Знайомство з наступником: що приніс візит Зеленського до Берліна

Вівторок, 13 липня 2021, 10:22 — Марія Коваль-Гончар, для Європейської правди
Фото прес-служби президента України
Зустріч Володимира Зеленського та Ангели Меркель, Берлін, 12 липня 2021 року

Останній візит українського президента до канцлерки Меркель. І, можливо, ледь не остання спроба порозумітися з Німеччиною щодо російського газопроводу "Північний потік-2", роботи над яким обіцяють завершити вже до кінця літа.

Все це робило дводенний візит президента Володимира Зеленського до Берліна  символічним.

А на додачу – український президент провів зустріч з найімовірнішим наступником Меркель - кандидатом на посаду канцлера від блоку ХДС/ХСС Арміном Лашетом.

Ця зустріч може стати визначальною для динаміки відносин України та Німеччини на наступні роки. Тож, Києву було важливо донести до нього, наскільки пріоритетною є співпраця з ФРН для України (перш за все з питань політико-дипломатичного врегулювання збройного конфлікту на Донбасі) та подальший розвиток торговельно-економічного співробітництва. 

Вакцини замість поступок по "Північному потоку-2"

Очікування від робочого візиту та зустрічі Володимира Зеленського із канцлеркою Ангелою Меркель були достатньо великими: трубопровід "Північний потік – 2" ризикує бути добудованим, що поставить під питання можливість продовження транзиту природного газу українською територією, а відтак і близько 53 млрд грн щорічного доходу оператора ГТС.

В німецьких медіа очікували, що український президент під час зустрічей у Берліні буде прохати про конкретнішу підтримку Києва на його шляху до ЄС та НАТО, говоритиме про гарантії безпеки для України, в т.ч. щодо постачання зброї в Україну з ФРН та звісно про енергетичні питання: недопущення добудови газогону "Північний потік – 2" або мінімізації його негативного впливу на українсько-європейські енергетичні відносини.

Значною мірою, ці очікування справдилися -

центральними темами обговорень стали гарантії безпеки для України, безпекова ситуація на сході України, імплементація реформ в Україні.

На додачу, як результат перемовин із офіційним Берліном,  Зеленський повернувся до України із обіцянками надання додаткових 1,5 млн доз вакцини проти Covid-19 (яких саме – наразі невідомо) від Німеччини.

Також у сфері енергетики обговорювались й інші теми, окрім, російського газогону.

Зокрема -  трансформація вугільних регіонів та підтримка урядом ФРН пілотних проєктів в Україні (у 2020 році був призначений спеціальний уповноважений федерального уряду Німеччини з питань структурних перетворень в українських вугільних регіонах Станіслав Тілліх, який цими днями перебуває із робочим візитом в Україні та взяв участь у роботі Координаційного центру з питань трансформації вугільних регіонів України).

Втім, всі ці зустрічі та обговорення були "прелюдією" до особистої зустрічі Володимира  Зеленського та Ангели Меркель, що відбулась увечері 12 липня.

Саме від неї й чекали основних новин по всіх ключових для Києва питаннях.

Володимир Зеленський та Армін Лашет
Володимир Зеленський та Армін Лашет. Фото пресслужби президента України

Додаткові гарантії

Виступаючи перед журналістами на спільній пресконференції,  Меркель підкреслила дружній характер відносин ФРН з Україною. Український президент в свою чергу зазначив про незмінну дружню та міцну підтримку Німеччиною України.

Канцлерка схвально відгукнулась про продовження Україною економічних реформ, зокрема в частині забезпечення прозорості, децентралізації, що становить безпосередню зацікавленість для ФРН. Окрім того, окремо було наголошено на важливості проведення реформи судової влади та забезпечення її незалежності від інших гілок влади. 

Оскільки безпекова ситуація на сході України та координація дій в рамках Нормандського формату були одними з головних тем розмови, Меркель відзначила відкриття великої кількості КПВВ урядом України, чого, на жаль, за словами канцлерки, не було зроблено з іншої сторони контактної лінії. 

Окремо канцлерка наголосила на важливості імплементації т.зв. формули Штайнмаєра в українське законодавство.

Предметом активного обговорення звісно стало питання "Північного потоку  - 2".

А точніше – компенсацій українській стороні в обмін на добудову газогону та подальше введення його в експлуатацію.

Перемовини з цього питання були надзвичайно актуальними, оскільки вже на цьому тижні Меркель відвідає США та обговорюватиме із президентом Джо Байденом практичні кроки на шляху посилення трансатлантичного співробітництва, серед яких – безперешкодна добудова та введення в експлуатацію "Північного потоку – 2". Йтиметься також про гарантії для України, які мають захистити її від ризиків, пов'язаних із стартом роботи нового газогону.  

Ангела Меркель також підкреслювала, що вона свідома побоювань України через добудову "ПП – 2"  та сприймає серйозно таку позицію української сторони.

Вона нагадала, що до 2024 року діє угода між НАК "Нафтогаз", оператором ГТС України та "Газпромом" щодо забезпечення транзиту російського газу, яка стала можливою завдяки активному посередництву ЄС та ФРН зокрема. 

Тож, на думку канцлерки, ФРН буде дотримуватись своїх обіцянок, які вона дала Україні, в тому числі – по гарантуванню виконання цієї угоди, запевнивши, що такої позиції буде притримуватись будь-який наступний керівник уряду ФРН.

Втім, за словами Володимира Зеленського, Україні таких гарантій буде замало, оскільки стороною цих домовленостей є Росія. 

Український президент закликав надати Україні гарантії зі сторони ФРН, Франції та ЄС. А також - запропонував включити питання "Північного потоку – 2" до порядку денного майбутніх перемовин у Нормандському форматі.

Втім, перша реакція Меркель на таку ініціативу була досить обережною. За її словами, питання енергетики так чи інакше обговорюється під час зустрічі лідерів ФРН, Франції, України та Росії, хоча формально і не належить до  кола тем цього формату.

****

Робочий візит Володимира Зеленського до ФРН не закінчився проривними результатами для України.

Проте це була ще одна можливість поінформувати та наголосити на своїх позиціях щодо збройного конфлікту на сході України та анексії Криму, а також підкреслити важливість спільної позиції України та ЄС в енергетичних питаннях.

На додачу – Київ зробив перші кроки по налагодженню контактів із можливим очільником уряду ФРН. Не виключено, що  досвід переговорів із Лашетом буде визначати формат відносин із Німеччиною на наступні роки.

Автор: Марія Коваль-Гончар,

експертка програми Європейських студій, Рада зовнішньої політики "Українська призма";

проєктна координаторка Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua