"Молодий Дуда": чим небезпечний для України успіх польських ультраправих

Вівторок, 7 липня 2020, 09:00 — , для Європейскої правди
Фото: wyborcza.pl
2014 рік. Поліція затримує Кшиштофа Босака за напад на марш ЛГБТ

Що стало ключовою сенсацією першого туру президентських виборів в Польщі, що відбулися 28 червня?

Результати фаворитів були очікуваними – до другого туру вийшов чинний президент Анджей Дуда з результатом 43,5% голосів і мер Варшави Рафал Тшасковський, який отримав 30,4%.

Інша справа – результат кандидата від Аграрної партії Владислава Косиняка-Камиша, якому ще на початку травня прогнозували 12,7% і який у результаті отримав 2,3% голосів, тим самим поступившись навіть кандидату від праворадикальної і євроскептичної "Конфедерації" Кшиштофу Босаку.

Успіх останнього часто називають чи не головною сенсацією цих виборів. Сенсацією, яка може мати значні наслідки як для внутрішньої політики Польщі, так і для її відносин з Україною.

Нове обличчя ультраправих

Формально результат Босака не є несподіванкою. Соціологічні опитування спочатку прогнозували йому близько 6-7% підтримки, а на останніх парламентських виборах "Конфедерація" набрала 6,8% голосів.

У підсумку 28 червня Босак отримав 6,8% голосів, вписавшись у прогноз.

Читайте також
"Три роки хаосу": чому вибори у Польщі не принесли переможця

Однак настороженість у політичних аналітиків викликає той факт, що "Конфедерація" вже більше як пів року утримує чималі рейтинги, а в абсолютних цифрах голосів за праворадикалів стало на 61 тис. більше у порівнянні з осінню 2019 року.

Не менш важливо також і те, що 23% виборців віком від 18 до 29 років, за даними TVN, проголосували за Босака. Іншими словами, чверть польської молоді, яка приходить на зміну старшим поколінням і відповідає за майбутнє країни, вважає гідним кандидатом в президенти саме політика від партії, яка позиціює себе, м'яко кажучи, як націоналістична.

Почати треба з економічної ситуації для молоді в Польщі. "Системні" кандидати або не розуміють молодих людей і їхні реальні переживання, або не піднімають цю тему зовсім, а іноді вони говорять про неї так складно, що просто втрачають зв'язок з електоратом.

За даними Євростату на 2019 рік, 45% поляків віком від 25 до 34 років живуть із батьками, а середній вік виїзду з рідного дому становить 28 років (на два роки більше середнього показника по Євросоюзу).

Причина такої статистики очевидна. Незважаючи на зміцніння і зростання економіки, матеріальна ситуація у молоді скрутна, стартові умови на ринку праці незадовільні, а вартість нерухомості непропорційно велика відносно їхньої заробітної плати.

Натомість Босак у передвиборчій програмі обіцяв максимально прості й водночас нездійсненні економічні та політичні реформи.

Мінімізація ролі держави в економіці, зниження податків, спрощення фінансового законодавства, реформа Сенату, президентства, уряду…

Кандидат від "Конфедерації" привернув до себе молодих виборців розумінням їхньої ситуації і простотою пропозицій щодо виходу з неї. При цьому реалістичність його пропозицій брати до уваги не має сенсу.

Не менш важливим є те, що на період передвиборчих перегонів припав і початок економічної кризи, пов'язаної з локдауном через коронавірус. У зв'язку з цим Босак під час кампанії акцентував на економічних, більш "твердих" темах, ніж світоглядні.

Хоча важливість останніх у рейтингу Босака применшувати аж ніяк не можна. Той факт, що він є більш поміркованим правим, ніж інші представники "Конфедерації", однозначно відіграло свою роль.

Під час кампанії він показав, що альтернатива "Праву і справедливості" на правому фланзі є. Ба більше, деяким виборцям Босак взагалі нагадав молодшу версію Дуди.

Читайте також
Критик Путіна та України: "темна конячка" президентських виборів у Польщі

Це дозволило йому залучити не тільки молодих, а й доросліших поляків.

За нього проголосувало 9% виборців віком від 30 до 39 років і 4% від 40 до 49 років.

Що цікаво, за Босака також голосувало чимало поляків, які перебувають за кордоном на заробітках. Наприклад, у найпопулярнішому пункті трудової еміграції громадян Польщі – у Британії – Босак також посів четверте місце, а Дуда опинився на третьому.

Тобто можна сміливо стверджувати, що польські заробітчани незадоволені чинною політикою, і звинувачують вони в цьому кого завгодно і готові вибрати кого завгодно, хто обіцяє цю ситуацію змінити.

Вихід із політичного гетто

Не менш важливим є і факт ставлення до виборців "Конфедерації".

Суспільство, спеціально або не спеціально, бере електорат "Конфедерації" у своєрідну "облогу", тавруючи їх як маргіналів або фашистів.

Однак це призводить аж ніяк не до перегляду їхніх політичних поглядів, ані до їх відходу від Босака, а навпаки, до цементування в групі зі схожими переконаннями.

Логічно, що якщо людина почувається вигнаною більшістю, то вона буде міцніше триматися за таких само, як вона, і шукати серед них розради.

Успіх "Конфедерації" і Босака може вплинути не так на Україну, як на українців, які перебувають у Польщі.

"Конфедерація", попри те, що у неї є певні рейтинги і, можливо, навіть політичний потенціал, на даний момент повністю виключена з policy-making Польщі.

Вплив політиків "Конфедерації" на формування внутрішньої, а тим більше зовнішньої політики країни – вкрай мізерний.

Однак наявність цієї підтримки свідчить про певні настрої в суспільстві, які стає дедалі важче не помічати. Невдоволення нинішньою політикою країни є очевидним, особливо якщо говорити про молодь, яка поставила Дуду на четверте місце, давши можливість Босаку обігнати чинного президента.

Незадоволена права молодь може бачити винних у своїх проблемах серед різних груп людей, що проживають у Польщі. У тому числі й мігрантів.

Треба врахувати хоча б те, що виборці Босака мають чимале значення у другому турі.

Політичні оглядачі очікують, що електорат кандидата від "Конфедерації" перетече до Дуди, зважаючи на світоглядну близькість двох політиків. Хоча Босак і заявив, що не висловить публічної підтримки ні Дуді, ні Тшасковскому.

Оскільки боротьба перед другим туром очікується запекла, слід замислитися над досить простим питанням: як Дуда стане залучати електорат Босака? Адже ставка перед другим туром буде робитися саме на них і на виборців, що не визначилися.

Чи не означає це, що гасла, які досі була за рамками "респектабельної" політики, раптом будуть взяті на озброєння?

Автор: Владислав Сердюк,

політолог, експерт Фонду громадської дипломатії, журналіст liga.net

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua