюру, бари й ресторани зможуть обслуговувати відвідувачів на вуличних терасах.

У червні Чехія планує повністю відновити роботу всіх закладів та підприємств.

З надією на відпустку

Єдине, що поки що ніхто не береться прогнозувати – коли дозволять зняти маски та коли нарешті відкриють кордони.

Мабуть, найбільше чекають на це у місті Тєшині, розділеному навпіл чесько-польським кордоном. В один із перших карантинних днів жителі польського Тєшина вивісили над річкою плакат "Сумую за тобою, чеху". "І я за тобою, поляку" – відповіли їм жителі з Чеського Тєшина.

Окрім цього, невпинно наближається літо й сезон відпусток. Тож як тільки цифри на Covid-графіках почали опускатися донизу, всі заговорили лише про відпустки й повітряний міст із Чехії в Хорватію, яка вже давно стала улюбленим місцем літнього відпочинку багатьох чехів.

Втім, чи відпочинуть чехи цього літа біля Адріатичного моря й чи зможуть українці невдовзі побачити Карлів міст – питання поки що відкрите.

Поки що ж чехи продовжують вивчати стан "зараженості" суспільства.

На вихідних у чотирьох чеських містах лікарі провели понад 28 тисяч безкоштовних тестів на коронавірус добровольцям з різних вікових груп, щоб зрозуміти, яка частина популяції вже має імунітет до хвороби. Результати дослідження матимуть засадничий вплив на подальше пом’якшення карантину в країні.

Проте чехи переконані: втримати ситуацію під контролем їм допомогли маски. Саморобні, медичні, у горошок і квіточку чи з вишивкою – перед ними коронавірус виявився безсилим.

Саме тому, навіть плануючи відпустку на морі, чехи не збираються відмовлятися від масок.

Автор: Тетяна Окопна,

перший секретар з питань культури та преси посольства України у Чехії

Викладені у статті думки є власною позицією авторки та не відображають позицію посольства України

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua