План дій для Грузії: як ЄС йде проти партії Саакашвілі у подоланні кризи

Четвер, 1 квітня 2021, 09:32 — , Європейська правда
Фото: AFP/East News
Посередник ЄС Крістіан Даніельсон оголошує про черговий провал у переговорах між грузинською владою та опозицією, 31 березня 2021 року

Європейським посередникам знову не вдалося показати успіхи у діалозі грузинської влади та опозиції.

Другий візит у Тбілісі (який раніше анонсували як останню спробу посередництва ЄС) Крістіана Даніельсона – спеціального представника голови Європейської ради Шарля Мішеля – завершився провалом.

В останній момент сторони відмовилися підписати підготовлену за посередництва Даніельсона угоду – і у відповідь європейці оприлюднили цей документ. Шведський дипломат зазначає: запропонований ним план "ставить інтереси країни вище всіх інших питань, і дуже шкода, що жодна політична партія не прийняла його".

Чи означає це остаточний провал європейського посередництва?

Чи, може, навпаки – оприлюднивши план, ЄС де-факто пішов ва-банк, давши зрозуміти, що істотних відхилень вже не буде? 

Без згадок про перевибори

"Західні партнери Грузії тут не для того, щоб нав'язувати партіям рішення… Наш метод – посередництво, тому грузинські лідери повинні йти на компроміс і вирішувати ці проблеми. Як я вже сказав, компроміс – це сила, а не слабкість. Європейські прагнення потребують компромісів, особливо з боку правлячої партії, щоб вивести країну з кризи", – заявив після завершення останнього раунду переговорів Крістіан Даніельсон.

Попри цю заяву, факт оприлюднення не до кінця узгодженого плану свідчить, що в ЄС вважають цей шлях найкращим для Грузії, і принципової корекції цього плану не буде – можливі хіба що косметичні зміни.

Тим більше підстав ознайомитися із цим документом, що має амбітну назву "Майбутній шлях Грузії".

Які компроміси пропонували грузинським політикам?

Ключовий момент: найсуперечливіші питання вирішені явно не на користь опозиції.

Перш за все, про дострокові вибори немає навіть згадки. Звісно, це не означає, що цих виборів точно не буде (про це – дещо далі), проте тим самим опозиції надіслали чіткий сигнал – у ЄС вважають питання глобального реформування судочинства та виборчого законодавства важливішим, аніж дострокових виборів.

І головне – те, що заявкам соратників Саакашвілі про "сфальшовані вибори" у ЄС просто не вірять. Це, до слова, підтверджують і джерела ЄвроПравди в дружніх до Тбілісі столицях ЄС. 

Читайте також
Грузинський виклик для Заходу: що заважає перемир'ю між партією Саакашвілі та владою

 

Інше стратегічно важливе для опозиції питання – звільнення "політв'язнів" вирішено теж швидше на користь чинної влади.

Так, у документі згадується "два питання, які сприймаються як політизоване правосуддя". Йдеться про Ніку Мелію – затриманого у лютому лідера партії "Єдиний національний рух" (її почесним головою є експрезидент Міхеіл Саакашвілі), а також власника опозиційного телеканалу "Пірвелі ТВ" Георгія Руруа, затриманого ще наприкінці 2019 року.

Питання Мелії планується вирішити шляхом сплати застави за нього однієї з інституцій ЄС, тоді як Руруа вже незабаром має відсидіти половину свого терміну ув'язнення і може розраховувати на президентське помилування.

При цьому компромісна угода передбачає амністію всіх порушень під час масових протестів червня 2019 року (за які судять Мелію). Натомість, незважаючи на ініціативи опозиції, амністія не стосується усіх справ, відкритих проти представників попередньої влади, в тому числі експрезидента Саакашвілі.

Більше прав для опозиції

На які поступки натомість мала піти грузинська влада?

Після повернення опозиції до парламенту їй мало відійти керівництво п'ятьма комітетами (з процедурних питань, з правових питань, з прав людини, з міжнародних справ та бюджетний комітет). Також представником опозиції має бути заступник голови Центрвиборчкому.

Проте головне, що до весни 2022 року має бути проголосована судова та виборчі реформи, причому в тій редакції, що попередньо отримає схвалення Венеційської комісії.

Ще одна принципова поступка – ключові призначення (генпрокурора, членів та голови Центрвиборчкому) будуть затверджуватися двома третинами депутатських голосів, що неможливо без участі опозиції.

Також пропонується змінити систему, зменшивши прохідний бар'єр (для загальнонаціональних виборів він має бути від нуля до 2%), а для місцевих – 2,5% у Тбілісі та 3% в інших населених пунктах.

Для місцевих виборів також пропонується зменшити частку мажоритарників – з 50% до 20% для Тбілісі і 33% для решти міст. Питання зменшення мажоритарки на парламентських виборах не розглядалося, адже, згідно з конституцією, наступні парламентські вибори мають проходити лише на пропорційній основі.

"Цю кризу можливо вирішити. Шлях до її подолання містить дуже важливі реформи виборчої системи і системи правосуддя, це рішення включає перерозподіл влади, особливо в парламенті, а також покладе край тривалим дебатам щодо політизованих судових справ і дострокових виборів", – резюмує Крістіан Даніельсон.

Стимул для повернення до роботи

Оприлюднивши план виходу з кризи, ЄС надсилає чіткий сигнал як владі, так і опозиції.

Першій – що вихід із кризи неможливий без істотного збільшення повноважень опозиції. А другій – що від найрадикальніших вимог все ж доведеться відмовитися.

В цьому питанні дружня відмова влади та опозиції підписувати угоду нічого не означає – підписання було би можливим лише у разі консолідованої позиції як влади, так і всіх опозиційних партій!

Досягти такої консолідації вкрай складно. Проте це і необов’язково.

Зокрема, правляча партія "Грузинська мрія" заявила, що вже приступає до реалізації реформ, прописаних у плані Даніельсона.

На додачу публікація плану ЄС посилює напругу всередині опозиції – між партіями, що мають намір до кінця вимагати перевиборів (у першу чергу – "Єдиний національний рух" Саакашвілі), та іншими, яких загалом влаштовують запропоновані поступки.

Показово, що вимога голосування у дві третини голосів щодо найпринциповіших питань дозволяє обійтися без партії Саакашвілі, що має 36 мандатів у 150-місному парламенті.

Правляча партія "Грузинська мрія" має 90 мандатів, а відповідно, для двох третин їм не вистачає лише 10 голосів – для цього достатньо, щоб у парламент зайшли три чи чотири малі партії. 

Таке часткове вирішення кризи в цілому влаштовує ЄС, хоча б тому, що для захисту ключових реформ прописаний ще один запобіжник – Венеційська комісія.

Відповідно, оприлюднений ЄС план збільшує стимули для опозиції повернутися до парламенту. А ті партії, що наполягатимуть на перевиборах, можуть втратити найбільше.

* * * * *

Виключення зі списку ЄС питання дострокових виборів зовсім не означає, що такий сценарій тепер неможливий.

Описані у плані дій реформи мають бути проголосовані не пізніше весни наступного року. До цього часу в країні пройдуть місцеві вибори – успіх на них опозиції дасть підстави повернутися до питання дострокових виборів. 

Крім того, складна ситуація в економіці та протидії пандемії може змусити чинну владу змінити свою позицію та самій прагнути дострокових виборів – щоб не втратити більше на строкових.

В цьому й полягає м'яка сила Євросоюзу – показати, що ті, хто згодний йти на компроміс, можуть отримати набагато більше, аніж заплановано.

Натомість ті, хто розмовлятиме мовою ультиматумів, може в підсумку програти найбільше.

Останнє – потужний сигнал для Саакашвілі та його партії. 

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua