Як Росія втручалася у вибори-2020 у США: всі деталі нового звіту розвідки

Середа, 17 березня 2021, 13:28 — , для Європейської правди
Фото Abaca/East News
Як і в 2016 році, російські агенти впливу намагалися підірвати довіру громадян США до виборчого процесу та зменшити шанси представників Демократичної партії

Вже вдруге поспіль після завершення виборів американського президента розвідувальне співтовариство США (група з 18 різних спецслужб, кожна з яких має власну сферу відповідальності) публікує спільний звіт з оцінкою масштабу іноземного впливу на виборчий процес.

Це – нова реальність. Завдяки розвитку інформаційно-комунікаційних технологій спроби іноземних гравців вплинути на результат виборів стали "новою нормою", яку в США враховують та відслідковують.

Автори звіту, опублікованого 16 березня 2021 року, розрізняють вплив на вибори та втручання в них.

Поняття "вплив", за класифікацією американських спецслужб, є дуже широким. Воно стосується як прямих, так і прихованих дій іноземних урядів та їхніх агентів, що мають на меті прямо або опосередковано призвести до змін у поведінці кандидатів, партій, виборців, змінити їхні уподобання або вплинути на політичні процеси.

А "втручання у вибори" є одним з компонентів впливу, який стосується технічних аспектів, таких як реєстрація виборців, голосування та підрахунок голосів, оголошення результатів.

Важливо підкреслити: цей звіт не є кримінальним розслідуванням.

До повноважень розвідки належить лише оцінка намірів, можливостей та дій іноземних акторів.

Розвідка не проводить діяльність всередині країни, не вивчає політичні процеси та громадську думку, і тому читачі звіту не знайдуть у ньому інформації про те, як описані процеси відобразилися на результатах виборів. Оцінкою такого впливу займається Міністерство внутрішньої безпеки США, яке, втім, буде базуватися саме на звіті розвідки.

Отже, повернемося до порівняння двох звітів, виданих після виборів 2016 та 2020 років.

Більше "зради", але менше соцмереж

Що безперечно об’єднує дві останні президентські кампанії у США, то це роль та наміри РФ та її президента Путіна щодо впливу на американський виборчий процес.

Згідно з оцінками американського розвідувального співтовариства, як у 2016, так і у 2020 російський президент дав прямий наказ здійснювати втручання в американські вибори.

Розвідка США переконана, що мета Путіна – підірвати довіру громадян США до виборчого процесу та зменшити шанси представників Демократичної партії (Гілларі Клінтон в 2016 та Джозефа Байдена в 2020) стати президентом.

В 2020 році серед намірів Путіна також згадується поглиблення соціополітичних протиріч в США.

Кампанія впливу 2016 року складалася з декількох компонентів, серед яких "розкриття даних, отриманих через кібероперації, втручання у роботу виборчих комісій на місцевому рівні та на рівні штатів, та відкритої пропаганди". "Збір розвідувальних даних одночасно забезпечував кампанію впливу інформацією та робив її можливою", - йшлося у звіті розвідки від 6 січня 2017 року.

В 2020 році набір інструментів переважно залишився той самий, але намагань отримати доступ до виборчої інфраструктури вже не було, і так само не було жодного технічного втручання. 

Соціальні мережі залишилися важливим фактором, але у період між двома виборами вони вжили заходів протидії прямій участі російських тролів, що призвело до зміни тактики РФ. Вони також стали полем внутрішнього бою.

Після виборів 2016 року великим сюрпризом для розвідки та й для саміх платформ стало активне використання росіянами соціальних мереж для прихованих операцій впливу. На той момент вони сприймалися, як інструмент звільнення від диктатури, і зовсім не як загроза демократії.

Вперше приховану діяльність РФ в американському інформаційному просторі системно розкрив звіт компанії Фейсбук від 27 квітня 2017 року, який описав результати власного дослідження операції впливу у себе на платформі, підкресливши високий рівень координації та попередньої підготовки учасників російської спецоперації (ще більше деталей з’явилося у звіті спецпрокурора Мюллера у березні 2019 року).

У 2020 році прямі можливості іноземних гравців у соцмережах значно зменшилися.

Навчені досвідом минулих років, найбільші платформи вжили чимало заходів для протидії такому впливу.

З’явилися механізми фактчекінгу, підвищення прозорості реклами, більшої прозорості груп та сторінок, соцмережі знаходили та припиняли діяльність "ботоферм", прибирали фейкові акаунти тощо. Також причиною меншого впливу стали освітні та попереджувальні заходи, що їх вжили платформи. І, нарешті, одним із факторів був і обмін інформацією між інтернет-гігантами та розвідкою.

Це дозволило мережам оперативно прибирати акаунти, пов’язані з РФ та Іраном, стверджується у звіті.

Тож хоча соціальні мережі продовжували відігравати значну роль під час виборів 2020 року, прямої зовнішньої участі вже майже не було. Натомість цього разу Росія діяла через місцевих посередників, які вже своєю чергою доносили інформацію та меседжі до відповідних гравців та аудиторій всередині США.

Новим викликом стало те, що не завжди реально розрізнити вплив Ірану та РФ та діяльність суто американських гравців.

Це було пов’язане зі специфікою дій президента Трампа, а також частини лідерів думок.

Річ у тім, що одним із завдань іноземних гравців є посилення нестабільності у США, зневіри громадян у американську система влади.

І водночас у останні роки мав місце феномен консолідації прихильників теорій змов, расизму, антивакцинаторів та інших навколо фігури президента Трампа, який активно загравав із цим сегментом американського електорату. Його пряма комунікація з виборцями через Твіттер, сповнена недостовірної інформації, атак на традиційні медіа, політизуючих заяв, стала "родзинкою" президенства Трампа.

Важливу роль відігравали окремі "інфлюенсери", тобто лідері думок та найактивніші поширювачі, які розповсюджували недостовірну інформацію або політично забарвлений контент з власної ініціативи.

Вони мали громадянство США та були по-справжньому занурені у виборчу кампанію.

Поведінка як Трампа, так і "інфлюенсерів" сприяла цілям, які переслідувала Росія. А відрізнити агента впливу від політично активного громадянина зовні абсолютно неможливо. Але американське громадянство гарантує їм обом захист їх свобод, що робить обмежувальні заходи щодо них з боку платформ надзвичайно контраверсійними.

Було і те, що лишилося спільним між 2016 та 2020 роками.

Обидва звіти розвідувального товариства наголошують на координації прихованих дій, таких як кібероперації, та відкритих дій, меседжів між контрольованими урядом ЗМІ, представниками держави, посередниками.

(ПРИМІТКА: У даний розділ після публікації внесено виправлення щодо спільних характеристих світів. Приносимо вибачення читачам.)

Українська маска російського втручання

Некоректно говорити, що згадок про Україну у звіті взагалі немає. Але ці згадки досить специфічні і, знову ж таки, пов’язані з Росією.

У звіті американської розвідки, зокрема, йдеться про депутата Верховної ради Андрія Деркача. Як відомо, 11 січня 2021 року США ввели санкції проти семи громадян та чотирьох засобів масової інформації України через втручання у президентські вибори у США. Андрій Деркач є одним із них.

Разом з тим, у звіті наголошується:

Деркач не був самостійним гравцем, а діяв під контролем Путіна.

Автори звіту не пов’язують його діяльність з намірами української держави, а розглядають його суто як фізичну особу, яка брала участь в операціях російського впливу.

Деркач та пов’язані з ним мережі, які включали також американських громадян, виступав у ролі посередника між росіянами та американськими аудиторіями, допомагаючи поширювати російський наратив про корупційні зв’язки Байдена, його родини та інших офіційних представників США в Україні.

Така діяльність допомагала владі РФ відкидати звинувачення щодо її участі у зазначених процесах, хоча насправді саме російські спецслужби розпочали цю негативну кампанію проти Байдена ще у 2014 році.

Мабуть, найбільш разючою різницею між виборами 2016 та 2020 років є кількість іноземних гравців, які намагались вплинути на виборчі процеси в США.

Якщо в 2016 як звіт розвідки, так і "звіт Фейсбуку" повністю присвячено Росії, то в 2020 у ньому фігурує Іран, який, на відміну від Росії, намагався завадити переобранню Трампа на посаду президента, але паралельно в унісон з Росією намагався підсилити розбрат всередині американського суспільства.

Мета Ірану, на думку американських фахівців, полягає у тому, щоб утримувати увагу американської влади на внутрішніх проблемах. Саме з цією метою Іран продовжує свої операції впливу і після виборів.

Серед інших іноземних гравців, які мали свій інтерес в американських виборах, лідер руху Хезболла Хасан Насралла, Куба та Венесуела. Всі вони були зацікавлені у тому, щоб Дональд Трамп не був переобраний президентом США, та працювали з відповідними аудиторіями всередині країни.

Натомість хакерське втручання в адміністрування виборчого процесу, яке спостерігалося на рівні декількох штатів, американська розвідка пов’язує з суто комерційною мотивацією.

Ще одна деталь, яка здатна здивувати – це відсутність втручання з боку Китаю.

Це дуже прикметно у контексті геополітичної напруги між США та Китаєм, а також розвиненості китайської доктрини щодо політичного впливу.

Хоча за оцінками авторів звіту це питання і розглядалося у Пекіні, але було ухвалене негативне рішення. "Китай шукав стабільності у відносинах зі США та не вважав жоден із можливих результатів виборів США достатньо вигідним для себе, щоб ризикувати негативною реакцією, у разі, якби його було викрито", - зазначають автори звіту.

Критика президента Трампа та його відповіді на COVID-19 у китайських ЗМІ швидше була намаганням впливати на сприйняття політики США загалом та підвищення ролі Китаю в світі, аніж намаганням вплинути на результати виборів.

Разом з тим Китай продовжив багаторічну практику збирання інформації про учасників виборів та політичних гравців США.

* * * * *

Отже, вибори президента США 2020 року, так само, як і попередні, стали об’єктом впливу з боку іноземних гравців.

Хоча минулого року коло таких гравців розширилося, американське розвідувальне співтовариство, а разом - і великі технологічні компанії завдяки досвіду 2016 року були вже більш готові протидіяти такому впливу.

Втім, новим, і значним, викликом для боротьби із зовнішнім впливом стало використання зовнішніми гравцями внутрішніх посередників.

Як відомо, американська демократія побудована на беззаперечній повазі до свободи висловлення та зібрання, і обмеження цих свобод, як з боку держави, так із боку приватних посередників, сприймаються дуже негативно. Тож не випадково, що дії соціальних мереж поставили велику кількість складних запитань.

Але саме на ці запитання американському суспільству та державі доведеться знайти відповідь, якщо вони не хочуть повторення ситуації у Капітолії, як це сталося 6 січня. 

Автор: Юлія Каздобіна,

голова Української фундації безпекових студій

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua