Литва проти Китаю: як маленька країна Балтії кидає виклик азійській наддержаві

Вівторок, 28 вересня 2021, 09:00 — , для Європейської правди
Фото пресслужби уряду Литви
Прем'єр-міністр Литви Інгріда Шимоніте на урочистих заходах на честь Дня волі. Вільнюс, 31 серпня 2021 року

Більше, аніж будь-яка інша європейська країна, на конфлікт із Китаєм зважилася маленька Литва. 

Міжурядовий конфлікт, спричинений налагодженням партнерства між Литвою і Тайванем, триває вже кілька місяців. Втім, нещодавно він вийшов на новий рівень.

Цьому сприяла заява Міністерства оборони Литви щодо загроз, які становлять смартфони флагманських китайських виробників. 

Як і чому менш ніж тримільйонна балтійська країна бореться проти агресивного автократичного гіганта, що претендує на статус гегемона у новому світовому порядку? 

"Покарання" Вільнюса

Нинішній конфлікт Пекіна і Вільнюса спровокувала липнева домовленість між Литвою і Тайванем про відкриття тайванського представництва у столиці балтійської країни і, відповідно, його візаві офісу у Тайвані. 

Постає питання: що поєднує такі далекі, на перший погляд, Литву і Тайвань? Проста відповідь – це взаємозацікавленість у співпраці в економічній, культурній, технологічній та науковій сферах.

Але існує повніша та правдивіша версія – партнерство демократій у комбінації з боротьбою проти політичного та економічного тиску комуністичного Китаю.

Власне, причину, яка викликала неабиякий галас у Пекіні, можна розгледіти у назві представництва, що поки що існує тільки в планах. Адже Литва відкрито анонсувала заснування саме "Офісу представництва Тайваню".

На думку Комуністичної партії Китаю, такий крок сигналізуватиме світові про надання Тайваню певної суб’єктності і суверенності.

Існування такого представництва особливо вирізнятиметься на тлі інших закордонних офісів, в назві яких скромно міститься слово "Тайбей", як-от тайванського представництва у США, які офіційно виступають найбільшим захисником демократичних прав і свобод острова.

Звісно ж, для Пекіна, який протягом багатьох років послідовно та успішно привчав своїх міжнародних партнерів дотримуватися політики "Одного Китаю", такі заяви спрацьовують як тригер. Згідно з цією політикою, уряд Китайської Народної Республіки визнається єдиним дійсним, а право на існування Республіки Китай (офіційна назва Тайваню) заперечується.

Останній Пекіном відведено роль "бунтівної" провінції, яка, згідно з принципом "Одного Китаю", рано чи пізно має повернутися до материкової держави. 

Тому, з точки зору Комуністичної партії, кроки назустріч партнерству з Тайванем вбачаються нічим іншим, як нахабним перешкоджанням політиці "Одного Китаю". Кроки ж, зроблені Литвою, сприймаються не лише нахабним, а ще й несподіваним для Пекіна перешкоджанням. 

Реакція китайського уряду на перехід Вільнюсом "червоних ліній" була гострою, але припустимою у даному контексті: у серпні Пекін відкликав свого посла в Литві, згодом примусивши Вільнюс до кроку у відповідь. Втім, риторика, яка прозвучала в англомовному Global Times вже наступного дня після відкликання посла КНР, була вкрай жорсткою. 

Видання, що має репутацію рупора китайського уряду, оприлюднило статтю, в якій, на тлі прямих погроз у бік офіційного Вільнюса, відкритим текстом йдеться про те, що Китай мав би скооперуватися з Росією і сусідньою до Литви Білоруссю, щоби покарати Литву.

А вже згодом "покарання" прийшло у вигляді зупинення руху вантажів до Литви, зменшення кредитних лімітів для литовських компаній, що супроводжувалося підвищенням цін.

Чи усвідомлюють у Вільнюсі можливі наслідки своїх сміливих дій? 

З одного боку, за словами радниці литовського президента Асти Скайсгіріте, Вільнюс "[…] поважає і надалі поважатиме політику "Одного Китаю", наголошуючи на тому, що рішення заснувати представництво Тайваню "жодним чином не є дипломатичним визнанням".

З іншого – ціла низка заяв і дій литовського МЗС вказують на послідовність зовнішньої політики Литви стосовно Китаю. 

Варто нагадати, що "тайванській історії" передував вихід Литви в травні цього року з формату "17+1", що об’єднує Китай з країнами Центральної та Східної Європи. Тоді Литва також звернулася із закликом до інших країн ЄС вчинити так само.

Втім, минулого тижня стало відомо, що Вільнюс може піти ще далі.

Цензура у смартфоні

Спираючись на звіт Національного центру з кібербезпеки при Міністерстві оборони, віцеміністр Маргіріс Абукявічус виступив із закликом утриматися від покупки нових і позбутися існуючих китайських смартфонів, що підтримують 5G і мають певні безпекові прогалини.

Заклик в першу чергу було адресовано близько 200 державним установам, які наразі користуються цими апаратами, хоча звернення є актуальним і для приватних користувачів.

Зокрема, експеримент, в якому було протестовано моделі смартфонів Huawei, Xiaomi i OnePlus, вказав на можливість збору історії переглядів і витоку персональних даних.

Окрім цього, смартфони флагманських китайських виробників, зокрема Xiaomi, виявилися здатними цензурувати контент. 

Так, під час тесту, вбудовані в смартфони програми керувалися переліком з 449 ключових слів, блокуючи такі словосполучення, як "Вільний Тибет", "Голос Америки", "демократичний рух", "хай живе незалежність Тайваню" тощо, не даючи користувачу завантажити дані.

Спеціалісти Центру кібербезпеки встановили, що "пристрої мають технічну можливість активувати цю функцію дистанційно в будь-який час і без відома користувача розпочати аналіз завантаженого вмісту".

Ймовірно, порушення Вільнюсом питання реальної небезпеки, що разом із продукцією приносять на ринок китайські виробники, не залишиться без реакції Пекіна.

Здається, наразі будь-які кроки Литви – обґрунтовані і аргументовані – трактуватимуться ним не інакше як зухвалі напади у свій бік. 

Пліч-о-пліч із Литвою

Може скластися враження, що Литва ледь не самотужки бореться проти світового економічного і політичного гегемона. Насправді ж на тлі конфронтації пролунало чимало слів на підтримку балтійської країни.

Однією з таких заяв стало звернення ексгенсека НАТО Андерса Фога Расмуссена підтримати Литву, на яку вже зараз чинить тиск Китай. 

Зокрема, політик закликає західні демократії працювати над створенням "5-ї статті у сфері економіки" – аналогом відомої "мушкетерської" 5-ї статті НАТО, – яка уможливила би існування захисного механізму в протидії економічному тиску.

Іншими словами, подібно до натівського принципу, (економічний) напад на будь-якого одного члена Альянсу вважатиметься нападом на всіх його членів, а отже, всі вони мають надати колективну відповідь.

Безумовно, за своїми діями Литва в першу чергу відчуває активну підтримку Сполучених Штатів, а також інших країн Європи.

Нині китайсько-американські відносини переживають чергову напругу, та й здається, вже всі ключові міжнародні а́ктори, які раніше мали сумніви щодо намірів Китаю, тепер ідентифікують його як найбільшу загрозу. 

Натомість Литва опинилася в авангарді цих країн, насмілившись відкрито виступати проти автократії Сі Цзіньпіна і агресивної поведінки Китаю, підкріплюючи свою позицію реальними діями.

І це, до речі, важливий сигнал і для України, яка досі намагається ігнорувати ризики від надмірного зближення з Пекіном. 

Автор: Катерина Кістол,

експерт з безпекових студій, міжнародних відносин та інформаційної безпеки, University College London Alumni

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua