Список розбіжностей всередині правлячої польської коаліції продовжує зростати – і там вже всерйоз почали говорити про можливість дострокових виборів.

Такий сценарій, втім, не влаштовує "Право і справедливість" – ключову партію коаліції. У відповідь там знайшли можливість підстрахуватися від демаршів своїх коаліційних партнерів.

Проте ця "страховка" має чималий недолік – вона може ще додатково розбалансувати ситуацію в коаліції.

І тоді дострокові вибори можуть виявитися найкращим виходом із політичної кризи.

Війна за посаду омбудсмена

Уповноважений з прав громадян (або омбудсмен) є незалежною посадою в Республіці Польща. Він опікується на вищому рівні захистом прав і свобод людини та громадянина.

З вересня 2015 року цю посаду обіймає Адам Боднар, призначений ще попередньою владою – і через це його робота неодноразово підпадала під критику "ПіС".

Повноваження Боднара спливли ще влітку минулого року. Втім, за цей час владі так і не вдалося затвердити його наступника.

Після того як Сейм відхилив декількох кандидатів від "ПіС", там передали право висунути кандидата своїм партнерам по коаліції з партії "Згода". Остання запропонувала професора Марека Конопчинського.

Втім, і ця спроба виявилася невдалою – тепер з провини "ПіС". І це дуже не сподобалося лідеру "Згоди" Ярославу Говіну.

"Ми очікували від "ПіС" дотримання неписаної домовленості, що в цьому підході кандидата від "Об’єднаної правиці" на посаду омбудсмена обирає "Згода". Однак виявилося, що ми не можемо розраховувати на підтримку "ПіС", – заявив Говін.

Політична криза набрала нових обертів.

Це стало особливо помітно після того, як "Згода" підтримала не наступного кандидата на посаду омбудсмена від "ПіС" – сенаторку Лідію Старонь, а висуванця від опозиції — професора Марчіна Вьоцка.

Наразі обидві кандидатури повинні бути розглянуті польським Сеймом 15 червня. Саме тоді може остаточно стати зрозумілою доля "Об’єднаної правиці".

Річ у тім, що ситуацію, через недовіру сторін одна до одної, вже охрестили "обміном заручниками". Адже якщо нижня палата обере омбудсменом професора Вьоцка, то Сенат (який контролюється опозицією) може підтримати призначення кандидатури від влади – доктора Кароля Навроцького – президентом Інституту національної пам’яті.

Такий обмін може стати єдиним шансом зберегти коаліцію.

Втім, ситуація може вийти з-під контролю. Невипадково Ярослав Говін вже запевнив, що його "партія готова до дострокових виборів", і що на цей випадок він має "в рукаві альтернативні сценарії" для своєї партії, натякаючи тим самим на можливість піти зовсім в іншу коаліцію.

Ставка на радикала

У такій ситуації партія Ярослава Качинського вирішила діяти на випередження.

Альянс із українофобом: навіщо польській владі токсичний союзник

Цими днями за закритими дверима "ПіС" підписала угоду про програмну співпрацю з чотирма членами політсили "Kukiz’15".

Ця угода стала результатом багатьох зустрічей, остання з яких відбулася наприкінці травня в канцелярії прем’єр-міністра між лідером "ПіС" Ярославом Качинським та лідером "Kukiz’15" Павлом Кукізом.

Деталі домовленостей мають бути представлені "найближчим часом", однак дещо зрозуміло вже зараз. Перш за все, домовленості з Кукізом були частиною "страхового поліса "ПіС" – на випадок нових спроб шантажу від партнерів по коаліції.

Втім, така угода є радше ситуативним союзом, аніж повноцінним партнерством, в першу чергу – заради підтримки програми уряду Матеуша Моравецького "Польський лад", яка є дуже важливою для чинної польської влади задля збереження стабільності в країні, а отже, і електоральної підтримки населення.

"Ми не будемо наступним коаліційним партнером "Права і справедливості". Ми підтримаємо "Польський лад", — наголосив в інтерв’ю газеті Wyborcza один із депутатів "Kukiz’15" Ярослав Сахайко.

Втім, невідомо, чого в цій угоді більше для "ПіС" – плюсів чи мінусів.

Хоча б тому, що "Kukiz’15" має репутацію ультраправих радикалів, а на додачу – підозри у співпраці з РФ.

Враховуючи нинішнє покращення відносин між Польщею та Україною, подібний альянс, навіть ситуативного характеру, виглядає не надто багатообіцяючим.

Через це Ярослав Качинський і "ПіС" можуть загнати себе в іще більшу політичну пастку, де позачергові вибори залишаться чи не єдиним правильним варіантом.

* * * * *

Ситуація у владному таборі Польщі все більше набуває кризового характеру.

Все більше ширяться розмови про дострокові парламентські вибори – і частину коаліції цей варіант загалом влаштовує.

Проте він не влаштовує "ПіС", і лідер партії Ярослав Качинський вимушений шукати нових партнерів по коаліції.

Втім, обраний на цю роль Павел Кукіз має доволі радикальні погляди – і цей факт може лише поглибити існуючу політичну кризу.

Автор: Станіслав Желіховський,

кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка